0 800 307 555
0 800 307 555

Невідрубані голови

Казна та Політика
1397
Треба ж, який збіг помислів у двох братніх слов'янських диктатур. Я вже не кажу про третю, білоруську. Якщо згадати Шукшинський шедевр "Як Іван Царевич за дивом ходив", то лукашенківська голова слов'янського Змія Горинича - найдурніша. Каже лише: "Біфштекс, лангет, шашлик". Дев'ять опозиціонерів випустили, а кандидатів у президенти залишили. Нехай не балотуються в наступний раз, знають своє місце, не ламають Миколин маршальський жезл, який він носить у своєму дитячому портфельчику разом з абеткою і пеналом.
Але московська і київська голови не розумніші. Вони про нас мислять теж гастрономічними категоріями. І тичуть вилками, перевіряючи, чи добре ми підрум'янилися. Судячи з двох синхронних слов'янських набігів на залишки суверенних демократій, нас можна вже класти на блюдо і нести на чекістський стіл. Їсти подано.
Політологи розбіглися по припущеннях і версіях, навіщо київській голові Змія Горинича з фейсом Януковича знадобилося робити з Юлії Тимошенко бояриню Морозову. Ясна ж річ, що якби Москва давала газ задешево, від нього б ні Юля, ні інший міністр не відмовився. Чи не побіг би ніхто за Путіним, сунути йому в бездонну і діряву кремлівську кишеню зайві мільйони, щоб чекісти з голоду не вимерли. Помаранчевих грабували за неповагу до старшої московської зміїної голівки, а дармоїди Януковича грабують вже просто так, з жадібності. Дружба дружбою, а тютюнець нарізно. До того ж він провинився. Ще збереглася Західна Україна, ті, хто голосував проти Януковича і Москви, Ющенко, партія Олега Тягнибока, Юлін БЮТ, Яценюк. Чому Янукович їх всіх не закопав у Бабиному Яру третім шаром? От нехай і платить.
Янукович намагається довести, що він може закопати хоча б Юлю. Адже Юля, при всіх її недоліках, сьогодні символ, жива пам'ять про помаранчеву революцію. До того ж символ красномовний, гарний, хоробрий. Прибрати Юлю - це знищити пам'ять про кремлівську поразку 2004 року. Московська голова наполягає, щоб на віночку з червоних зірок, в кращих традиціях Єршова і Войновича, засяяв православний російський серп, на який суверенні хрести від РПЦ дуже схожі. Знищити пам'ять народу зараз з подачі Януковича старається і Вищий адміністративний суд України. Він в черговий раз ухвалив, що знищені московськими енкавеесники Степан Бандера і Роман Шухевич героями не були. Ці "Януки" скоро саги та пісні переписувати почнуть. Юля має пишатися, що її приписали до історичної пам'яті і зарахували до національних героїв.
Чому українські совки дозволили її заарештувати? Що, важко було взяти приступом суд або Лук'янівську тюрму? Герої ОУН лежать у могилах, а їхні нащадки лежать на пляжах, коли їх пам'ять про колишню помаранчеву надію витоптують "беркутівськими" чобітьми. Соромно, панове. Той, хто сьогодні в Україні не захищає Юлю, назавжди записується в московське рабство. Юля в тюрмі, а в Києві працює метро, ходить транспорт, літають літаки. І ніякого загального політичного страйку. "Гори, душа. Гори, а не нарікай. Чорніє в холоді сонце України". Це написав Василь Стус, український Рільке, якого заморили в радянському концтаборі все ті ж чекісти.
А що у нас з московською головою Змія Горинича - найзлобнішою й зубастою? Путін посміхається і загадково облизується, проте його клеврети вже пропонують поміняти ландшафт на Луб'янській площі. Не вистачає там олов'яного солдата Урфіна Джюса, тобто залізного Фелікса. Так навіщо ж нинішнім чекістам, плутократам, шахраям і злодіям "преславна статуя" залізного Фелікса, який спав на солдатському ліжку і вкривався шинеллю, аскета і фанатика, який сьогодні поставив би до стінки весь наявний склад Луб'янки і Кремля, не кажучи вже про Рубльовку і про нас, незаможних антисовєтчиків? Навіщо нинішнім чекістам Андропови і Дзержинські? А щоб знищити останню пам'ять про серпень 91-го, як ніби нічого не було, ні Єльцина, ні свободи, ні перемоги над ГКЧП. Ось якраз 22 серпня і поставити. Тільки от шести соток, обіцяних Янаєвим, не буде. Путін відміряє кожному по два аршини. Все станеться, як передбачила Нателла Болтянська:
И можно ли верить прекрасному сну?
А вдруг в пробуждении скором
Безжалостно рвут на заре тишину
Удары шагов Командора.
За матеріалами:
Подробности
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас