9231
Йде війна валютна
— Валюта
Міжнародні фінансові ринки зараз переживають найгірші часи у своїй історії. Вперше був знижений кредитний рейтинг США, країни єврозони перебувають на грані дефолту. Зневірившись в американському доларі, інвестори в паніці почали активно шукати нові "тихі гавані" для збереження свого капіталу. Вибір впав на швейцарський франк, японську ієну і китайський юань. Центробанки Швейцарії та Японії, щоб уберегти свої економіки від рецесії, почали протистояти напливу "гарячого капіталу". Експерти стверджують, що НБУ мимоволі також веде "валютну війну", але не зовнішню, а внутрішню і на користь американського долара.
Падіння довіри до платоспроможності економіки США значно вплинуло на падіння курсу долара по відношенню до решти валют. Інвестори в усьому світі почали переводити свої активи в інші більш безпечні валюти, зневірившись у надійності долара США. Особливо тепер, після пониження міжнародним рейтинговим агентством S&P кредитного рейтингу США. Аналогічна ситуація склалася з євровалютою, яка також не викликає довіри через боргові проблеми країн Євросоюзу.
Інвестори поклали своє панічне "око" на валюти Швейцарії, Японії та Китаю. Інтерес інвесторів до швейцарського франка і японської ієни не викликає подиву, оскільки ці валюти входять до резервних, тому завжди користуються попитом у проблемні періоди для долара і євро.
Центральні банки (ЦБ) цих країн, щоб врятувати свої економіки, були змушені відповідно зреагувати. Зокрема, ЦБ Швейцарії знизив банківську облікову ставку до нуля, збільшивши грошову базу. Слідом за ним захисні дії почав здійснювати уряд Японії, який збільшив пропозицію своєї валюти на ринку. До подібних дій зараз готується Китай, який у другому півріччі очікує на наплив "спекулятивного капіталу".
Нагадаємо, що перший зафіксований фінансовими істориками випадок "валютних війн" стався в XVII столітті між англійськими колоніями в Північній Америці і Англією. У XXI столітті такі війни стали більш частим явищем. Так, 24 липня 2009 року Нацбанк Швейцарії вперше з 1995 року провів валютні інтервенції для зниження курсу франка проти долара.
Тоді інтервенції швейцарського ЦБ протягом II-го півріччя 2009 року і I-го півріччя 2010 року склали $125 млрд. В кінці минулого року уряд Японії спільно з ЦБ країн G7 здійснив масштабні інтервенції ($25-30 млрд.) для зниження курсу ієни по відношенню до долара США.
Варто зазначити, що сьогодні G7 (США, Великобританія, Канада, Франція, Німеччина, Італія і Японія) повідомили про намір вжити скоординованих дій, щоб підтримати функціонування фінансових ринків, а також забезпечити фінансову стабільність і економічне зростання.
Зокрема, в ці заходи входять і спільні дії на валютних ринках, оскільки "безладні коливання... роблять негативний вплив на економічну і фінансову стабільність".
Як з'ясував "Мінфін", сьогодні тією чи іншою мірою "валютні війни" ведуть Китай, США, Швейцарію, Японію та ряд інших країн. За словами заступника голови правління "Сбербанку Росії" (Україна) Дмитра Золотько, "валютні воїни", в першу чергу, викликані високою щільністю взаємозалежності між собою найбільших економік світу. "Тому зміна курсу однієї з основних валют несе певні наслідки для інших економік. І неминуче позначається на всіх ринках", - зазначив пан Золотько.
Скарбник банку "Національний кредит" Василь Невмержицький розповів, що часто "валютні війни" ведуться з метою підтримки конкурентоспроможності власного товаровиробництва і експортерів. "При цьому використовується механізм ослаблення або стримування ревальваційних процесів національної валюти", - пояснив казначей.
Ворогом номер один на поле "валютного бою", за словами керівника Українського аналітичного центру (УАЦ) Олександра Охріменка, є американський долар. "Економічно сильні країни можуть боротися проти "дешевого" долара за рахунок емісії своїх валют, але тоді вони провокують інфляцію у себе всередині країни. Тому на США і зляться за звичку рятувати себе за допомогою друкованого верстата", - сказав пан Охріменко.
Дуже часто "валютні війни" обертаються відкритими міжнародними економічними конфліктами з введенням всіляких квот та обмежень на поставку товарів з таких країн.
Поточні "валютні війни" також можуть призвести до втрат у світовій торгівлі. Вже зараз багато країн обирають протекціоністську позицію. Фактично, політика Росії по відношенню до експорту свого газу - шлях порятунку економіки Росії від "дешевого" долара. "Росія за рахунок високих цін на свій газ, "переплату" за "дешевий" долар перекладає на інші країни, у тому числі й на Україну", - вважає Олександр Охріменко.
Експерти впевнені, що дії Швейцарії та Японії не зроблять істотного впливу на економіку України через невеликі обсяги швейцарської та японської валюти в побуті нашої країни.
"Дії Швейцарії не зможуть зробити помітного впливу на економіку України. Хоча, останнім часом ми відзначаємо серйозне посилення інтересу українців до швейцарського франку, як засобу заощадження, проте обсяги його в Україні все ще дуже незначні", - розповів пан Невмержицький.
Наразі небезпека для України може виходити тільки від Росії. "Для України швейцарський франк нічого не значить. Ось якщо Росія почне проводити політику, аналогічну Швейцарії, це буде дуже погано", - підкреслив Олександр Охріменко.
При цьому учасники ринку не бачать в діях Нацбанку України (НБУ) ознак ведення зовнішньої "валютної війни", однак чітко проглядають внутрішню "битву", спрямовану на підтримку стабільності гривні.
"Дії НБУ не можна називати "валютної війною", регулятор виконує свої функції із забезпечення стабільності нацвалюти і таргетування інфляції", - підкреслив Дмитро Золотько.
На відміну від Польщі чи Чехії, в Україні дуже велика частка доларизації економіки. Тому нашій країні, навіть при наявності великого бажання, неможливо вести "війну" проти долара. Навпаки, Україна змушена допомагати рятувати долар, хоча для самої економіки України це невигідно. Тому, на думку пана Охріменка, в ідеалі, для України було б вигідним зменшення кількості долара і ослаблення гривні.
"Як не дивно, але США боїться зменшення доларизації економіки України. Це було б для економіки США своєрідним "ударом під дих". Хоча якщо в Росії зменшиться доларизація економіки, то це буде вже "удар в саме серце США", - підкреслив керівник УАЦ.
Марк Поллок
За матеріалами: Мінфін.com.ua
Поділитися новиною
Також за темою
Чого очікувати від курсу цього тижня — думка банкірки
Як зміниться курс валют в кінці серпня — прогноз банкіра
Населення та бізнес почали віддавати перевагу виведенню коштів у валютні активи — Данилишин
Чого чекати від курсу на кінець цього року — Гетманцев
Українці переходять на євро: банки вперше ввезли більше готівкових євро, ніж доларів
Яким буде курс долара в Україні після закінчення війни — прогноз економіста
