3425
Чи піде Тігіпко у відставку, як обіцяв?
— Казна та Політика
Привід для непідписання головою парламенту Литвиним, а потім президентом Януковичем пенсійного закону виглядає просто сміховинним... Чому вони тягнуть?..
Навколо пенсійної реформи останніми днями закрутилася величезна інтрига. Даний непопулярний законопроект, як відомо, був проголосований Верховною Радою ще 8 липня, і підтримали його "більшовики", за винятком фракції комуністів, в суворій відповідності до помахів відомого депутата-диригента з Партії регіонів. Отже, зміст документа повністю відповідав сподіванням Адміністрації президента та уряду. Однак закінчився вже липень, а "легендарний" пенсійний закон досі не підписаний президентом. У чому ж справа?
Несподіваний збій на фініші реформи
І ось минулого тижня з'ясувалося, що це нібито не Янукович загальмував з підписанням закону про пенсійну реформу, а несподіване зволікання трапилася в парламенті. Нібито спікер Литвин не завізував документ через наявність у Верховній Раді проекту постанови "Про скасування рішення Верховної Ради від 8 липня про схвалення Закону" Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" у зв'язку з порушенням процедури його схвалення". Відповідний документ був зареєстрований народним депутатом з фракції "БЮТ-Батьківщина" Боднаром і членом фракції НУ-НС Кармазіним.
Цей проект постанови має розглянути регламентний комітет парламенту і зробити висновки, які потім повинні проголосувати нардепи. В усякому разі, саме так роз'яснили причину затримки з підписанням закону в юридичному управлінні Верховної Ради.
Однак вищевказаний привід для непідписання головою парламенту Литвиним, а потім президентом Януковичем пенсійного закону виглядає просто сміховинною. Кармазін і Боднар мотивували необхідність скасування цього закону порушенням процедури його розгляду в другому читанні - була, зокрема, не дотримана стаття Конституції, яка передбачає особисте голосування депутатів за рішення Верховної Ради. Але ж раніше було схвалено, а потім підписано спікером і президентом безліч законів, при голосуванні за які використовувалися картки відсутніх у залі парламентаріїв! Більше того, практично всі закони, схвалені українським парламентом декількох останніх скликань голосувалися з порушенням даної конституційної процедури - і нічого! Чому ж Литвин раптом саме тепер вирішив проявити правову педантичність? Чи не правда, дивно?
Крім того, якби дійсно стався юридичний прокол, що вимагає обов'язкового голосування Верховної Ради, то за бажання президента Януковича в липні або серпні було б організовано позачергове засідання парламенту. Досить зібрати всього 40-50 "кнопкодавів", щоб забезпечити потрібне голосування.
До того ж, можна з упевненістю спрогнозувати, що нічого страшного не сталося б, якби спікер і президент зараз вкотре проігнорували допущені депутатами порушення при голосуванні і підписали пенсійний закон. Припустимо, опозиційні парламентарії оперативно б звернулися до Конституційного суду з вимогою визнати незаконним схвалення пенсійної реформи, але там руки дійшли б до розгляду цього питання дуже нескоро. З урахуванням же того, що парламент у вересні проголосував би "потрібним" чином за проектом постанови Бондар і Кармазіна, в КС б потім пояснили, що проблема себе вичерпала.
Бо страшно?
Тому цілком зрозуміло, що саме на Банковій з якоїсь причини вирішили поки відкласти остаточне ухвалення пенсійної реформи або взагалі провалити її. Швидше за все, злякалися подальшого зниження рейтингів президента Януковича і Партії регіонів у випадку, якщо закон набуде чинності в такому вигляді, або навіть можливості виникнення восени на цьому ґрунті потужного соціального конфлікту. Нагадаємо, пенсійним законопроектом передбачено підвищення пенсійного віку на 5 років для жінок і на 2 роки для чоловіків-держслужбовців, а також збільшення пенсійного стажу для всіх - на 10 років.
Однак заблокувати проголосовану у Верховній Раді пенсійну реформу вирішили не у вигляді вето президента, а ще на стадії проходження законопроекту через Верховну Раду через нібито правові колізії. Хоча немає сумнівів ("тут і до ворожки не ходи", як любить висловлюватися Литвин) у тому, що спікер підписав би нещасливий пенсійний законопроект, якби така вказівка надійшла з Банкової.
У сформованій ситуації дуже цікаво буде поспостерігати за поведінкою віце-прем'єра Тігіпка, який є головним автором пенсійної реформи. Справа в тому, що він неодноразово присягався привселюдно в тому, що подасть у відставку у випадку, якщо пенсійний закон не буде схвалений до кінця парламентської сесії.
Що написано пером...
"Я погодився з тим, що ми можемо ще місяць-півтора, максимум два, попрацювати, щоб пояснити людям ті чи інші положення пенсійної реформи, але я абсолютно упевнений, що в цю сесію до кінця, скажімо, червня, ми зобов'язані просто схвалити пенсійну реформу... Якщо в червні-липні максимум ми не схвалимо цих рішень, моя позиція буде дуже проста - я піду у відставку", - заявив, зокрема, віце-прем'єр 25 березня в ефірі телеканалу "Інтер".
А 1 червня на брифінгу Тігіпко повторив даний меседж. Він висловив надію тоді, що парламент схвалить пенсійну реформу до кінця поточної сесії і пообіцяв: "Що стосується моєї участі, я сказав: не буде проведена пенсійна реформа зараз - для мене це повний сигнал того, що ми не можемо як влада йти на реформи, і для мене це сигнал, що мені потрібно буде йти у відставку".
Ніхто, як кажуть, за язик Тігіпка не тягнув. Зараз же настав момент, коли потрібно відповідати за свою обіцянку, оскільки цілком очевидно, що пенсійна реформа не була схвалена минулої сесії остаточно і тепер немає впевненості, чи буде вона схвалена взагалі.
Влада затіяла небезпечну гру
Депутати з фракції Партії регіонів намагаються зараз робити хорошу міну при поганій грі і розповідають в теле-і радіоефірах, нібито на початку вересня Верховна Рада швиденько "розбереться" з проектом постанови опозиційних депутатів, після чого пенсійний законопроект відразу ж підпишуть спікер і президент, і документ набуде чинності. Проте вони лукавлять. У проголосованому парламентом 8 липня законопроект передбачається введення його в дію з 1 вересня нинішнього року, а тому без голосування за зміни тексту законопроекту хоча б у частині призначення нового терміну набуття ним чинності ніяк не обійтися. І хто знає, чи не будуть до нього внесені при цьому і якісь інші поправки, сильно змінюють документ? Адже для чогось же була на Банковій затіяна вся ця метушня?
Якщо ж пенсійний законопроект буде істотно змінений, то це може не влаштувати МВФ. До речі, Тігіпко в передчутті благополучного схвалення в липні пенсійної реформи заявляв, що чекає на прибуття місії МВФ в Україну вже в кінці серпня і виділення відразу двох траншів кредиту у вересні. Але тепер зрозуміло, що приїзд делегації МВФ в серпні не відбудеться, а питання виділення їм траншей знову буде відкладено на невизначений термін.
Варто також у зв'язку з цим відзначити, що недавнє поліпшення міжнародним рейтинговим агентством Fitch прогнозу рейтингів України зі стабільного на позитивний в першу чергу пояснювалося самим агентством саме позитивним голосуванням у Верховній Раді за пенсійний закон. Однак у зв'язку з вищенаведеними новинами в Fitch напевно засмутилися, зрозумівши, що поспішили. Так само, як в МВФ жалкували про те, що виділили в грудні минулого року Україні другий транш кредиту, повіривши в обіцянки влади схвалити пенсійну реформу в січні 2011 року - до завершення парламентської сесії. Якщо ж восени стане зрозуміло, що пенсійна реформа в Україні провалилася, то МВФ припинить співпрацю з Україною, а Fitch та інші рейтингові агентства не тільки погіршать прогнози, але й знизять кредитні рейтинги країні. Про це, до речі, соціальний віце-прем'єр попереджав раніше противників пенсійної реформи.
Шкода Тігіпка, але він знав на що йде
Загалом, ситуація напружена, Тігіпко поки що мовчить. Але найближчим часом йому все ж, мабуть, доведеться порозумітися, адже резонансні заяви про можливість відставки були ним зроблені зовсім недавно, і почули їх мільйони українців - у тому числі й виборці Сергія Леонідовича.
Звичайно, чисто по-людськи йому можна навіть поспівчувати - вже дуже сильно йому не щастить в нинішньому уряді. Спочатку Тігіпко постав в образі прогресивного реформатора, очоливши роботу зі створення і впровадження Податкового кодексу. Проте, як відомо, справи на цій ниві не склалися, і він спочатку був негласно відсторонений від курирування податкової реформи, а потім президент і зовсім перевів його в Кабміні з економічного терени на соціальне. Потім Тігіпко завзято взявся за пенсійну реформу, але і тут сталося багато невдач - в тому числі і останній конфуз. Хоча зрозуміло, що віце-прем'єру і в першому, і в другому випадку ставилися палиці в колеса колегами по уряду, парламентарями та чиновниками з президентської адміністрації. Наприклад, ініціатори останнього збою в пенсійній реформі навряд чи брали до уваги, що тим самим наноситься удар по Тігіпку - по його самолюбству і рейтингу.
Тому цілком логічно для віце-прем'єра і лідера партії "Сильна Україна" було б зараз стримати слово - подати у відставку. Але нескладно спрогнозувати, що буде далі. Тігіпко розповість громадськості, що йому заважали здійснювати реформи. В уряді ж, Верховній Раді та Адміністрації президента, навпаки, звинуватять саме його в провалі реформ і зриві програми співпраці з МВФ - тобто, зроблять з нього цапа відбувайла.
Втім, треба сказати, що як політик, Тігіпко не заслуговує на особливе співчуття. Він зобов'язаний був усвідомлювати всі ризики для себе від входження в уряд Януковича - Азарова. Ну а якість запропонованих Тігіпко податкової та пенсійної реформ, а також дії віце-прем'єра для їх реалізації також викликають багато питань.
Олександр Безкоровайний
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
