1411
Американський дефолт відкладається
— Казна та Політика
В епопеї "Врятувати США від дефолту" інтрига зберігалася до останнього моменту. Тривалі партійні переговори увінчалися успіхом тільки 31 липня. 1 серпня, всього за день до передбачуваного дефолту, компромісний законопроект підтримали в Палаті представників. Наступне слово було за Сенатом.
Загроза технічного дефолту уряду Сполучених штатів Америки не на жарт розбурхала весь світ. Потенційні проблеми Штатів з обслуговуванням зобов'язань - не новина. Чергової "стелі" державного боргу - 14,29 трильйона доларів - Вашингтон досяг ще в травні 2011 року. Тоді ж міністр фінансів Тімоті Гайтнер заявив про запуск ряду "переддефолтних" заходів і попередив: вони будуть допомагати тільки до серпня. І одна б біда не прийшла: в останній літній місяць в американського уряду повинні були виникнути труднощі як із соціальними виплатами (3 серпня планувалася видача пенсій на 23 мільярди доларів), так і з погашенням відсотків за власними позиками.
Протягом двох місяців представники законодавчої влади США не могли знайти спільний "антидефолтний" знаменник. Республіканці та демократи традиційно пропонували різні шляхи порятунку ситуації. Перші стояли на позиції "Витрачати треба менше!", маючи на увазі, в першу чергу, соціальні програми Барака Обами. Другим же був ближчим сценарій "Доходи потрібно збільшувати!", що передбачає підвищення податків на надприбуток. Точки кипіння ситуація досягла до середини липня. Тоді президент США звернувся до Конгресу з проханням якомога швидше дійти компромісу.
Миттєвої згоди, як і можна було очікувати, не настало. Через кілька днів Барак Обама вже визнавав: технічний дефолт все-таки може статися. Тим часом, за півмісяця американські законодавці встигли провалити і республіканську, і демократичну пропозицію. З закінченням часу до години "Х" пристрасті загострилися до межі. Нарешті, 31 липня глава держави оголосив про ідейне перемир'я. "Я хочу повідомити, що лідери Конгресу змогли дійти згоди зі зниження бюджетного дефіциту для уникнення дефолту, який спричинив би руйнівний вплив на нашу економіку", - повідомив Барак Обама.
Виходячи вже з перших заяв, загального схвалення "усереднений" варіант не здобув. Предметом запеклих суперечок залишалися планка підвищення норми держборгу і скорочення бюджетних витрат. Зрештою республіканці та демократи зійшлися на поетапному сценарії. Згідно з ним, ліміт держборгу вже до кінця 2011 року може бути підвищений на 900 мільярдів доларів. Ціною цієї поступки стало "залізне" зобов'язання скоротити до 2021 року витрати держави майже на трильйон доларів. Про підняття податків, з чим і боролися республіканці, в цьому випадку не йтиметься. Поки не буде, адже Барак Обама продовжує згадувати про необхідність пошуку "збалансованого підходу", який і передбачає більше навантаження на американських багатіїв і великі корпорації.
Паралельно спеціальна двопартійна комісія повинна до кінця листопада надати програму ще більш радикального скорочення дефіциту державного бюджету - більш ніж на півтора трильйона протягом все тих же 10 років. Якщо їм це вдасться - то заповітний бар'єр держборгу буде додатково відсунутий майже на 1,6 трильйона. Якщо 6 республіканцям і 6 демократам не вдасться домовитися, то Барак Обама все одно отримає право підняти планку, але на меншу суму - до 1,2 трильйона доларів. За підрахунками експертів, цього цілком могло б вистачити для того, щоб до 2013 року американський уряд міг зітхнути з полегшенням. Проте ж, "боргова" щедрість теж повинна бути оплачена, передбачається, що в такому, некомпромісному, випадку Вашингтон повинен піти на пропорційне скорочення (тобто, взяли 1,2 трильйона - їх же і заощаджуйте) федеральних витрат.
Неоднозначне ставлення законодавців до компромісу (та й - критично малі запаси часу) всерйоз розпалили законодавчих пристрасті. Значимість прийдешнього голосування підкреслило й те, що в ньому несподівано (вперше з трагічної зустрічі з виборцями) взяла участь конгресмен від Арізони Габріель Гіффордс, важко поранена в січні 2011-го. "Я не мала права ризикувати, адже моя відсутність могла призвести до краху нашої економіки", - сказала вона, яка підтримала законопроект. Але далеко не всі соратники конгресмена Гіффордс по партії були настільки ж поблажливими до "антидефолтного" законопроекту. У результаті, 1 серпня узагальнене пропозиція була схвалена 269 "за", левову частку яких дала актуальна в цьому скликанні республіканська більшість у Палаті представників. Проти проголосували володарі 161 мандата - 66 республіканців та 95 демократів (останніх - стільки ж, скільки і за).
Після успішного, але не безхмарного голосування в Палаті представників законопроект-компроміс відправився за схваленням до Сенату. Через стислі терміни верхня палата американського парламенту збиралася проголосувати наступного дня. Хоча Барак Обама заздалегідь пообіцяв невідкладно підписати майбутній закон (що він і зробив), стовідсоткової впевненості в позитивному вердикті сенаторів, серед яких не дуже задоволені "мировою" демократи становлять більшість, не було. І все ж "голосування в останню хвилину" (як почали називати рішення Сенату в американській пресі) дало довгоочікувані плоди. Сімдесятьма чотирма голосами проти двадцяти шести поріг держборгу було піднято ще раз.
До того, як законопроект добрався до Палати представників, на саму лише звістку про компроміс біржі відреагували з оптимізмом. І хоча оцінки технічного дефолту США економістами різнилися (від "На світ очікує небувала фінансова катастрофа" до "Нічого особливого не станеться"), світ, здебільшого, зітхнув з полегшенням. Проте, говорити про те, що всі проблеми США (а разом зі Штатами - і світової економіки) залишилися в минулому, не варто.
Навіть зупинена загроза дефолту може продовжувати "аукатися" і США, і їх кредиторам. Так, фахівці припускають, що компроміс не виключає можливості зниження кредитних рейтингів Вашингтона. Наприклад, в Standard & Poor's вважали, що для уникнення серйозних проблем США варто було б скоротити дефіцит на 4 трильйони доларів, а не на ті 2-2,5, про які в підсумку йшлося. Рейтингове падіння, в свою чергу, загрожує меншою стабільністю американських облігацій і підвищенням відсоткових ставок позик. Для великих власників цінних паперів США це може бути неприємно. "В результаті - найгірше буде найбільшим власникам цих облігацій - центральним банкам Китаю, Японії, Великобританії, нафтоекспортерам та іншим, в тому числі НБУ. Вони автоматично стануть банкрутами, тобто у них виникне діра між активами і пасивами, яку доведеться рано чи пізно покривати", - вважає економічний експерт Олексій Комаров. Крім того, компенсувати свої труднощі Штати можуть і шляхом девальвації долара - дешевше валюта, простіше і борги віддавати... А зменшення собівартості американської продукції, яке утворилося таким шляхом, може призвести до перекосів на міжнародних ринках.
Іншою причиною, з якої дефолт все частіше називають не скасованим, а відкладеним, служить сама схема, за якою збираються рятувати фінансове становище американського уряду. Короткострокові проблеми і справді вирішені. Як тільки президент підписує новий закон, Штати зможуть позичити гроші, що дозволяють їм зробити заплановані на найближчі місяці виплати. Однак трильйонний поріг - далеко не межа. А для того, щоб підвищити ліміт ще на півтора, американським політикам доведеться або продовжувати пошуки вже оновленого компромісу (причому терміни цих пошуків визначені), або ризикувати передвиборчим майбутнім.
Якщо зовнішній світ американські складності турбували через економічні мотиви, то всередині країни довгий переговорний період став помітним політичним чинником. Причини очевидні - в кінці 2012 року на США чекають чергові президентські вибори. Не дивно, що для Вашингтона так важливо, щоб виграного в серпні 2011 року розміру держборгу "вистачило" до 2013-го. Чим спокійніша передвиборча обстановка, тим більш передбачуваний результат плебісциту. Треба думати, що увійти в історію главою держави, що допустив дефолт, Бараку Обамі, чий рейтинг і без того виглядає не надто надійним, не хотілося.
Довгі суперечки з приводу того, якими заходами потрібно захистити стабільність економічної системи, цікаві для потенційних виборців як результатом, так і подробицями дискусії. У боротьбі за "антидефолт" обидві партії дотримувалися традиційних поглядів. З урахуванням того, що республіканцям вдалося поки відстояти податковий статус-кво, в очах цільової аудиторії їх політична ефективність може здатися більш переконливою (хоча скорочення видатків бюджету, в тому числі, за рахунок потреб Пентагону - не дуже приємний удар для помітної частини симпатиків Республіканської партії ). А тим часом вони можуть вдатися до риторичних вправау стилі "Ось до чого соціалізм Обами Америку довів!".
А от прихильники демократів можуть і розчаруватися в своїх обранцях: здійснити фіскальну "атаку" тим вдалося, а зменшення федеральних витрат (особливо в тому випадку, якщо 12 переговірникам не вдасться домовитися) може помітно вдарити не тільки по військовому відомству, а й по рейтинготвірним соціальним програмам - Medicare, Medicaid, Social Security... Водночас, не можна виключити і ймовірності того, що готовність Білого дому йти на компроміси ціною власного уявлення про краще майбутнє нації зможе відбитися на популярності Барака Обами. Тим більше що до кінця 2012 року можливе стиснення соцвиплат може бути ще не дуже помітним - адже воно розраховане на 10 років, а не на півтора року. І все ж зараз можна припустити, що "антидефолтні" тижні стануть однією з найважливіших платформ для майбутнього передвиборного настання обох партій. Кожна з них спробує використовувати свої дії і для самореклами "Якби не ми, то...", і для підкреслення правильності традиційної для себе політики. Але для початку республіканцям і демократам доведеться пройти через осінній раунд переговорів: можливо, не такий драматичний, але навряд чи менш значимий.
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
Також за темою
«Пульс»: бізнес отримав прямий канал комунікації з урядом
Як зріс Державний борг України в липні
Німеччина надаватиме Україні по 9 млрд євро щороку
«Податок на Google»: за пів року компанії сплатили $85,7 млн та €76,5 млн
Скільки коштів отримала Україна від країн-партнерів від початку 2025 року (інфографіка)
Спецпенсії замінять на професійні пенсії — що запланував Кабмін у програмі дій уряду
