2153
"Проблемка" продовжує кусатися
Днями НБУ опублікував звітність, що свідчить про досить високу частку негативно класифікованих активів у банківській системі. Токсичні активи банків, поряд з відсутністю надійних позичальників, як і раніше гальмують активізацію кредитування. Крім того, очевидна тенденція до прискореного зростання обсягів прострочених нарахованих доходів за кредитами.
Згідно з даними інвесткомпанії Concorde Capital, прострочені кредити в економіці (без урахування фінансових організацій) на 1 липня склали 64 млрд. грн. З них 31,4 млрд. - у гривні, а еквівалент 32,6 млрд. грн. - в іноземній валюті. З секторів економіки найбільш "проблемних" є "торгівля і ремонт" - 23,2 млрд. грн., або 36% всього обсягу простроченої заборгованості.
"Високий рівень прострочення в цій галузі пов'язаний з тим, що "торгівля і ремонт" найбільш схильні до споживчих настроїв і рівня доходів населення, які значно скоротилися під час кризи", - вважає аналітик компанії Світлана Рекрут.
Для більш чіткої картини вона рекомендує подивитися на статистику доходів і витрат населення. Так, в 2009 р. зростання доходів населення склало всього 5,8% рік до року (заробітна плата впала на 0,3%) проти 35,7% р/р зростання роком раніше. Витрати населення на купівлю товарів у 2009 р. зросли всього на 1,9% р/р, тоді коли роком раніше зростання склало 36,5% р/р. Погіршення споживчих настроїв відображено в рівні заощаджень, які в 2009 р. виросли на 54,5% після 8,9% р/р роком раніше.
У структурі прострочення найбільша частка (особливо в іноземній валюті) припадає на кредити з терміном погашення від року до п'яти, тобто позики, видані саме під час передкризового бурхливого кредитного зростання. Другим чинником високої проблемки є девальвація гривні, тому що більша частина валютних кредитів бралася підприємствами, що не мають валютних надходжень, і новий курс гривні став для них непідйомним.
Другим у рейтингу "проблемщиків" стала "переробна промисловість". Обсяг прострочення тут становить 15,8 млрд. грн., або 24% у загальному обсязі, у тому числі 7 млрд. грн. - Гривневі кредити, і 8,7 млрд. грн. - еквівалент в іноземній валюті. Причина проблем у цій галузі аналітику бачиться в серйозному погіршенні зовнішньої кон'юнктури, а саме в низькому попиті та падінні цін на сировину, і в слабкій конкурентоспроможності виробників у контексті ціна/якість через високу собівартість продукції в результаті немодернізованого і неекономічного виробництва.
На третьому місці - 9,2 млрд. грн., або 14% обсягу, - "операції з нерухомістю, оренда, інжиніринг". 55% прострочення сектора - гривневі кредити, 45% - валютні. "Різке зниження попиту, падіння цін на купівлю та оренду нерухомості, "заморозка" будівництва більшості об'єктів призвело до неможливості обслуговування кредитів і, відповідно, зростанню проблем з їх обслуговування", - констатує пані Рекрут.
Разом з тим, відзначає вона, в першому півріччі 2011 р. спостерігається позитивна динаміка щодо скорочення рівня прострочених кредитів. Так, у гривневому еквіваленті скорочення склало 1,6 млрд. грн., або 3% в порівнянні з кінцем 2010 р., в т.ч. в національній валюті обсяг скоротився на 4%, в іноземній - на 2%.
Однак навчені гірким "кризовим" досвідом банки не поспішають активізувати кредитування, незважаючи на надлишок ліквідності. Причина тому - дефіцит якісних позичальників. Після кризи 2008-2009 рр. банки істотно переглянули свої підходи до оцінки фінансового стану потенційних боржників у бік більш високих вимог. Водночас багато підприємств все ще продовжують відновлюватися після кризи (більшість мають реструктуризовані кредити) і не можуть відповідати вимогам банків. Та й самі позичальники стали більш прагматичними і розсудливими щодо боргових зобов'язань.
Друга причина слабкого зростання кредитування - високі ставки за кредитами, особливо для роздрібного клієнта. Більш жорсткі вимоги Нацбанку з валютного кредитування роблять практично неможливим надання валютних кредитів, вартість фондування яких, як відомо, нижча за гривневе.
Серед причин, що стримують розвиток кредитування в Україні, аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова називає також наявність високих кредитних ризиків, які є результатом недосконалості правового поля України, наявності корупції, незрілої культури запозичення основної частини населення і бізнесу. Як підсумок - банки виставляють досить високі відсоткові ставки і жорсткі вимоги до застави, що обмежує попит на кредитні продукти.
"Також необхідно відзначити, відсутність довгих гривневих ресурсів спільно з фактичною забороною на валютне кредитування стримує розвиток таких довгострокових продуктів, як іпотека", - говорить експерт.
Крім того, зберігається невпевненість щодо стабільності досягнутих темпів зростання економіки, а також розуміння політичних ризиків, пов'язаних з наближенням парламентських виборів, стримує інвестиційні проекти бізнесу і попит населення на кредити. Нестійкість зовнішнього середовища (боргові проблеми розвинених країн Європи, а також США) теж негативно впливає на настрої інвесторів. Закредитованість же великих платоспроможних клієнтів і низька кредитоспроможність і прозорість середнього та малого бізнесу не дозволяє нарощувати обороти в корпоративному сегменті.
"Сфера ритейлу більш-менш оживає сьогодні (хоча це не стосується іпотеки), але недавні пропозиції НБУ щодо істотного посилення регулювання банків, націлених на даний сегмент, можуть істотно уповільнити його розвиток", - застерігає пані Туюкова.
В цілому, на її думку, зростання впевненості "в завтрашньому дні" може зрушити ринок і запустити позитивні зміни. Впевненість населення у стабільності доходів, наприклад, дозволить відновити попит на іпотечні програми, а значить, зрушити будівництво, що, в свою чергу, впливатиме на інші сектори. Впевненість у наявності стабільного попиту на українське зерно, вагони, сталь за кордоном дозволять індустріальним секторам більш інтенсивно нарощувати виробничі потужності.
"Державі ж необхідно забезпечити верховенство права і створити внутрішній ринок ресурсів (для початку запустити другий рівень пенсійної реформи), а потім стимулювати розвиток середнього класу", - рекомендує аналітик.
Поки цього немає, банки кредитують перевірених клієнтів, з гарною кредитною історією. Але таких клієнтів обмежена кількість, і вони вже поділені між основними гравцями. Традиційно фінансові установи видають кредити великим експортерам, квазідержавним компаніям, підприємствам харчопрому і сільського господарства. Другим сегментом, який активно розвивається банками останніми місяцями, є високоризикове, але високоприбуткове споживче кредитування.
Крім того, відзначає начальник департаменту роздрібного продажу УкрСиббанку Андрій Кашперук, зниження обсягів відсоткових доходів банки намагаються компенсувати комісійними. Зокрема, це відбувається посиленням пропозиції оновлених і більш функціональних продуктів розрахунково-касового обслуговування і страхування.
"Банки активно пропонують фізичним особам пакетне обслуговування, що включає в себе РКО, депозити до запиту, віддалене обслуговування та інші стандартні послуги", - додає заступник директора роздрібного бізнесу "Піреус Банку" (в Україні) Олександр Гніленко. Не забувають банки і про заробіток на операціях з валютою та дорогоцінними металами, а також різного роду інвестиції.
Руслан Кисляк
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
Також за темою
Найбідніші оплатять пальне для крутих авто? Чи виправить ситуацію новий кешбек (думка експерта)
Експерти розповіли, як вирішити проблему доріг в Україні
Ощадбанк повернув свої інкасаторські автомобілі, кошти і цінності поки залишились в Угорщині
Чи є зараз дефіцит валюти в банках — коментар НБУ
Україна та Румунія будують дві нові лінії електропередачі
Зарплати в Україні будуть рости: більшість роботодавців готують підвищення
