1469
Країна втрачає врожай
— Аграрний ринок
Урожай зерна в Україні перевищив найсміливіші прогнози - вирощено близько 47 млн т, що майже на 10 млн т більше, ніж минулого сезону. Але чи буде нинішній рік хлібним для країни, поки велике питання. Як показує хід збиральної кампанії, селяни можуть втратити до 15% врожаю: через несприятливу погоду та дефіцит зернозбиральної техніки на полях може залишитися 7 млн т зернових. Залишає бажати кращого і якість врожаю.
Усушка й утруска
Україна йде на новий зерновий рекорд. Висока врожайність пшениці, яка цього року становить близько 33-34 ц/га, а в деяких господарствах і зовсім досягає 40 ц (минулого сезону цей показник дорівнював 28 ц/га) та кукурудзи (43 ц/га в порівнянні з 40 ц в 2010 р.) дозволила експертам помітно поліпшити попередні прогнози із загального збору зернових в країні. Так, Український гідрометцентр минулого тижня підвищив планку очікуваного врожаю з озвучених раніше 43 млн т до 44,5-45 млн т. Міністерство аграрної політики і продовольства налаштоване ще більш оптимістично, чиновники розраховують на збір не менш ніж 47 млн т зерна, хоча раніше заявляли лише про 42-43 млн т.
У консалтинговому агентстві ААА вважають, що загальний вал зернових становитиме не менше 47,8 млн т, при цьому пшениці зберуть 20,4 млн т, ячменю - 8,5 млн т, кукурудзи - до 17 млн т (решта - жито, гречка та ін.)
Але поки чиновники та аналітики мають лише "гарну картинку". Багатий урожай все ще в полі, і, як показує хід збиральної кампанії, по дорозі на елеватори рекордний вал тане просто на очах. Несприятлива погода, що встановилася в більшості аграрних регіонів країни, загрожує істотно "підмочити" оптимістичні очікування селян. Дощі просто не дозволяють техніці вийти в поле, а урагани, що прокотилися по півдню і заходу України, пошкодили посіви на сотнях тисяч гектарів. За даними Гідрометцентру, негода вже знизила врожайність пшениці на 10-20% у Кіровоградській, Черкаській, Одеській, Вінницькій, Київській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. І щодня втрати зростають. За словами глави Аграрного союзу України Геннадія Новікова, через негоду зерно просто обсипається. Крім того, дощі сприяли інтенсивному росту бур'янів, які вже піднялися вище за класи. В результаті комбайни скошують разом з пшеницею і зелену масу, що згодом збільшує втрати зерна і витрати на його очищення. "Через це аграрії ризикують недоотримати близько 10% від очікуваних обсягів", - підрахував Геннадій Новіков. Максимально оперативно зібрати врожай з полів уже не вдасться, за найскромнішими оцінками, збиральна кампанія затягнеться в термінах майже на тиждень. Крім дощів, жнива гальмує дефіцит збиральної техніки. Замість необхідних селу 7 тис. комбайнів в полях працює не більше 5 тис.
Міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк визнав, що аграрії цього сезону забезпечені зернозбиральною технікою лише на 40%. При цьому близько 80% комбайнів, які перебувають на балансі агрогосподарств, виходять у поля нерегулярно, оскільки терміни їх експлуатації давно минули і вони часто ламаються. На думку міністра, лише з цієї причини втрати зерна складуть як мінімум 5-6 млн т. У колишні роки селяни виходили з ситуації, просто обмінюючись транспортом, адже традиційно збиральна кампанія на півдні країни проходила раніше, ніж в центрі і на півночі. Але цього сезону через погодні особливості зерно дозріло практично одночасно у всіх регіонах, тому такої можливості в аграріїв немає. Цю тенденцію відразу взяли до уваги власники парків сільськогосподарської техніки, що заробляють на її здачі в оренду. Розцінки на прокат комбайнів зросли порівняно з минулим роком на 25% - до 400 грн. за кожен оброблений гектар. Влада спробувала збити ажіотаж, вивівши в поля 500 комбайнів Державної продовольчо-зернової корпорації (вона була створена минулого року Міністерством аграрної політики), яка бере підряди з розрахунку 300 грн./га. Однак цієї техніки на всіх охочих все одно не вистачає, і ефект від дій влади поки залишається мінімальним.
Порожній колос
Експерти вже підрахували, що з урахуванням втрат реальний урожай зернових може знизитися до 42,5 млн т. Принаймні, на цій цифрі наполягає міністерство сільського господарства США (USDA) у своїх прогнозах світового зернового балансу. Це лише трохи більше, ніж минулого, що вважався неврожайним, року (39 млн т.). Але аграріїв турбує не стільки стрімке зменшення загального валу зерна, скільки його якість, що погіршується. За словами Геннадія Новікова, дощі вимивають з пшениці клейковину, що автоматично переводить її з розряду продовольчої в фураж. А проростання колосків, що спостерігається зараз у ряді регіонів через зайву вологість ґрунту і повітря, лише посилює цю проблему. За оцінками аналітика центру УкрАгроКонсалт Єлизавети Малишко, якщо на початку сезону частка продовольчого зерна в загальній структурі врожаю прогнозувалася на рівні 60-70%, то вже зараз зрозуміло, що цей показник не перевищить і 40%. Аграріям такий прогноз не обіцяє нічого хорошого, адже в міру зниження класу врожаю тануть і їхні заробітки. Фураж, який, як правило, використовується як корм для тварин, на 20% дешевший за продовольче зерно, і різниця в ціні становить 300 грн/тонна. А це загрожує втратою близько 1,8 млрд грн. І багато господарств, які уклали навесні цього року форвардні контракти з компанією "Хліб Інвестбуд" і продали їй ще не зібране зерно, вже потрапили в неприємну ситуацію. Адже вони реалізували більшу частину зерна за ціною продовольчого, тоді коли реально можуть надати замовнику переважно фураж. "Хліб Інвестбуд" обіцяє переглянути контракти і знайти вихід із ситуації. Проте селяни побоюються, що ця компанія, за чутками, не чужа донецькому бізнесмену Ігорю Філіппенкові і російському Зовнішекономбанку, змусять повертати покупцеві вже витрачені гроші.
Зниження якості врожаю дало зайвий козир українським чиновникам. Минулого тижня влада вкотре озвучила тезу про загрозу продовольчій безпеці країни та передумови для подорожчання хліба через дефіцит продовольчої пшениці. І хоча, за даними керівника Українського клубу аграрного бізнесу Володимира Лапи, вітчизняним мірошникам і пекарям потрібно не більше 5,5 млн т зерна на рік, що цілком реально забезпечити за рахунок нинішнього врожаю, прем'єр-міністр Микола Азаров уже заявив про необхідність створення нового "стратегічного запасу" пшениці. Як показує практика минулого року, схожі посили передували низці заборон і обмежень на експорт зернових, що дозволяє аналітикам будувати найпохмуріші прогнози на майбутнє.
Безхлібні ціни
Найбільшим розчаруванням аграріїв цього року стали низькі ціни. Якщо до початку збиральної кампанії селяни мали можливість продавати минулорічні залишки пшениці по 1,8-2 тис. грн./т, то вже в липні ціни впали до рекордно низької позначки в 1,2-1,3 тис. грн./т, а деякі трейдери колесили полями, намагаючись викупити зібране по 1 тис. грн/тонна. Володимир Лапа пояснює такий різкий обвал цін декількома факторами. По-перше, істотно просіли світові ціни на причорноморську пшеницю (у цю групу входить українське, російське та казахське зерно), що пов'язано зі скасуванням Росією обмежень на експорт зерна в липні цього року та її спробою в максимально стислі терміни реалізувати близько 10 млн т з минулорічних запасів. У підсумку за два-три місяці ціни на пшеницю впали з $350/т до $250, і тенденції до зростання поки не спостерігається. За найскромнішими підрахунками, у росіян залишилося ще 6 млн т зерна врожаю 2010 р., і воно буде тиснути на ринок протягом двох-трьох найближчих місяців. А по-друге, вітчизняні трейдери, формуючи закупівельні ціни, заклали в них введені з 1 липня цього року експортні мита (9-14% від вартості, але не менше 17-23 євро/т в залежності від культури) та неповернений державою ПДВ.
Аграрне відомство відреагувало на зниження цін закликом до селян не поспішати з продажем урожаю і по можливості притримати його до кращих часів. Паралельно міністерство підтримало ідею створення галузевої незалежної ради за цінами, до якої увійшли представники консалтингових компаній і аграрних асоціацій. Цінова рада щотижня розраховує "економічно обґрунтовані ціни" і публікує їх у своєму бюлетені разом з рекомендаціями, яку з культур краще продавати, а яку притримати. У своєму останньому звіті аналітики підрахували, що об'єктивна ціна на продовольчу пшеницю повинна бути не нижче 1,8 тис. грн., і спрогнозували щотижневе зростання цін на фураж на рівні 20-50 грн/тонна. Але на практиці покупці пропонують господарствам за тонну зерна близько 1,3 тис. грн. "За підрахунками інституту економіки Національної аграрної академії, собівартість виробництва тонни пшениці цього року становить 1,27 тис. грн. Зрозуміло, що запропонована трейдерами ціна селян не влаштовує. Адже вже відомо, що осіння посівна кампанія обійдеться на 15% дорожче, ніж весняна, через зростання цін на паливо та добрива. Отже, тільки для простого забезпечення сівозміни господарствам необхідно продати урожай хоча б з рентабельністю в 10-15%, і, щоб при цьому хоч щось заробити, націнки повинні становити 25-30%", - пояснює Геннадій Новіков. За його підрахунками, селян влаштувала б ціна в 1,8 тис. грн./т, до якої можна було б наблизитися, якби держава скасувала експортні мита і відновила механізм повернення ПДВ.
Профільне міністерство вже заявило, що має намір лобіювати скасування мит, але зрозуміло, що до закінчення парламентських канікул це неможливо. Притримувати же урожай до осені в очікуванні на більш вигідну цінову кон'юнктуру зможуть далеко не всі господарства. За даними Української аграрної конфедерації, вітчизняні аграрії заборгували банкам близько 38 млрд грн., до того ж їм вже скоро знадобляться кошти на осінні польові роботи. Держава обіцяє підтримати селян закупівлями в Аграрний фонд, на які з бюджету планується виділити близько 3 млрд грн. Закупівельні ціни поки не визначені, але галузеві асоціації наполягають, щоб держава викуповувала зерно за мінімальними інтервенційних цінами, затвердженими навесні цього року (1683 грн./т за пшеницю 3 класу, 1792 грн./т - за 2 клас). Геннадій Новіков підрахував, що держава зможе викупити в селян близько 2 млн т зерна, що вплине на загальну цінову ситуацію на ринку. Що ж стосується експортерів, то вони поки не мають наміру переплачувати. Багато компаній обрали вичікувальну позицію і оголосили, що почнуть масові закупівлі лише у вересні-жовтні, коли нарешті проясниться ситуація з цінами на світовому ринку.
Думка експерта
Володимир Лапа, Директор Українського клубу аграрного бізнесу:
Цього року несприятливі погодні фактори зігнали терміни збиральної кампанії на два тижні, зібрати ж зерно максимально оперативно селянам заважає дефіцит техніки. За моїми оцінками, в господарств як мінімум на 20% менше комбайнів, ніж потрібно. Особливо складна ситуація в середніх і невеликих аграрних підприємств, їм доводиться наймати техніку або позичати її один в одного, що збільшує собівартість врожаю. З цієї причини селяни залишать у полі не менше 5% всього зерна. Якби техніки було достатньо, середню врожайність пшениці, яка цього року становить 30 ц/га, цілком можна було б підвищити до 35 ц.
Витрати фермерів збільшує і погана якість зерна, на його сушку, доробку та зберігання потрібні чималі кошти. За нашими підрахунками, повна собівартість виробництва тонни зерна (з ПММ, технікою тощо) цього сезону становить 1,3-1,4 тис. грн. Тому продавати її дешевше 1,6-1,7 тис. просто немає сенсу. Платити ж такі гроші трейдери не поспішають. А в Аграрного фонду грошей на всіх охочих продати зерно не вистачить. Крім того, зараз він працює на тендерній основі, що не дуже вигідно селянам, оскільки для участі в тендерах потрібно збирати великий пакет документів, а сам процес розтягнутий в часі. І хоча в господарствах розуміють, що вигідніше притримати зібраний урожай до кращих часів, багато хто просто не зможуть цього зробити: у деяких немає грошей навіть на завершення збиральної кампанії, не кажучи вже про підготовку до осінньої посівної. В результаті рентабельність зернових знизиться з торішніх 30-40% до 10-15%. І якщо ціни на паливо і добриво будуть зростати, цього не вистачить навіть на те, щоб закласти посіви озимих на наступний рік.
Сергій Тимченко, голова Державного агентства із земельних ресурсів про плани створення Земельного банку:
Я вважаю, що налагодити широкомасштабне і повноцінне кредитування сільгоспвиробників можна буде лише після створення спеціалізованого державного Земельного банку. Головним завданням цієї структури стане недопущення обезземелення селян і підвищення рентабельності їх діяльності. Робота буде вестися відразу за двома напрямками. Перш за все це пільгове кредитування села - не дорожче 8% річних або взагалі під 0% на створення інфраструктури сільськогосподарського виробництва за рахунок бюджетних коштів. Всі ці кредити будуть надаватися під заставу земельних ділянок. Я пропоную, щоб Земельний банк став активним гравцем на ринку землі та його наділили першорядним правом викупу наділів. Згідно з поданим у ВР законопроекту "Про ринок землі", як тільки буде знято мораторій на продаж земель сільгосппризначення, держава отримає право "першої ночі" на викуп земель у селян. Другим напрямком роботи нової фінустанови повинна стати робота з іншими банками-кредиторами агросектора.
Якщо у комерційних фінустанов будуть виникати неповернення за позиками, забезпеченими земельними ділянками, вони зможуть переуступити ці застави Земельному банку і погасити суму заборгованості. Ми розраховуємо, що Земельний банк повинен почати свою роботу вже з 1 січня 2012 р., почавши формування державного банку землі, а з 1 січня 2013 р. - розгорнути активне кредитування. Швидше за все, він не буде реєструватися з нуля, а буде створений на базі однієї з націоналізованих під час кризи фінустанов (банку "Київ", Укргазбанку або Родовід Банку).
Олена Лисенко, Людмила Ксьонз
За матеріалами: Деловая Столица
Поділитися новиною
