2023
Холодна хвиля. Україна може віддати частину промисловості в обмін на російський газ
— Енергетика
15 серпня глава російського "Газпрому" Олексій Міллер зробив Україні пропозицію, від якої та не могла не відмовитися. Він закликав Київ розвивати газові відносини з Москвою за білоруським сценарієм. Іншими словами, наслідувати приклад сусіда і віддати "Газпрому" контроль над своєю газотранспортною системою, як це зробив Олександр Лукашенко. "Ця заява - плювок нам в обличчя. Домовлятися можна з партнером, а коли партнер відкрито каже про бажання тебе з'їсти, як з ним домовлятися?" - емоційно коментує відвертість, що межує з шантажем, газового уповноваженого Кремля директор енергетичних програм Центру "НОМОС" Михайло Гончар.
Втім, такий поворот можна було передбачити. За кілька останніх місяців українсько-російські відносини зайшли в глухий кут, а градус конфлікту досяг свого максимуму. Тільки в липні Україна примудрилася двічі наступити на хворий мозоль Кремля, в черговий раз відмовившись приєднатися до Митного союзу (МС) і категорично відкинувши пропозицію Росії про злиття "Нафтогазу" і "Газпрому". У відповідь Москва ввела антидемпінгові мита на український метал і, по суті, підтримала гнану біло-блакитною владою Юлію Тимошенко. Відразу після її арешту російський МЗС заявив, що всі газові домовленості 2009 року були підписані в суворій відповідності з законом. "Москва використовує і буде використовувати Тимошенко як важіль для досягнення своїх інтересів. Кремль любить, коли хтось в питанні демократії та прав людини виглядає гірше, ніж він", - коротко і чітко пояснює позицію влади російський політолог Станіслав Бєлковський, додаючи при цьому, що, незважаючи на міжнародний резонанс, Тимошенко навряд чи стане головним каменем спотикання у відносинах двох країн. Насправді за охолодженням відносин недавніх союзників стоїть не політика, а суха економіка і бажання Москви взяти під контроль українську промисловість.
Неполітичний інтерес
"Ключовими питаннями відносин Росії і України є питання власності і питання нафтогазових доходів", - коротко визначає причину постійних конфліктів двосторонніх директор Центру прикладної політики "Стратогема" Юрій Романенко. За його словами, однією зі сторін безперервних суперечок виступають російські олігархи, зацікавлені в постійному примноженні капіталів та пошуку нових ринків. При цьому їхні апетити безпосередньо залежать від вартості блакитного палива. "Якщо ціна на нафту падає нижче 100 доларів за барель, російську владу починає лихоманити, і вону намагається компенсувати свої втрати", - пояснює експерт. Такими компенсаторами якраз можуть виступити український "Нафтогаз" і вступ України до Митного союзу, який закріпить вітчизняний ринок за Росією.
Однак для України далекосяжні плани Москви неприйнятні. У цьому в першу чергу не зацікавлені великі українські промисловці та пов'язані з ними політики. "Україна ніколи не піде на повне злиття "Газпрому" і "Нафтогазу". Адже це зашкодить насамперед приватним інтересам Юрія Бойка (міністра енергетики та вугільної промисловості. - Фокус) і Сергія Льовочкіна (глави Адміністрації президента. - Фокус)", - відзначає Бєлковський. Як відомо, і Бойко, і Льовочкіна прийнято відносити до так званої групи "РосУкрЕнерго" в партії регіонів.
На перший погляд, невиконання російських вимог загрожує Україні новою газовою війною. Однак, як не парадоксально, такий сценарій не влаштовує саму Росію. Адже через кризу зими-2009 "Газпром" поніс мільярдні втрати і ґрунтовно зіпсував свій імідж у Європі. Відлуння конфлікту дворічної давності головна російська компанія відчуває досі. Незважаючи на зростання рівня споживання газу, ЄС відмовився збільшувати обсяг закупки палива, а замість цього диверсифікує його поставки.
Цей фактор рано чи пізно змусить Україну і Росію сісти за стіл переговорів і зняти з порядку денного найгостріші питання.
Рахунки між своїми
За попередніми прогнозами експертів, переговори будуть нелегкими. І, ймовірно, затягнуться як мінімум на півроку. "Мені здається, що ситуація зайде в глухий кут. Адже принаймні до президентських виборів у Росії Путін не зможе відступити від своєї публічної позиції щодо інтеграції України в Митний союз. Нам це категорично не підходить. Потім, швидше за все, домовляться", - відзначає експерт енергетичних програм Центру імені Разумкова Сергій Дяченко. При цьому він вважає, що поступове підвищення ціни на російський газ не знищить українську промисловість. "Газпром" вже заявив ціну на третій квартал 2011 року - $354 за тисячу кубів проти нинішніх $297. "Розмови про загибель української промисловості від підвищення цін на газ тривають всі 20 років незалежності. І поки ніхто не загинув", - доповнює думку колеги Гончар. Тож запас міцності у країни поки ще є.
Питання тільки в тому, на чому можуть зійтися України і Росія. Швидше за все - щодо прав на деяку українську власність. Якщо так, то і в цьому питанні Москва спробує дотиснути Україну за білоруським сценарієм. Так, на думку Бєлковського, останні обіцянки Кремля знизити ціну газу для Мінська не в останню чергу пов'язані з тим, що Лукашенко погодився продати "Білоруськалій" (одне з найбільших у світі підприємств з виробництва добрив. - Фокус) відомому російському бізнесмену Сулейману Керімову.
В Україні в сферу інтересів російського великого бізнесу потрапить атомна енергетика. "Росія насамперед зацікавлена в приватизації українських атомних активів, тому що не хоче, щоб на цьому ринку закріпилися американці", - розкриває можливі плани Москви Бєлковський. Також мова може йти і про отримання контролю над урановим Клондайком України - Новокостянтинівським родовищем.
Втім, як би не йшли переговори, позиція України в них буде набагато слабкіше газових аргументів Кремля. "Немає тих умов з української сторони, які могли б задовольнити апетити Москви. Вони настільки високі, що Україна в принципі не може їх задовольнити", - виходячи з білоруського досвіду прогнозує колишній посол України в Білорусії Роман Безсмертний.
Літнє загострення
10 кроків на шляху до охолодження українсько-російських відносин
12 червня
Захід в Чорне море крейсера ВМФ США "Монтерей" під час навчань Sea Breeze-2011 викликав агресивну реакцію і загрози з боку російського МЗС
28 червня
Через загострення двосторонніх відносин п'яте засідання українсько-російської міждержавної комісії під керівництвом президентів Росії та України, заплановане на 28 червня, було перенесено на осінь
8 липня
Україна в черговий раз відмовилася від вступу до Митного союзу, запропонувавши Росії співробітництво з неприйнятною для неї формулою 3+1
8 липня
Янукович різко відкинув пропозицію Росії про злиття "Нафтогазу" і "Газпрому"
22 липня
Комісія Митного союзу ввела антидемпінгове мито на український метал, труби і синтетичні нейлонові нитки
31 липня
Медведєв відмовився взяти участь у святкуванні дня Чорноморського флоту в Севастополі. За неофіційною версією, причиною відмови стала непримиренна позиція України в питанні злиття "Нафтогазу" і "Газпрому"
2 серпня
Господарський суд Криму визнав законними рішення Севастопольського апеляційного суду та Господарського суду Криму 2006 року про вилучення маяків у російських військових
5 серпня
Після арешту Тимошенко МЗС Росії підтвердив слова екс-прем'єра про те, що всі газові угоди 2009 року були укладені на законних підставах, таким чином визнавши політичний характер процесу над лідером БЮТ
11 серпня
Візит Януковича в Сочі завершився провалом. Український і російський президенти не домовилися з жодного важливого питання
15 серпня
Росія запропонувала неприйнятну для України білоруську модель співпраці в газовій сфері: зниження ціни на російський газ в обмін на контроль над українською ГТС
Сергій Висоцький
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
Також за темою
Експорт електроенергії повернувся на довоєнний рівень
У серпні Україна стала п’ятою в Європі за ціною електроенергії
Європа не планує купувати російські газ та нафту навіть після встановлення миру
«Укренерго» збудувало першу чергу захисту обладнання
росія планує постачати Китаю понад 100 млрд кубометрів газу в рік
Польща будує першу в Європі атомну електростанцію із малими реакторами
