1472
Недо лги
— Кредит&Депозит
За перше півріччя 2011 р. проблемна заборгованість за банківськими кредитами збільшилася ще на 1,5 млрд грн. - до 86,4 млрд грн., що становить майже 11% сукупного кредитного портфеля банківської системи. Крім того, існує проблемна заборгованість і за нарахованим, але не сплаченим відсотковим доходом - в цьому випадку мова йде про 53,8 млрд грн.
Резервний склад
Станом на 1 липня найбільший обсяг нарахованого, але не сплаченого доходу був у Укрсоцбанку - 4,6 млрд грн. Відзначимо, що, за оцінками банкірів, реальна частка проблемних кредитів по банківському сектору досягає 30% кредитного портфеля. Не дивно, що банки продовжували досить активно формувати резерви під можливі втрати від "поганих" кредитів.
Так, обсяг резервів під кредитні операції за січень - червень збільшився більш ніж на 10 млрд грн. - до 123,4 млрд грн. У результаті станом на 01.07.11 р. резерви досягали 20% кредитного портфеля банків, тоді як, скажімо, до початку фінансової кризи, станом на 01.10.08 р., складали не більше 4%. Таким чином, по банківській системі в цілому обсяг резервів з лишком перекриває розмір "проблемки".
У той же час станом на 1 липня у 17 банків сформованих резервів було недостатньо для 100%-вої компенсації втрат від проблемних кредитів. Найбільша недостача (майже 2 млрд грн.) - у "Надра Банку", з якого нещодавно нарешті була виведена тимчасова адміністрація. Більш скромний дефіцит резервів у таких великих фінустанов, як "VAB Банк" (-320 млн грн.) і банк "Форум" (-175 млн грн.).
Решта банків, що відчувають нестачу резервів, належать до середніх і дрібних гравців ринку. Як правило, причина неповного формування резервів криється в недостатності капіталу того чи іншого банку. У такому випадку створення резервів може призвести до того, що фінустанова порушить, наприклад, норматив адекватності капіталу (Н2). Разом з тим необхідність формування резервів полягає в тому, що в разі їх відсутності в достатньому обсязі неможливо буде списати проблемну заборгованість, яка обтяжує баланс кожного конкретного банку.
Цікаво, що окремі банки перестаралися у формуванні резервів. Так, наприклад, у ПриватБанку, лідера за величиною сформованих резервів (майже 20 млрд грн.), обсяг резервування майже в шість (!) разів перевищує розмір задекларованої проблемної заборгованості за національними стандартами (3,6 млрд грн.).
До речі, аналогічна пропорція - у "Райффайзен Банку Аваль". У УкрСиббанку обсяг резервів перевищує "проблемку" втричі. У принципі, таку "надмірність" резервів можна пояснити відмінностями в міжнародних і національних стандартах звітності. Зокрема, міжнародні є більш жорсткими при віднесенні заборгованості до категорії проблемної, тому реальна "проблемка" (розрахована за міжнародними стандартами) завжди вища, ніж офіційно декларована за національними стандартами.
Разом з тим не зайво нагадати, що при формуванні резервів банки збільшують валові витрати, а отже, мінімізують прибуток, що дозволяє економити на податках.
Вміти треба
Нагадаємо, що банки активізували процес списання проблемної заборгованості за рахунок сформованих резервів в кінці минулого року. Однак, незважаючи на наявність прописаної процедури, до початку 2011 р. банкіри встигли списати за запропонованою методикою трохи більше 5 млрд грн. проблемних кредитів. Левову частку цієї суми списав Промінвестбанк.
Справа в тому, що така процедура викликала безліч питань у податкових органів. Зокрема, проблема полягала в тому, що в ДПАУ списання боргів трактували як джерело доходу для позичальників. Відповідно, списуючи борги юридичних осіб, банки як податкові агенти повинні були платити 25% податку на прибуток, а при списанні боргів фізичних осіб - 15% податку на доходи фізосіб. Після прийняття Податкового кодексу був розроблений новий порядок списання "проблемки".
Тепер банки мають право списувати заборгованість, віднесену до категорії "безнадійна", тобто ту, по якій є 180-денне прострочення зі сплати основного боргу, відсоткових нарахувань або комісійних. Відзначимо, що в попередньому порядку умовою для списання безнадійної заборгованості була наявність простроченого платежу більш ніж на 90 днів. При цьому, згідно з оновленим порядком, банки вправі одночасно списати за рахунок резервів як основний борг, так і нарахований, але не сплачений відсотковий дохід і комісійні. Проте списання заборгованості не є підставою для припинення спроб стягнути борги з неплатників.
Згідно з податковим законодавством, борги перед інсайдерами можуть бути списані банком, якщо виконується хоча б одна з таких умов: закінчився термін позовної давності, підтверджена відсутність майна у боржника для повного погашення боргу, підтверджені у законному порядку форс-мажорні обставини або смерть позичальника. Так чи інакше, банки поки не поспішають повною мірою використовувати механізм списання безнадійної заборгованості за рахунок резервів. "Вся заборгованість, що підлягає списанню, була списана ще наприкінці минулого року.
Тому зараз немає необхідності повторювати цю процедуру", - говорить Владислав Кравець, член правління Промінвестбанку. Приміром, в асоціації "Український кредитно-банківський союз" вважають, що "деякі питання застосування вищезазначеного документа вимагають додаткових роз'яснень для зменшення випадків різного трактування норм банками і регулятором".
Як уже писав БІЗНЕС, найбільший обсяг проблемної заборгованості в абсолютному вираженні значиться на балансі "Надра Банку" - понад 8 млрд грн., що становить одну третину його кредитного портфеля.
Віктор Горбачов,
заступник голови правління "Райффайзен Банку Аваль"
- Зараз з'явилося більше можливостей для списання проблемної заборгованості. Це, безумовно, позитив, тому що раніше були певні проблеми з тим, чи можна відносити витрати, пов'язані зі списанням безнадійної заборгованості, на валові витрати чи ж компенсувати їх за рахунок прибутку.
Наскільки я знаю, зараз всі банки активно проводять планові списання. Іноді буває так, що за класифікацією регулятора кредит відноситься до безнадійних, але для себе ми не вважаємо його таким. Навіть якщо такий кредит буде списано, то процедура стягнення буде тривати доти, поки у позичальника не залишиться ні копійки майна.
Звичайно ж, ніхто не збирається масово, не дивлячись, списувати кредити. У той же час у тих випадках, коли кредит дійсно є в прямому сенсі безнадійним, це потрібно робити. По суті, за такими кредитами більшість банків давно сформували резерви в повному обсязі, тому списання заборгованості не проблема. Якщо завтра банку вдасться продати якісь активи позичальника, то це буде чистий дохід банку.
Леонід Гребінський,
голова правління Індустріалбанку
- Наш банк списує борги дуже рідко - справа має бути доведена до кінця, кредит повинен бути повернений з відсотками.
Особливо якщо мова йде про позики населенню. Проте борги, які практично неможливо повернути, наприклад, через смерть позичальника, будемо закривати за рахунок резервів. За моїми оцінками, реально безнадійних кредитів дуже мало. Припустимо, позичальник втратив роботу, так що, тепер списувати такий кредит?
А якщо завтра він знайде нову роботу... Що стосується корпоративних позичальників, то кредити завжди забезпечені заставним майном. Тобто за рахунок резервів банк списує тільки частину заборгованості, на компенсацію якої не вистачає коштів від реалізації застави або іншого майна позичальника. Зазвичай судові процедури з компаніями займають близько одного року. Після закінчення цього періоду відбувається списання.
Дмитро Гриньків
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
Також за темою
єОселя: українці отримали з початку року пільгових іпотек на суму 8,7 млрд грн
Зросли на 100 млрд грн: сума вкладів українців у банках (інфографіка)
Частка непрацюючих кредитів скоротилася до десятирічного мінімуму
ТОП-20 банків, у яких українці зберігають гроші
ФГВФО продовжив програму реструктуризації кредитів для фізосіб до серпня 2026 року
Банки готуються до зниження ставок — банкір
