999
Нетермінова реформа
— Казна та Політика
Проблеми з наповненням бюджету ПФ і перенесення траншів кредиту МВФ перетворили пенсійну реформу на одну з найактуальніших ініціатив влади. Терміновий законопроект встигли схвалити впритул до закінчення сесії. І на цьому - все. Він досі не підписаний.
Скоро закон схвалюється, та не скоро підписується...
Анонсована ще влітку 2010 року пенсійна реформа поступово перетворилася мало не на найбільш "нетермінове" з термінових починань владного табору. Перетворення, на яких наполягає Міжнародний валютний фонд, не надто спішно готували, потім - відкликали з парламенту, починали обговорювати за новою, знову відправляли до Верховної ради, потім - знову відкликали, з тим, щоб повернути вже оновлену версію, очищену від кількох спірних моментів... Причини такої повільності очевидні - за всієї необхідності змінити пенсійну систему в державі, керівництву країни не так вже й просто піти на непопулярні серед виборців кроки. А вже в тому, що перший етап реформи, протягом якого буде піднято пенсійний вік для жінок і чоловіків-держслужбовців, виявиться таким - сумніву не виникали.
Вочевидь, затримка траншу від МВФ підстьобнула ентузіазм і уряду (а відповідальний за реформу віце-прем'єр Сергій Тігіпко неодноразово обіцяв піти у відставку, якщо проблема не буде вирішена протягом найближчого парламентської сесії), і народних депутатів. "Освіжений" варіант пенсійних правил був представлений ВРУ 1 червня. Схвалений у першому читанні - 16 червня. Після цього спікер навіть пообіцяв, що народні обранці не підуть на канікули, поки не проголосують за законопроект в цілому. Змінювати плани на відпочинок парламентаріям не довелося. Знакове голосування було призначено на 7 липня - передостанній день роботи ВРУ. А схвалено довгоочікуване рішення було вже фактично 8 липня - того вечора нардепам довелося засидітися за північ.
Незважаючи на те, що парламент зміг піти на канікули з почуттям виконаного законодавчого обов'язку, пригоди реформи 7-8 липня не закінчилися. Як і можна було очікувати, результативне голосування за законопроект № 7455 викликало розуміння аж ніяк не у всіх зацікавлених осіб. У липні прохання до президента накласти вето на ініціативу Кабміну адресували як місцеві ради, так і мітингувальники профспілки (включаючи і представників Федерації профспілок України, очолюваної "регіоналом" Віктором Харою, який "пенсійне" голосування в парламенті пропустив). Однак необхідність зважитися (або уникнути) на радикальне рішення перед Банковою все не виникає і не виникає.
Хоча пенсійна реформа підносилася як завдання, що вимагає надстрокової реалізації, ось вже майже місяць як схвалений парламентом документ не може отримати ні президентського підпису, ні гіпотетичного вето. Причина на це проста - нормативний акт досі не підписав голова Верховної ради.
Конституція України, в принципі, не заганяє спікера в жорсткі хронологічні рамки - це президента Основний закон зобов'язує підписувати документи, які надходять з ВРУ, протягом 15 днів. Зате календарні приписи регламенту Верховної ради жорсткіші. Так, згідно за статтею 130 текст схваленого закону повинен бути підготовлений для підписування главою ВР не більше ніж за 10 днів (тобто, у випадку з пенсійною реформою - до 18-19 липня). Потім, кажуть правила парламентського буття, "голова Верховної ради України підписує закон не раніше двох і не пізніше п'яти днів з дня його подачі...". Таким чином, формальні терміни підписування законопроекту і відправлення його до Адміністрації президента можна було б вважати закінченими. Але тут вступають застереження "Крім випадків, передбачених цим регламентом".
Процедурне питання
Затримки з процедурою появи спікерського "автографа" законом про регламент передбачені, наприклад, у тих випадках, коли йдеться про уточнення неточностей або неузгодженостей у тексті. Версії про те, що саме бажання переглянути деякі деталі служить причиною парламентського зволікання дотримується, наприклад, "Фронт змін". "Єдине, що заважало підписати закон уже сьогодні - це поправка Яценюка № 40, яку упустив Литвин, згідно з якою необхідно провести осучаснення пенсій та виплати по 334 гривні більше 10-ти мільйонам пенсіонерів", - переконаний "яценюківець" Андрій Пишний. Очевидно, йдеться про враховане при підготовці законопроекту до другого читання зауваження Арсенія Яценюка, яке передбачає перерахунок частини пенсій з 1 січня 2012 року. Якщо це дійсно так, то процедура вимагає, що глава ВРУ поставив всі можливі поправки на голосування парламенту (при цьому переголосування щодо схвалення законопроекту в цілому не потрібне).
Однак існує інше, більш часто згадуване, обґрунтування повільності спікера. Йдеться про зареєстрований нардепом від БЮТ Ольгою Боднар і "нунсівцем" Юрієм Кармазіним проект постанови про скасування результатів голосування з пенсійної реформи. У пояснювальній записці до постанови опозиціонери мотивують своє рішення організаційними особливостями нічного голосування. "Під час розгляду законопроекту № 7455 сталося грубе порушення Конституції України та регламенту Верховної ради України, що стосується законодавчої процедури", - відзначають парламентарії.
Основних претензій процедурного характеру дві. Перша - традиційна для подібних голосувань - це порушення заборони на "не особисте" голосування. Нагадаємо, про те, що кількість голосів не збігалася з кількістю присутніх у залі депутатів, наступного дня після схвалення пенсійної реформи заявив віце-спікер. "За пенсійну реформу проголосували 248 депутатів. Чи були вони фізично взагалі у Верховній Раді - я це проаналізував, і можемо це побачити. З 248 депутатів, які підтримали пенсійну реформу, були присутні 143, і то це умовно", - упевнений Микола Томенко. Друга ж причина визнати голосування процедурно неспроможним стосується вже не конституційних обмежень, але норм регламенту. Причина обурення - власне, нічне схвалення. На думку нардепів, що протестують, засідання, яке "перемахнуло" за північ вже виходить за рамки нормативного поділу на "вечірні" і "ранкові".
Увага опозиціонерів до букви закону мала свої наслідки. Згідно з регламентом (а якщо конкретніше - то статтею 48), ще не підписане спікером рішення справді може бути анульоване. У разі появи відповідної постанови ініціативу народних обранців має розглянути регламентний комітет. Згідно з даними сайту Верховної Ради, депутатська ініціатива була відправлена на аналіз ще 13 липня. Далі, каже закон про регламент, профільний комітет повинен в терміновому порядку (і не пізніше, ніж через 3 дні) оцінити ідею депутатів і надати свої висновки про "доцільність його (проекту постанови, - "Подробиці") схвалення або відхилення", після чого постанову повинні проголосувати депутати. Але, знову-таки, не без застережень. В даному випадку це уточнення "З урахуванням календарного плану роботи сесії Верховної ради України". У звичайних обставинах - технічна дрібниця. Але коли парламент розпущений на канікули, "дрібниця" автоматично отримує помітні масштаби.
В апараті ВРУ визнають: у сформованих обставинах про швидке підписання закону і відправку його на Банкову найближчим часом може і не йтися. Як відомо, раніше вересня депутати поки збиратися не планували. Звичайно ж, можливі варіанти. Чекати ще трохи більше місяця (і майже повні два з моменту схвалення закону - причому, тільки в тому випадку, якщо постанова буде розглянута в перші ж дні роботи парламенту) доведеться, "якщо не буде ініціативи і рішення, схваленого у порядку, встановленому регламентом, про проведення позачергової сесії", - пояснив заступник керівника апарату ВР Михайло Теплюк. Але поки що механізм скликання позапланової зустрічі нардепів ніхто не запускав.
Поспішати нікуди?
Принаймні частина парламентаріїв виразно не буде поспішати спрощувати подальше існування пенсійного закону. Навпаки, опозиція пообіцяла докласти всіх можливих зусиль для того, щоб реформа так і не набула чинності. Незабаром після голосування представники кількох партій пообіцяли звернутися до Конституційного суду. Приводи для звернення до КСУ практично ідентичні - звуження прав громадян. "Схвалений законопроект не вирішує проблем покриття дефіциту бюджету Пенсійного Фонду і не збільшує мізерні пенсії мільйонів українців. Замість того, так звана реформа, зберігаючи пенсійні привілеї для чиновників, істотно погіршує умови пенсійного забезпечення більшості українців, різко підвищуючи обов'язковий пенсійний вік і страховий стаж", - так це описується в заяві "Нашої України".
Розгляд ще не підписаного закону конституційними суддями - справа не найближчого часу. А поки опозиціонери не без гордості розповідають про процедурні зволікання. "Ми заблокували спеціальним листом наших депутатів процес передачі закону про пенсійну реформу на підписання. Закон про пенсійну реформу з парламенту не вийде, поки не мине час і не повернуться депутати на сесію, але після того має відбутися повне переголосування закону про так звану пенсійну реформу" , - нагадала про проект постанови Юлія Тимошенко 4 серпня. З урахуванням неширокого діапазону можливостей "меншовиків" у парламенті (багатомісячне результативне блокування трибун ризикує залишитися "досягненням" епохи "регіональної" опозиції) гранична увага до організаційних дрібниць може й справді стати відносно ефективною зброєю. Залишити таким чином ініціативу в руках опозиції, мабуть, все-таки не можна: за узгоджених дій більшості проблеми подібного "шкідництва" вирішуються швидко. Але завдяки такій поведінці опозиціонери, безперечно, отримують можливість задоволено заявити: "Ми робимо все, що від нас залежить".
Борючись в міру можливостей з пенсійною реформою, парламентські "міноритарії" деколи висловлюють надію на те, що їм вдасться перемогти-таки непопулярну реформу. "У мене таке відчуття, що можливе "вето" на цей закон. Бо занадто багато категорій постраждали неконституційно. Закон надзвичайно жорсткий - не жорсткий, а жорстокий. Думаю, що не мине безслідно і робота опозиції, і робота громадянського суспільства", - припускає голова фракції БЮТ-Б у ВРУ Іван Кириленко. Не заперечують таку ймовірність і в ПР. Але деякі експерти вважають, що вето малоймовірне. "...Робити такі суперечливі руху (загортати закон, - "Подробиці"), вони нічого не дадуть в політичному сенсі, крім шкоди, і врешті-решт просто продемонструють слабкість влади. Тому я критично ставлюся до цієї версії, я думаю, що президент зрештою підпише цей закон", - вважає глава правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Вибір ветування Віктором Януковичем пенсійної реформи за необхідності можна було б пояснити все тією ж турботою про благо громадян, як це було у випадку з поетапним схваленням Податкового кодексу. Але, варто враховувати, що в сформованих умовах (тобто, при загрозі розгубити розташування МВФ) для гаранта безпечнішим іміджевим кроком було б не відправляти проблемний закон назад в парламент, а просто не підписувати його якомога довше. Вигоди від такого сценарію очевидні: закон начебто і схвалений (а, значить, обіцянки виконані), але ще не працює - і у народу немає вагомих причин для обурення. Тому, імовірно, у представників владної партії можуть відразу і не виникнути думки про старанну протидію опозиційним поривам.
І все ж центральна "іміджева" проблема пенсійної реформи саме в тому і полягає, що рано чи пізно її схвалювати доведеться. Причому у випадку "Краще пізно, ніж ніколи" владі важливо дотримати почуття міри. Занадто довге затягування із введенням в дію реформи загрожує "свіжістю" відчуттів виборців перед парламентськими виборами, чого керівництву країни, напевно, допускати б не хотілося. Іншим нагальним ускладненням залишається співпраця з Міжнародним валютним фондом. У МВФ завжди радо вітають дотримання домовленостей, але не завжди різко корять за їх невиконання. Як відомо, недавнє підвищення міжнародних рейтингів України експерти пояснили не тільки зменшенням дефіциту держбюджету, а й довгоочікуваним схваленням пенсійної реформи. Але затягування з реалізацією планів може вийти Києву боком. Зрештою, МВФ свого часу без розуміння поставився до того, що обіцяне підвищення "газових" тарифів в Україні зупинили через позов профспілок. Тоді уряд Юлії Тимошенко, можливо, і зберіг частину рейтингу, але втратив кілька траншів. Чи стане заходити в ту саму річку і нинішня влада? Або "закордонні" гроші їй вже не такі цікаві?..
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
