Кабмін "наповнює" бюджет за допомогою високої інфляції і технічного маніпулювання доходами? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Кабмін "наповнює" бюджет за допомогою високої інфляції і технічного маніпулювання доходами?

1778
У поточному році доходи держбюджету, згідно з офіційною статистикою, ростуть рекордними темпами, що дає підстави уряду рапортувати про перші економічні здобутки. Насправді "успіх" обумовлений не стільки пожвавленням економіки, скільки технічними маніпуляціями і значною інфляцією. Та й позитивних макроекономічних ефектів від нього не передбачається, оскільки нові надходження відразу ж "з'їдаються" корумпованою системою розподілу держкоштів.
Феномен успіху бюджетної політики
За перші 7 місяців до державної скарбниці надійшло близько 168,8 млрд грн, що майже на чверть більше показника за аналогічний період минулого року. Перерахування до загального фонду держбюджета збільшилися майже на третину. Причому зростання податкових надходжень досягло близько 50%. На тлі скромних 5-7% приросту бюджетних доходів у розвинених країнах, українські показники виглядають просто феноменальними. Це надихає уряд, він постійно твердить про свій економічний прорив. Між тим, номінальні показники не завжди свідчать про якісні довгострокові тенденції.
Безумовно, хоч і гальмуючі, але, тим не менш, позитивні економічні намітки (збільшення ВВП, промислового виробництва, доходів населення) внесли певний вклад у позитивні бюджетні показники. У той же час, українська економіка відновлюється не так швидко, щоб зростання надходжень податків досягало 50%.
Секрет досягнень уряду криється у високій інфляції та ряді технічних нюансів. Перша призводить до збільшення номінальних показників доходів бюджету, але це зростання не тягне за собою зростання реальних показників. Наприклад, якщо раніше покупець платив за літр бензину А-95 7,20 грн, то тепер - понад 10 грн. Сплата ПДВ (відповідно, надходження до бюджету) зросла з 1,44 грн на літрі до 2 грн, тобто, майже на 40%. Таким чином, перерахування до бюджету ростуть як на дріжджах, що не має нічого спільного з ростом економіки, підвищенням ефективності роботи податкової служби. Скоріше, говорить про нездатність уряду поставити під контроль стрибок цін і, що найголовніше, про спекуляції на ситуації. А Держкомстат продовжує рапортувати - ціни не тільки не ростуть, вони знижуються. Проте показник інфляції в розмірі 4,6% на тлі зростання вартості продовольства і палива робить свою справу - підриває довіру до компетенції чиновників.
Технічні аспекти маніпулювання доходами бюджету полягають в наступному:
* змінами до Бюджетного кодексу до переліку джерел наповнення основного фонду держбюджету додали 50% надходжень податку на доходи фізичних осіб Києва (а це близько 4-5 млрд грн);
* через незрозумілу норми Податкового кодексу в цьому році відмовлено у відшкодуванні ПДВ аграріям, тому близько 8 млрд грн, які останні повинні були отримати, можна також записувати до статті надприбутків бюджету;
* у цьому році також урізано відшкодування ПДВ. При істотному зростанні експорту, що фіксується другий рік поспіль, обсяги за цією статтею залишаються на рівні 2008 року.
Крім названих факторів відзначимо, що у 2011-му вступив в силу комплекс фіскальних заходів, які дозволяють податківцям проводити більш жорстке адміністрування податків, а обіцяне зниження навантаження поки залишається на папері, реалізується повною мірою тільки у 2015 році.
Щодо колосального росту доходів загального фонду, з якого фінансується левова частка видатків соціального спрямування, інвестиційних програм, а також здійснюється обслуговування і погашення боргів держбюджету, то крім названих чинників також зіграли роль технічні аспекти. Цього року частину джерел "відібрали" у спеціального фонду і "перекинули" на загальний фонд. Іншими словами, у бюджетній системі відбувся перерозподіл коштів. Саме через це колосальне зростання доходів супроводжується зниженням надходжень до спеціального фонду.
Таким чином, вражаючі бюджетні суми далеко не повною мірою є результатом економічних "подвигів" уряду. Більше того, випереджаюче зростання надходжень над темпами відновлення економіки свідчить, що влада використовує механізми, які збільшують податкове навантаження.
Адже якщо в країні податків сплачується більше, ніж приріст виробництва, то взятися ці додаткові доходи можуть тільки з обороту компаній. Така політика фіскальної мобілізації може бути виправдана, якщо отримані кошти уряд витрачає на інвестиційні проекти, які дадуть потужний імпульс для активізації економіки країни, від чого виграють усі.
Однак Кабмін направляє ці кошти на держзакупівлі за завищеними цінами, літаки для президента, дорогі лавки для метро, дороги в Конча-Заспу, на оренду дорогих офісів для оргкомітету Євро-2012 та ін. У даному контексті зростання доходів бюджету, якими б факторами воно не було обумовлене, не буде мати жодних позитивних наслідків ні для економіки, ні для громадян.
Олексій Левицький
За матеріалами:
УНІАН
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас