2829
Ъ: Позичальники відчують кримінальну відповідальність
— Валюта
Клієнтам банків дали кілька місяців відстрочки перед набуттям чинності нових, жорсткіших правил відносин з банками. Віктор Янукович вчора ветував закон, який дозволяє виселяти позичальників з квартир за спрощеною процедурою, а також садити у в'язницю за обман банку або псування застави. Президент не побачив незаконності нових норм, оскарживши лише незначні деталі цього документа.
Президент Віктор Янукович вчора ветував закон № 3672-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання правових відносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг", схвалений парламентом 8 липня. Документ містить ряд резонансних ініціатив, зокрема - дозвіл стягувати заставне майно на основі лише виконавчого напису нотаріуса, заборону споживчого кредитування в іноземній валюті і перегляду фіксованих кредитних ставок. Однак президент вирішив, що ці ініціативи законні, угледівши інші порушення.
Відповідно до закону, кримінальну відповідальність за подачу банкам, кредитним спілкам і фінансовим компаніям "завідомо неправдивої інформації" будуть нести не тільки підприємства та їх керівники, а й фізичні особи. "Судячи із законопроекту, до кримінальної відповідальності за подачу неправдивої інформації можна було залучати всіх, включаючи дітей", - говорить старший партнер адвокатської компанії "Кравець, Новак і партнери" Ростислав Кравець. Президент вказав, що за такого формулювання санкції поширюються на осіб, які не досягли 16 років, тому і вилучив з Кримінального кодексу це формулювання. На думку глави держави, будь-який дієздатна людина, яка обдурила кредитора, повинна каратися штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500-17 000 грн) або обмеженням волі до трьох років. "Тепер це стосується тільки осіб, що досягли певного віку, - каже пан Кравець. - Ця норма чревата наслідками: людина може не знати, що вона подає помилкову інформацію, якщо допущена помилка в довідці про доходи, а його за це посадять до в'язниці".
Однак для виникнення кримінальної відповідальності має бути присутнім умисел, відзначають юристи. "Якщо дії позичальника були вчинені з умислом і призвели до злочину, то повинна бути кримінальна відповідальність. Але якщо кошти повертаються в банк, збитків немає, то людина повинна звільнятися від неї", - вважає керівний партнер юрфірми "Лавринович і Партнери" Максим Лавринович.
Також президент запропонував змінити термін набуття чинності мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зараз він діє з моменту винесення рішення суду про порушення справи про банкрутство боржника, а згідно із законом - з моменту оприлюднення інформації про це. Віктор Янукович запропонував зберегти чинну норму, оскільки нова дозволяє несумлінним позичальникам використовувати час до моменту публікації для передачі своїх активів іншим особам. "Були випадки, коли рішення про банкрутство було винесено, але оголошення не публікувалося, активи розпродавалися, а кредитори навіть не знали про це", - зазначив Ростислав Кравець.
Однією зі спірних норм закону, залишених без зауважень президента, є визнання псування заставного майна кримінальним злочином. Для цього в ст. 388 КК прописано, що розтрата, відчуження, приховування, підміна, зіпсуття або знищення заставного майна карається штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів (3400-8500 грн), виправними роботами або позбавленням волі строком до двох років. "У нас не дуже багато людей, які можуть надати в заставу за кредитом щось, крім купленого автомобіля або нерухомості. Часто буває, що майно перебуває в гіршому стані, ніж коли воно отримало статус застави. Може бути проведена реконструкція приміщень, а на землі зведено будівлі, які перебувають у власності інших осіб, і в підсумку заставу не можна продати", - говорить пан Лавринович.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
