690
Кабмін обіцяє захистити
— Казна та Політика
Говорити про кризу главу уряду змушує погіршення ситуації на світових ринках. США вперше в історії втратили свій найвищий кредитний рейтинг. Перед загрозою дефолтних тенденцій опинилася третя за величиною економіка Євросоюзу - Італії. Якщо вона не зможе обслуговувати свій зовнішній борг, який становить EUR1,8 трлн. або 120% її ВВП, то для її порятунку за сценарієм Греції, Ірландії та Португалії у країн зони євро просто не вистачить ресурсів.
Таким чином, під ударом опинилися сьогодні одночасно дві провідні світові резервні валюти - долар США і євро. Експерти вважають, що для виходу з кризи може знадобитися перегляд основ світової фінансової системи. Поки це не зроблено, фінансові ринки може очікувати період підвищеної нестабільності і невизначеності, а світову економіку - затяжна рецесія.
"Ми будемо робити все, якщо такі ускладнення (на світових ринках) все-таки відбудуться, щоб наші люди не так серйозно це відчули, як відчула країна в 2008-2009 рр.", - пообіцяв прем'єр-міністр Микола Азаров. За його словами, за півтора роки в Україні вдалося створити "певний запас міцності", хоча й не такий, як хотілося б. Раніше Азаров відзначав, що Україна рухається по траєкторії, закладеній при розрахунках бюджету. "Країна, безумовно, важко, але виходить з тієї кризи, в якій була. Для цього їй потрібно тільки одне: період стабільності і період інтенсивності проведення економічних реформ", - зазначав прем'єр.
Свого часу замість того, щоб вживати ефективних заходів з порятунку економіки і банківського сектора при перших ознаках наближення кризи в 2008 р., тодішній прем'єр Юлія Тимошенко впевнено заявляла, що України криза не торкнеться. Пояснювалося це слабкою інтеграцією вітчизняної економіки у світову. Пізніше, правда, глава уряду забрала свої слова назад.
Деякі вітчизняні експерти вважають, що передумови для розвитку чергової фінансової кризи в Україні є. Серед них - низька ймовірність отримання Україною чергового траншу Міжнародного валютного фонду (МВФ), висока залежність економіки країни від кон'юнктури світових цін на сталь, а продуктивність та енергоефективність залишаються на низькому рівні. На фінансову стійкість країни також впливає хронічна кризу НАК "Нафтогаз України" і затягування з проведенням пенсійної реформи. У той же час існує низка моментів, що вигідно відрізняють нинішню ситуацію від кризи 2008 р.
"У 2008 р. криза торкнувся в першу чергу банківського сектора. Почалися проблеми з Промінвестбанком через різкий відтік ресурсів, потім ситуація погіршилася у всій фінансовій системі. Зараз, з точки зору ресурсного забезпечення, золотовалютних резервів, країна більш підготовлена до можливих економічних потрясінь", - сказав незалежний експерт Олег Морква.
При цьому все залежатиме від того, наскільки масштабним виявиться світова фінансова криза, зазначив експерт. "Якщо вона буде випливати з того, що світові економіки виявляться у більш повільному пожвавленні, ніж розраховували, - це одна справа. Інша справа, якщо почнеться стагнація, про яку кажуть міжнародні експерти. Український бюджет формується, насамперед, за рахунок експортних надходжень. Крім того, є зовнішні борги, у тому числі валютні, перед міжнародними організаціями, ми купуємо нафтопродукти у Росії також за валюту... Тобто, якщо почнуться проблеми в торговельно-економічній діяльності, все це позначиться і на бюджеті, і на простих людях", - додав Морква.
У свою чергу директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що побоювання, пов'язані з можливою фінансовою кризою в Україні та світі, дещо перебільшені. "Цього року у нас буде хороший урожай. Крім того, боргові проблеми у нас не є настільки критичними, як у деяких країнах Євросоюзу, валютні резерви досить сильні, є певна бюджетно-податкова збалансованість, тож українська економіка виглядає досить стійко", - сказав експерт.
За його словами, будь-які розмови про другу хвилю кризи в Україні можна розцінювати, як спробу уряду "заздалегідь підстрахувати себе у випадку, якщо щось піде не так". Юрчишин підкреслив, що перша хвиля кризи в 2008 р. "якраз і була кризовою, бо її ніхто не очікував". "Тоді рідко хто говорив і вказував на ризики, що можна робити, а чого не можна. Зараз обговорюються різні варіанти, відбувається координація всередині країни і між країнами з приводу тих чи інших заходів та заходів", - підкреслив Юрчишин.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
