4626
Криза насувається?
Прийнятний варіант виходу з "ситуації 2 серпня", на який від США чекав весь фінансовий світ, все ж був знайдений. Але усунути білякризові тенденції, породжені самою можливістю технічного дефолту Америки, це вже не змогло. Відстрочене, але так кардинально і не вирішене питання з обслуговуванням держборгу і бюджетним дефіцитом США наклався на боргові проблеми низки країн єврозони.
Поряд зі зниженням кредитного рейтингу Сполучених Штатів це призвело до виникнення вкрай негативних настроїв на фондових майданчиках світу. А міркування економістів про другу хвилю рецесії почали набувати реальних обрисів.
Від проблеми до проблеми
Найкраще висловити те, чого не бажав отримати світ від Америки до 2 серпня 2011 року, зуміла Крістін Лагард, новий директор-розпорядник МВФ. У розпал суперечок про умови збільшення ліміту держборгу США понад законодавчо встановлених 14,3 трлн дол вона прямо заявила: "Дефолт США може викликати шок і дестабілізувати світову економіку".
Американські республіканці й демократи все ж досягли компромісу. Відповідний законопроект, що дозволяє перевищення зазначеного стелі держборгу на 2,1 трлн дол, був проголосований у Конгресі і підписаний президентом США Бараком Обамою. Після чого американський Мінфін відразу привернув більше 230 млрд дол нових запозичень, зрівнявши розмір держборгу з ВВП країни.
Здавалося б, таке рішення має влаштувати всіх, хай і не в тривалій перспективі. Вашингтон отримував можливість платити за рахунками, інвестори зберігали свої кошти, вкладені в казначейські зобов'язання США, а світ уникав дефолту в найбільшій економіці з її глобально значимою резервною валютою. Шоку не відбулося, чим залишилися задоволені і багато песимістично налаштованих прогнозистів. А їх більш оптимістичні колеги почали пророкувати сплеск активності серед інвесторів. І мало хто вірив, що емоційний підйом від знайденого рішення триватиме щонайбільше три дні - до знакового зниження максимально надійного до того суверенного кредитного рейтингу.
Ще до остаточного врегулювання дефолтного моменту Америки головний економіст аналітичного управління ІК "Трійка Діалог" Євген Гавриленков припустив: "Зниження рейтингу США було б цілком виправданим з огляду подвійного дефіциту - бюджету і рахунку поточних операцій, уповільнення економічного зростання та зростання відношення боргу до ВВП. У зв'язку з цим вже не настільки важливо, підуть на це рейтингові агентства чи ні, а якщо підуть, то коли саме. Ми вважаємо, що, принаймні, одне з трьох провідних агентств в недалекому майбутньому знизить рейтинг як мінімум на один ступінь. І це буде досить стриманою реакцією на вже давно очевидну макроекономічну недалекоглядність".
Підставу для такого висновку аналітик побачив і в тенденції здешевлення долара за останній рік, протягом якого його курс помітно знизився по відношенню до багатьох світових валют. (Так, щодо японської ієни за 12 місяців американський долар подешевшав приблизно на 12%. Південнокорейська вона, сингапурський долар і євро в той же період подорожчали щодо валюти США на 11-12%, а курс бразильського реала за рік виріс більш ніж на 13%.) Тим самим ринки вже якоюсь мірою враховували можливий перегляд рейтингу США, граючи на випередження оцінок авторитетних світових рейтингових агентств (РА).
Прогноз виявився вірним, а перш еталонна надійність США - спростованою. Одним з трьох виступило РА Standard & Poor's, де до завершення минулого тижня вперше знизили кредитний рейтинг Сполучених Штатів з найвищого показника надійності ААА до АА+. Цей історичний вже крок у S&P пояснили незгодою з заходами, які американський уряд має намір вжити для обслуговування своїх боргових зобов'язань. Більше того, в Standard & Poor's не виключили нового погіршення рейтингу США протягом 12-18 місяців. Скасувати дані рішення агентству не завадила навіть знайдена американцями в його розрахунках нібито помилка на 2 трлн дол (трохи пізніше й інше відоме РА, Moody's, повідомило про можливість зниження рейтингу США до 2013 року - за умови погіршення прогнозів економічного розвитку країни).
Практично одночасно з цим нерадісні звістки прийшли і з Європи. Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив у відкритому листі до голів урядів держав ЄС - криза явно рухається з периферії Євросоюзу в ключові країни. Звичайно, пан Баррозу переслідував одну мету: підштовхнути європейські уряди до більш активного розгляду боргових проблем ЄС, включаючи необхідність збільшення стабфонду Союзу з 750 млрд до 1 трлн євро. Негайний ефект від його листи проявився, втім, зовсім в іншому.
Під впливом цієї новини фондові ринки світу почали падати ще минулого тижня. Провідні індекси знизилися на 2,5-3,5%. Але на повну силу негатив проявив себе на початку поточного тижня, яку бізнес зустрів уже з фактом зниження рейтингу Сполучених Штатів. 8 серпня торги на європейських фондових майданчиках завершилися падінням основних індексів аж до 4%. Помітно подешевшали акції таких сировинних бізнес-імперій, як BHP Billiton (-3,98%) і Rio Tinto (-5,9%).
Того ж дня фондовий ринок США стартував зменшенням котирувань акцій на 2-3%, а в S&P оголосили про перегляд кредитних рейтингів, до все тієї ж позначки в АА+, для деяких системних корпорацій США. (Зниження в оцінці "удостоїлися" Farm Credit System Banks, Depository Trust, Fannie Mae і Freddie Mac.) До завершення ж торгів 8 серпня основні американські індекси Dow Jones і Nasdaq впали на 5,5% і 6,9% відповідно. Станом на європейський ранок 9 серпня зниження фіксувалося і з провідного японського біржового індикатора Nikkei 225. І все це на тлі досягнення банківським золотом на біржових торгах чергового історичного цінового максимуму - понад 1770 дол/унція.
В одній упряжці з світом
Коментуючи дані події в прив'язці до можливого розвитку ситуації в Україні, представники інвесткомпаній акцентують увагу на наступному. Економіка нашої країни вже щільно інтегрована в глобальні бізнес-процеси. Тому серйозні економічні негаразди в США та Євросоюзі безпосередньо відбиваються і на Україні. "Видимим проявом цього в короткостроковій перспективі стане спад на фондовому ринку країни. Останнім часом він і так переживає зниження. Думаю, у зв'язку з останніми подіями цей тренд буде провідним ще кілька тижнів", - говорить аналітик ІК Phoenix Capital Олександр Лозовий.
Дійсно, українські майданчики з торгівлі акціями не залишилися осторонь від світової фондової паніки в останні дні. 5 серпня індекс Української біржі (UX) знизився на 3,56%, а ПФТС - на 3,58%. А 8 серпня з них було зафіксоване ще більш відчутне падіння - на 8,28% для UX і на 6,19% для ПФТС. Серед лідерів падіння фігурують великі підприємства гірничо-металургійної, хімічної, енергетичної та машинобудівної галузей країни.
Що стосується більш віддалених перспектив, то О. Лозовій вважає - при наростанні економічних негативів з боку ЄС можливості для приватних компаній і уряду України в сфері отримання закордонного фінансування можуть бути помітно ускладнені. "Найближчими місяцями плани українських компаній із залучення коштів за кордоном (розміщення євробондів, вихід на ринок IPO), швидше за все, будуть підкореговані та, можливо, відкладені до більш кращих часів", - відзначає він.
В цілому ж аналітик не виключає того, що негативи розвинених ринків у своєму розвитку, який нині переглядається, можуть обернутися зниженням темпів економічного зростання в Україні. "ВВП країни за підсумками поточного року, звичайно, збільшиться. Але не до рівня, очікуваного ще не так давно", - стверджує представник Phoenix Capital. (Останній прогноз українського уряду передбачає зростання ВВП країни цього року на 4,7%, до 1,291 трлн грн. А за версією ЄБРР, українська економіка в поточному році повинна зрости на 5%. Фактичне збільшення внутрішнього валового продукту України в I півріччі-2011, за даними Кабміну, склало 4,4%.)
Заступник директора аналітичного департаменту ІГ "Сократ" Іван Панін також вважає, що Україна може зіштовхнутися зі зниженням темпів економічного зростання. Ймовірне уповільнення світової економіки (після вжиття жорстких обмежень у фіскальній політиці США), на його думку, знизить попит на ключові товари українського експорту - метал, зерно та ін.
"Уповільнення економічного зростання може призвести до погіршення показників поточного рахунку, а також торгового балансу. Це, в свою чергу, здатне чинити тиск на курс національної валюти у вигляді її девальвації. Інвестори почнуть відмовлятися від ризикових інструментів і вкладати кошти в менш ризикові сегменти, що чинитиме тиск на фондовий ринок. Компаніям буде складніше рефінансувати свої боргові зобов'язання, оскільки вартість капіталу може зрости до рівня, недоцільного для запозичення коштів", - перераховує експерт можливі негативи для української економіки.
Аналітик зі стратегічних питань Astrum Investment Management Павло Ілляшенко вказує на кілька прораховує варіанти розвитку подій в Україні у зв'язку з літніми економічними проблемами Заходу. Один з них передбачає виникнення серйозних збоїв у світовій економіці, обумовлених рядом факторів. Серед них - вкрай непевне відновлення економіки США, уповільнення темпів зростання в країнах, що розвиваються, неадекватний підхід єврочиновників до вирішення боргових проблем периферійних країн ЄС. В рамках подібного варіанту слід очікувати на стримане зростання світової економіки за підсумками 2011 року, що для України обернеться більш низькими темпами розвитку і посиленням тиску на платіжний баланс. Однак у НБУ залишиться достатньо резервів для збереження курсової стабільності.
Більш песимістичний сценарій, продовжує аналітик, передбачає входження Сполучених Штатів в стан рецесії. При цьому зростання в країнах з економіками, що розвиваються не перевищить 4-5% (поточний прогноз учасників ринку знаходиться на рівні 6,3%). Такий сценарій може призвести до сильного скорочення глобального попиту на сировинні товари і відтоку капіталу з ризикових активів, у тому числі і в Україні. Це негативно позначиться на експортному виторгу українських компаній і стане причиною, як мінімум, не-припливу ПІІ в Україні. В даному випадку чітко вимальовуються перспективи економічного спаду в країні за високих девальваційних ризиків.
Але П. Ілляшенко не думає, що за подальшого розвитку подій якийсь із наведених варіантів спрацює в чистому вигляді. "З моєї точки зору, - продовжує він, - ймовірність рецесії в Сполучених Штатах протягом наступних 12 місяців дорівнює 50%. Звичайно, це означає наявність істотних ризиків і для економічної стабільності в Україні в аналогічному періоді. Водночас слід враховувати, що драйвером зростання в нашій країні сьогодні є галузі, орієнтовані на внутрішній попит. Тому економіку України зразка-2011 слід вважати більш стійкою, ніж три роки тому. Упевнений і в тому, що потенційний рівень нового глобального економічного спаду не можна порівняти з масштабом економічного шоку-2008".
І цього разу прорвемося?
Думки про те, що кризу цілком ще можна скинути, дотримуються не лише експерти. В істинності цієї думки зараз активно переконують бізнес і населення своїх країн уряди США і ЄС. Щоправда, відбувається це далеко не завжди злагоджено. З одного боку, єврочиновники намагаються скоординувати національні влади різних держав ЄС для злагоджених дій з подолання з борговими проблемами вже навіть не Греції чи Португалії, але Іспанії та Італії (в тому числі за рахунок викупу держоблігацій останньої за рахунок коштів ЄЦБ). З іншого - значимі фігури фінансового бомонду Сполучених Штатів перекладають всю провину за "нездорову економіку" на європейські держави. З третього - керівники таких країн, як Італія (де ставлення держборгу до ВВП становить близько 120%), нітрохи не бентежачись, заявляють - криза нам не загрожує.
Єдине, в чому зараз солідарні європейські урядові функціонери з американськими колегами - так це в негативному ставленні до діяльності рейтингових агентств. Останні, мовляв, тільки тим і займаються, що провокують рецесії. Але якщо в США поки тільки дратуються на "несправедливе зниження кредитного рейтингу", то в Європі переходять до прямих дій. Останніми місяцями з боку чільних діячів ЄС можна було чути заклики до розпуску або введення законодавчої заборони на присвоєння агентствами суверенних рейтингів. Причому це можна вважати ще досить м'якою реакцією. У Португалії, наприклад, створюють громадські рухи проти РА, а в Італії проводять в їхніх офісах обшуки.
Хоча всі намагаються знайти дієвий антикризовий рецепт допомогою домовленостей в рамках G20. А поки прем'єр-міністр однієї з країн-учасниць цих фінансових зборів прямо говорить "про паразитування США на світовій економіці", влада ж іншої заявляє про необхідність заміни американського долара іншою, більш надійною резервною валютою.
Повторення 2008 року не хочуть ні в одній економіці світу. Тим більше що ринкові експерти впевнені: ще не всі пазли потенційної кризи склалися в картинку її неминучого старту.
"Безсумнівно, зниження рейтингу США тягне за собою не найкращий ефект для американської економіки. Але сам по собі цей факт запустити глобальну економічну кризу не в змозі. Головне - не допустити в найближчій перспективі посилення боргових проблем в Іспанії та Італії. Саме в сукупності ці обставини цілком можуть викликати нову світову рецесію", - констатує О. Лозовий.
Схожої позиції дотримується і аналітик Astrum Investment Management. На його думку, останні макропоказники зовсім не говорять про те, що гряде черговий глобальний спад. Йдеться радше про те, що здібності до розвитку світової економіки раніше були перебільшені. Наприклад, прогноз зростання економіки США в 2011 році до рівня понад 3,5% (зараз скоректований до 2,5%) був надмірно оптимістичним спочатку. А різкий сплеск волатильності на фінансових ринках став наслідком різкого ж перегляду прогнозів інвесторами та економістами, які занадто довго дотримувалися нераціонально завищених очікувань. У подібних умовах будь-який зовнішній шок може повалити економіку в стан спаду. А ключовим ризиком такого характеру наразі є економічні прорахунки.
"І відповідь на питання про те, чи варто чекати на новий виток фінансово-економічної кризи в глобальних масштабах, перетворюється у відповідь на питання про якість рішень політиків по обидва боки Атлантики. З одного боку, їх дії протягом останнього року показали, що не варто від політиків чекати ні на що, крім помилок. Чи то питання скорочення держвидатків США, або ж неадекватні відповіді лідерів Єврозони на поширення боргових криз по периферії ЄС. З іншого боку, досвід 2008 року показує, що на межі колапсу вони все ж уміють знаходити компроміс і приймати грамотні рішення. У будь-якому випадку, я роблю ставку на те, що ми не станемо свідками розгортання економічної кризи за прикладом 2008 року. Однак похвилюватися нам ще доведеться ", - резюмує П. Ілляшенко.
Сергій Кукін
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
Також за темою
Каллас розповіла деталі 19-го пакету санкцій проти рф
19 країн-членів ЄС візьмуть кредити SAFE на €150 мільярдів — фон дер Ляєн
Як телефонні номери українців опиняються в спам-базах
Що зміниться з 1 вересня
На що варто звертати увагу при виборі житла
Скільки коштує зібрати першокласника до школи у 2025 році
