1544
Публіку моралі
— Казна та Політика
Закон № 3024 "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків", прийнятий парламентом 15 лютого цього року і набрав чинності в червні, зобов'язує банки розкривати інформацію про реальних власників.
"Банки, створені до набрання чинності цим Законом, і власники істотної участі в таких банках зобов'язані протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом привести структуру власності у відповідність до вимог Нацбанку щодо її прозорості", - йдеться у Прикінцевих положеннях документа.
Таким чином, у банків залишилося всього чотири-п'ять місяців, щоб віддати гласності структуру власності. Втім, в учасників ринку все ще немає єдиної думки щодо того, чи повинна така інформація бути публічною.
"Взагалі, питання досить дискусійне. Але в моєму розумінні, чим прозоріший банк, тим більшою довірою він користується у клієнтів", - зазначив Костянтин Ворушилін, голова наглядової ради Міжнародного інвестиційного банку. Крім того, треба пам'ятати, що 19 травня парламент затвердив ще один Закон - №3394 "Про внесення змін до деяких законів щодо нагляду на консолідованій основі".
Документ був підписаний Президентом у середині червня і частково набрав чинності разом із законом №3024. Як уже писав БІЗНЕС, Законом передбачається здійснення нагляду за банками не відокремлено, а в складі груп пов'язаних компаній. Такі радикальні нововведення не можуть не призвести до масштабних змін в структурах власників вітчизняних банків.
Неспішні
Аналіз офіційної структури власників станом на 1 липня 2011 р. (інформація щоквартально публікується Нацбанком) показав, що поки банки не поспішають оприлюднювати подібні відомості. Наприклад, як і раніше, через посередників контролюють свої дітища перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв ("Актив-Банк"), віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко (ТАС-комбанк). Через, як правило, кіпрські компанії своїми банками володіють і крупні бізнесмени, наприклад, Віктор Пінчук (банк "Кредит-Дніпро"), Ринат Ахметов (банк "Ренесанс Капітал").
Більше того, Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, які до останнього контролювали майже 100% акцій Приватбанку безпосередньо, нещодавно також вирішили перевести близько третини акцій на кіпрську компанію.
Справедливості ради варто зазначити, що реальні власники окремих невеликих фінустанов вирішили, що називається, офіційно "засвітити" себе. Зокрема, подібним чином вчинили бенефіціарні власники банку "Старокиївський" Дмитро Віленський (2/3 акцій банку) та голова правління фінустанови Юрій Яременко (1/3 акцій). Відзначимо, що обидва власники тепер контролюють банк головним чином через низку підконтрольних українських ТОВ.
Крім того, у другому кварталі в деяких, переважно невеликих банках все-таки відбулися досить суттєві перетворення структури власників. Так, зі складу акціонерів Агрокомбанку вийшов найбільший співвласник Олександр Новиков, який займав посаду голови правління цієї фінустанови майже 10 років.
Станом на 1 квітня 2011 р. Новиков безпосередньо володів 24,6% акцій Агрокомбанку. "Я давно збирався перейти на більш спокійну роботу. Мені зробили пропозицію (про продаж акцій), від якої я не зміг відмовитися. Я залишився в банку і є радником голови наглядової ради", - прокоментував Бізнесу своє рішення Новиков.
Таким чином, уже до 1 липня у банку було тільки троє власників істотної участі (понад 10% акцій): столичні підприємці брати Анатолій та Володимир Дробот (на двох у них понад 23% акцій банку), а також Тетяна Єтенко (13,4% акцій).
Цікаво, що з виходом зі складу акціонерів Олександра Новикова частки інших великих власників не змінилися. Можна припустити, що останній продав свої акції третім особам, які поки не хочуть себе показувати. Однак сам Новиков запевняє, що "відбулося перегрупування акцій серед однорідної групи пов'язаних між собою існуючих акціонерів".
У зв'язку з цим нагадаємо: восени минулого року ходили чутки, що нібито один з найбільших російських банків з державним капіталом - Газпромбанк - проводить аудит Агрокомбанку для подальшого його поглинання. Олександр Новиков підтвердив цю інформацію: "Так, було таке - вони проводили due diligence, ми навіть підписали з ними попередню угоду. Після цього вони змінили свою стратегію виходу на український ринок. У підсумку, угода була не скасована, а "заморожена". Може, вони вже вирішили шукати великий банк..."
Цікаво, що після всіх пертурбацій у структурі власності новим головою правління Агрокомбанку стала Ірина Жабська, яка до цього була першим заступником голови правління проблемного "Родовід-Банку". Жабська прийшла в націоналізований банк в липні минулого року на запрошення Юрія Райтбурга, тимчасового адміністратора цієї фінустанови.
Зазначимо, що на вітчизняному ринку набереться з десяток банків, основними співвласниками яких є голови правлінь, - наприклад, банк "Альянс", Експобанк, Полтава-банк, Златобанк та ін.
Прийшов-пішов
Масштабні зміни сталися також у складі власників істотної участі Банку інвестицій і заощаджень (БІЗ). Зокрема, співвласником цієї фінустанови більше не значиться Ігор Єремєєв, який раніше контролював 23,7% акцій. Колишній народний депутат.
Як відомо, раніше Ігор Єремєєв мав безпосередній стосунок до "Надра Банку". Крім того, перестали бути власниками істотної участі БІЗ Наталя Романів та Микола Романів (колишній заступник голови ДПАУ), у яких на двох було 19% акцій.
Відзначимо, що зовсім недавно в акціонерів БІЗ були дещо інші плани. Так, у грудні 2010 року акціонери банку Сергій Лагур та Ігор Єремєєв заявили про намір збільшити участь у статутному капіталі до 24,9% акцій кожен. Ще один акціонер БІС Степан Івахів (колишній народний депутат) мав намір збільшити участь у статутному капіталі з 27,36% до 49,9%. У результаті станом на 1 липня пан Лагур контролює 15,9% акцій, а Івахів - 23,3%.
Зі складу власників істотної участі Укргазпромбанку вийшли Богдан Клюк, колишній заступник міністра палива та енергетики, а також його син Олексій Клюк, голова правління страхової компанії "Блакитний Поліс", у яких на двох було майже 25% акцій фінустанови.
Тепер Укргазпромбанк контролюють дві сім'ї. Зокрема, Ігорю Сухіні, його синові і дружині належить близько 25% акцій фінустанови. Нагадаємо: Сухіна - зять Іллі Рибчича, колишнього генерального директора ДК "Укргазвидобування" (дочірня структура НАК "Нафтогаз України"). Більше 48% акцій Укргазпромбанку належать депутату ВР 3-го скликання Іван Діяку і його сину.
У свою чергу, в складі власників істотної участі банку "Таврика" вже не значиться Олександр Бакаєв, який контролював більше 20% акцій фінустанови. Пакет Бакаєва був розмитий менш ніж до 10% в результаті останньої додаткової емісії акцій банку. Станом на 1 липня найбільшим акціонером "Таврики" значиться Анатолій Кобець, який прямо і опосередковано контролює трохи більше 12% акцій. У той же час не секрет, що реальним мажоритарним власником цієї фінустанови є Сергій Цюпко, власник Київського ювелірного заводу.
За підсумками другого кварталу поточного року понад 75% акцій банку "Український капітал" сконцентрував Володимир Гаврилюк, голова правління СК "АКВ Гарант". При цьому його партнер Олексій Прокопенко, який раніше прямо і опосередковано контролював майже 50% акцій банку, більше не є власником істотної участі.
Аналогічні зміни відбулися і в чернігівському банку "Демарк", єдиним суттєвим власником якого тепер значиться якесь ПП "Фінінвест" - йому належать майже 50% акцій. Хоча до початку поточного року 49% акцій банку опосередковано - через ТОВ "Пріоритет-Інтер" - контролював банкір Олександр Стеценко.
Руслан Гриценко, радник голови правління Кредобанку
- Наскільки я розумію, нещодавно прийнятий Закон зобов'язує банки повністю розкривати реальну структуру власності перед регулятором. Саме регулятор буде вирішувати, чи буде така інформація публікуватися у відкритих джерелах для ознайомлення населення та учасників ринку і в якому обсязі вона повинна розкриватися.
В принципі, відповідно до рекомендацій Базельського комітету, наявність і доступність такої інформації учасникам ринку підвищує ступінь довіри клієнтів і вкладників до банківської системи. До того ж у банків з'являється стимул не мати в структурі власників приватних осіб і компаній, що не володіють бездоганною діловою репутацією.
Оскільки в іншому випадку банк, акціонери якого мають поганий імідж, буде в явно невигідному становищі в сенсі можливостей в залученні депозитів порівняно з іншими гравцями.
Сергій Яременко, колишній заступник голови НБУ:
- Інформація про реальних власників, безумовно, завжди потрібна як кредиторам (вкладникам), так і дебіторам (позичальникам) фінустанов. Оскільки фінансова стійкість банків, особливо в умовах кризи, в кінцевому рахунку, залежить саме від поведінки і намірів їхніх кінцевих власників.
Тим більше що у вітчизняних банках, на відміну від західних, власність не розмита через фондовий ринок. Тому доля конкретної української фінустанови часто залежить від волі одного-двох, максимум трьох осіб. У той же час важко спрогнозувати, як публікація інформації про реальних власників буде сприйнята щодо кожного конкретного банку.
Залежно від іміджу того чи іншого власника, банк може постраждати або виграти. При цьому треба розуміти, що в період кризи відповідальність за банки буде персоніфікована, що дозволить "вішати всіх собак" саме на реальних власників.
Дмитро Гриньків
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
