1075
(Не) органічний урожай
— Аграрний ринок
До 2015 року Україна планує наростити щорічний врожай зернових до 80 мільйонів тонн. Таке завдання міститься в новій програмі "Зерно України", розповідає президент Національної академії аграрних наук України (НААН) Микола Безуглий. Цьогорічний врожай науковець оцінив у понад 51 мільйон тонн. Тобто, на його думку, може бути побито історичний максимум 2008 року, коли аграрії зібрали 50,2 мільйона тонн зерна. У Міністерстві ж аграрної політики та продовольства України більш стримані - близько 47 мільйонів тонн.
Наростити за п’ять років майже 30 мільйонів тонн зернових - завдання амбітне. Виконати його, на думку Безуглого, допоможе повне використання генетичного потенціалу українських сортів зернових культур. Сьогодні, за його словами, цей потенціал реалізований в середньому на 30-35%, тоді як завдяки сучасним технологіям показник можна довести до 75%. Щоб підняти планку врожаїв, треба вносити більше добрив, хімікатів для боротьби зі шкідниками та змінити зональну структуру посівних площ зернових, вважає він. Для цього всього треба 224 мільярди гривень, наголошує Безуглий.
Збільшення врожаїв, кажуть експерти, підніме внутрішнє тваринництво та істотно збільшиться зерновий експорт - до 45 мільйонів тонн щороку! Покупців на українську пшеницю, ячмінь, жито та інші зернові культури сьогодні чимало: Єгипет, Туреччина, Ізраїль, Бангладеш, Лівія, Кенія, Корея, Грузія, Саудівська Аравія, Туніс, Сирія, Іспанія.
Але, готуючись до великих врожаїв, науковцям та галузевому міністерству треба дати відповідь ще на одне запитання: який продукт хочемо отримати на виході? Або, інакше кажучи, що розвивати - органічне чи традиційне аграрне виробництво?
З одного боку у світі спостерігається тенденція до розвитку органічного виробництва. І Україна як ніхто інший сьогодні може задовольняти попит у такій продукції: через брак коштів чимало аграріїв на 1 га витрачають значно менше хімікатів від потрібної норми, а подекуди - й взагалі не використовують.
Проте брати за пріоритет тільки цей напрям не варто, каже керівник аналітичного відділу консалтингового агентства "ААА" Марія Колесник. "Світ робить ставку на "органіку", якщо може за неї заплатити. А платити можуть не всі. Справа в тім, що органічне землеробство та будь-яка продукція, вироблена органічним шляхом, коштує втричі дорожче від традиційного способу", - говорить вона. Тому, продовжує експерт, нагодувати навіть одну країну виключно завдяки органічному землеробству не можливо. Тож має бути паритет органічного та традиційного виду землеробства.
Крім того, додає Колесник, не потрібно перешкоджати завозити в Україну нові іноземні сорти пшениці. Бо вітчизняні сорти розроблялися багато років тому, а за цей час кліматичні умови змінилися. Тому треба вирощувати те, що підходить по погоді, додає вона.
На це заступник директора з наукової роботи Національного наукового центру Інституту землеробства УААН Володимир Гірко в коментарі резюмував, що українські вчені сьогодні мають у своєму арсеналі понад 100 сортів пшениці з урожайністю 80 ц з га. При чому Міжнародний центр селекціонерів Мексики з філіалами в усьому світі постійно присвоює цим українським розробкам найвищі місця у світовому рейтингу зернових, каже науковець.
На запитання, чи є серед цих сортів ті, що містять ГМО, вчений відповів - ні. Хоча на українському ринку попри заборону використання ГМО, каже Гірко, сьогодні є генно-модифікована соя, ріпак, картопля і кукурудза. А от у пшениці та ячмені ГМО немає, додає він. Хоча, веде далі Гірко, розробки пшениці з ГМО сьогодні активно проводяться у світі та Україні. Нинішній рівень розвитку селекції рослинництва вже майже вичерпав свої можливості, каже він. Тому за допомогою ГМО хочуть створити абсолютно нове покоління сортів, якими можна нагодувати все людство.
На репліку журналіста про шкоду ГМО для здоров’я людини науковець зазначив, що цей факт офіційно ще не підтверджений, тоді як плюси від ГМО очевидні. Наприклад, каже він, сьогодні у світі намагаються прищепити в гени рослин ген хітину, який руйнує хребет шкідників. Таким чином, не треба вносити хімікати для боротьби зі шкідниками, пояснює Гірко. Тож продукція буде екологічно чистішою. Для людини ж цей ген не шкідливий, бо його немає в нашому організмі, підсумовує науковець.
За матеріалами: День
Поділитися новиною
