1435
"Регіони" підсилилися Тігіпком
На початок нового політсезону правлячий табір приготував сюрприз. 16 серпня Микола Азаров і Сергій Тігіпко оголосили про прийдешнє об'єднання очолюваних ними партій. І таке рішення може помітно вплинути на звичний політичний ландшафт. Що особливо тяжко напередодні парламентських виборів.
"Шлюб" по реформах
Гучні суди над Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком не дозволили літу-2011 стати сезоном повноцінного політичного затишшя. Процеси йдуть, допитуються віп-свідки з числа колишнього і нинішнього керівництва країни, Захід уважно стежить за подіями, а вітчизняна опозиція частіше говорить про необхідність об'єднання. Але поки національно-демократичний табір то теоретизував, то вирішував створювати надпартійний Комітет опору диктатурі, правлячі сили взялися за справу з більшою практичністю. У їхньому випадку про "навколополітичне" ситуативне співробітництво (з боязкою ще надією на майбутню передвиборну взаємодію) мова не йде. Пропустивши публічну стадію "перших побачень", Партія регіонів і "Сильна Україна" віддали перевагу відразу оголосити про "заручини".
Заява Миколи Азарова та Сергія Тігіпка, зроблена 16 серпня, прозвучала несподівано. Безумовно, можливість подібного сценарію політологи допускали з моменту входження лідера "сильних українців" до складу Кабміну. Але хороший результат Сергія Тігіпка в президентському "забігу" і порівняно непогані рейтинги очолюваної ним політсили сприяли стриманості подібних припущень. Ніхто не поспішав передчасно скидати з рахунків шанси віце-прем'єра на сольну кар'єру. Але логіка політичного моменту, очевидно, розпорядилася інакше.
Офіційним поясненням злиття, як це часто буває, послужило прагнення об'єднати зусилля в ім'я високої мети. У цьому випадку мова передбачувано зайшла про президентський курс реформ. "Для того щоб потужно підтримати реформи, які почав президент України з метою підвищення рівня життя людей, всі громадяни, політичні та громадські організації, які прагнуть цієї ж мети, повинні об'єднатися", - говорить спільна заява двох лідерів. З урахуванням того, що Сергій Тігіпко і без будь-яких об'єднань вже майже півтора роки працює в уряді саме над реформами, "своєчасність" подібного пориву дещо дивує. Втім, сам заступник прем'єра думає, що "входячи в партію влади зсередини, розробляти і впроваджувати рішення буде легше".
Дати відповідь на питання: "Так чому ж саме зараз?" - ймовірно, має та частина спільної заяви, яка роз'яснює актуальність поставленої перед двома партіями задачі. Як аргументи керівництво країни використовує "нові виклики": як зовнішні - "пов'язані з наступною хвилею глобальної економічної кризи", так і якісь "внутрішні". Об'єднавча риторика дала можливість кинути камінь у "город" політичних опонентів, які не хочуть консолідуватися заради інтересів держави. "Політичні сили, які живляться з розбрату, продовжують спроби протиставити один одному людей, які дійсно хочуть спокійно працювати і жити в добробуті. Спосіб політичного існування цих сил вчорашнього дня - популізм, демагогія і політиканство. Вони не вміють працювати, і тому закликають до революцій", - клеймуються в документі протестні настрої опозиції.
Однак мрія про "консолідацію всіх здорових сил суспільства" не зменшує значення не тільки "нових викликів", а й особливостей політичної ситуації. Під час спільного брифінгу з Миколою Азаровим Сергій Тігіпко говорив не тільки про нестабільну ситуацію в світі та країні, а й про політичні перспективи річного масштабу. "Чому саме зараз назріло це рішення? Восени починається політичний сезон... Вибори до парламенту - буде багато крику і деструктиву. Хочемо без зайвої конкуренції впровадити конструктив", - пояснив поки ще лідер власної партії. Хто знає, можливо, в межах однієї партії владі буде простіше "впроваджувати конструктив". Але й передвиборчі вигоди від такої зміни стану справ помітити нескладно.
Все заради виборів?
З приводу того, хто більше виграє від ймовірного злиття "Сильної України" і Партії регіонів (окрім, зрозуміло, обіцяних реформ) думки спостерігачів швидко розійшлися. Частина фахівців вважає те, що відбувається, найбільш логічним варіантом розвитку ситуації. "Кожна політсила має свій, серйозний політичний електорат. Партія Тігіпка вільно долає тривідсотковий бар'єр до парламенту, сам Сергій Леонідович має непоганий особистий рейтинг. Тому, об'єднавши свої сили, ці дві партії створять ще більш потужну політичну силу на політичній карті нашої країни", - вважає керівник компанії Research & Brаnding Group Євген Копатько.
Проте, з приводу взаємної вигоди прийдешнього співробітництва в експертному середовищі думки розходяться - причому, в залежності від "предмета інтересу", різною мірою. Коли мова заходить про користь для ПР, оцінки здебільшого єдині - головній партії влади таке злиття, швидше за все, піде на користь. Хоча точка зору, яка припускає, що антирейтинг віце-прем'єра-реформатора вдарить по позиціях президентської сили, теж існує. "Я сумніваюся, що це якісь додаткові очки дасть Партії регіонів, швидше за все, мінуси. Адже саме з Тігіпком сьогодні асоціюється низка непопулярних реформ", - переконаний нардеп від КПУ Олександр Голуб. Втім, зважаючи на історію відносин Сергія Тігіпка з фракцією КПУ, яка вже не раз вимагала його відставки, особливості комуністичного сприйняття можна було передбачити...
Об'єднання "регіоналів" з "СУ" позначиться вже на наступних парламентських виборах. На сьогодні Партія регіонів залишається найпопулярнішою політичною силою, хоча рейтинг її останнім часом неухильно знижується. При цьому основна мета, яку ставить перед собою ПР на виборах 2012 року - завоювати парламентську більшість. Ймовірно, за допомогою Сергія Тігіпка досягти цієї мети їй буде простіше - по-перше, зменшується число конкурентів на виборах, які могли б відтягнути частину цільової аудиторії ПР, по-друге, є шанс претендувати вже на голоси, "зарезервовані" за "Сильною Україною"- наприклад, у центральному регіоні країни. І хай майже всі політологи попереджають: автоматичне підсумовування рейтингу двох політсил малоймовірне, - надія на зміцнення позицій залишається. Ще більш перспективно співпраця може виглядати у світлі наступних президентських виборів. Якщо Віктор Янукович зважиться йти на другий термін (а поки що немає підстав у цьому сумніватися) - одним конкурентом для нього стає менше. З іншого боку, залучення "молодого і перспективного" політика "європейського зразка" може стати символом курсу ПР на оновлення. "Партія регіонів, безперечно, посилила свій статус, і це дуже зручний момент, щоб почати модернізацію під вибори 2012 року", - припускає директор компанії персонального і стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець. Але тут багато що залежить від обіцяної Сергію Тігіпко ролі у майбутній спільній партії.
Оцінки вигод "Сильної України" від злиття помітно різняться. Хоча, якщо бути точним - різняться оцінки персональних вигод Сергія Тігіпка. З приводу долі партії припущення не дуже різноманітні - у відносно автономне майбутнє "СУ" мало хто вірить. Непогано усвідомлюють ризики, схоже, і в самій партії. В усякому разі, заступник лідера політсили Олександра Кужель, за нинішньою політичною модою, оголосила на свій сторінці в Facebook про те, що для неї "перехід в ПР неприйнятний". В принципі, керівники двох партій повідомили, що питання партійного злиття ще буде обговорюватися знизу доверху, і будь-яке об'єднання може бути тільки добровільним. Найімовірніше, думки все-таки розійдуться. А тим часом осколки "Сильної України" (а в партії, за словами її керівництва, близько 100 тисяч осіб) з обіймами чекають в інших політичних силах - про готовність прийняти "відданих" вже заявила "Батьківщина".
Орієнтири "регіонального" майбутнього Сергія Тігіпка зараз визначити теж складно. Різні експерти сприймають ситуацію по-різному. Одні вважають рішення віце-прем'єра помилкою, яка ховає його персональну політичну кар'єру. "Це рішення унікальне, оскільки я не знаю випадків в європейській практиці, коли людина отримує на президентських виборах 12%, а потім сама ж ховає свою політичну кар'єру, входячи молодшим партнером в якусь більш велику партію", - нарікає директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.
Інші ж фахівці припускають, що для Сергія Тігіпка такий варіант досить вигідний: партобудовчими роботами він займався не дуже старанно, рейтинг "Сильної України" повз вниз, та й на його популярності мали позначитися реформи, на зразок тієї ж пенсійної. Теоретично, подібний крок виглядає цілком логічно - особливо, якщо у Партії регіонів узаконять-таки підняття прохідного бар'єру до 5 відсотків - "Сильна Україна" могла б цю планку і не взяти... Але все ж багато залежить від того, які саме аргументи використовувалися при обговоренні можливого злиття. Версій маса: від вимушеної згоди з боку "Сильної України" до впевненості деяких політологів в особисті вигоди Сергія Тігіпка, якому "сватають" то портфель прем'єра (що у світлі регулярних чуток про відставку Миколи Азарова виглядає цікаво), то крісло глави оновленої Партії регіонів. Втім, деякі фахівці подібні перспективи оцінюють з часткою скепсису. "Азаров, при всіх негативах, які у нього є, для Януковича - ідеальний голова партії і глава уряду в цей період", - переконаний політолог Олексій Голобуцький.
Чим би не обернулася тяга до об'єднання для Сергія Тігіпка, вже зараз можна припустити, що для політичного ландшафту в цілому вона не пройде непоміченою. Електоральні "плюси" від злиття для Партії регіонів поки прогнозувати складно (та й не схоже на те, що там розраховують виключно на партійну популярність - надто вже осечидне прагнення повернути "мажоритарку"). А ось безпосереднім суперникам Сергія Тігіпка на поле "третіх сил" рішення ПР і "Сильної України" піде на благо. Відхід з передвиборного поля "Сильної України" звільняє простір для маневру для інших проектів, що претендують на симпатії схожої аудиторії. Вважається, що більше від інших від такої зміни виграє Арсеній Яценюк (і він же тоді стане тоді претендентом на вихід у другий тур президентських виборів, якщо єдине, що зміниться, - це неможливість балотуватися для Юлії Тимошенко).
Непогані також шанси підвищити свої показники у партій Володимира Кличка і, можливо, В'ячеслава Кириленка і Анатолія Гриценка. Нарешті, деяка частина "третього" електорату може піти не до Партії регіонів, а до "старих" проектів національно-демократичного спрямування... Але тут вже багато що залежить від того, чи буде ПР зупинятися на досягнутому, чи продовжить нести ідеї консолідації в політичні маси. Можливості для подальшого розширення є - це і "аграрії" Володимира Литвина, якому, напевно, непросто буде розлучатися з посадою спікера, і "Єдиний центр" Віктора Балоги (глава МНС не поспішає заздалегідь відмовлятися від такої думки), і деякі партії лівого флангу... Ймовірні зміни закону про вибори і справді готові зробити все, щоб гігантам на виборах довелося простіше.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
Також за темою
Нові iPhone не подорожчають — за винятком однієї моделі
BYD виводить на ринок Європи новий універсал (фото)
WordPress представив експериментальний ШІ-інструмент Telex для створення сайтів
OpenAI запустить конкурента LinkedIn
Mercedes зніме з виробництва одразу два електромобілі (фото)
Китайський юань дедалі активніше використовують у міжнародних платежах
