КБС звернувся до FATF із пропозицією про співробітництво — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

КБС звернувся до FATF із пропозицією про співробітництво

48
Президент Київського Банківського Союзу, народний депутат України Леонід Черновецький звернувся з листом до Групи розробки фінансових мір боротьби з відмиванням грошей (FATF) із пропозицією про співробітництво в сфері інформаційного забезпечення по транзакціям українських банків. Це пропозиція, за словами Леоніда Черновецького, заснована, насамперед, на виниклій у даний час потреби захистити ринкові реформи в Україні. З аналогічними пропозиціями про співробітництво Президент Київського Банківського Союзу звернувся також до Європейської Банківської Федерації, Міжнародного банківського інституту (представляє інтереси національних банківських асоціацій у США), Міністерству фінансів США, Асоціації американських банків, Асоціації британських банків, Асоціації банків Німеччини, Асоціації швейцарських банків, Асоціації канадських банків, Асоціації австралійських банків.
Коментує Леонід Черновецький: «Як відомо, FATF своїм рішенням від 20 грудня 2002 рекомендувала своїм членам застосувати спеціальні контрзаходи стосовно України. Таке рішення стало результатом неприйняття Україною законів, що протидіють відмиванню грошей, які б відповідали міжнародним стандартам. На жаль, ми не можемо заперечувати це рішення Групи розробки фінансових мір боротьби з відмиванням грошей. Більш того, я навіть схильний погодитися з мотивацією цього рішення, і вважаю, що FATF мала досить вагомі підстави, щоб діяти саме в такий спосіб.
Разом з тим, звертаючись до FATF і асоціацій банків різних країн, я хотів звернути їхню увагу на один аспект, що не цілком очевидний для держав – членів FATF, але який, по моєму глибокому переконанню, має найважливіше значення не тільки для України, але і для всіх нових незалежних держав, що утворилися з республік колишнього СРСР.
Я з усією відповідальністю зтверджую, що рішення FATF про введення контрзаходів у відношенні України має ще і побічний ефект. Причому, як це не парадоксально, цей побічний ефект має явну антиринкову спрямованість. Тут мова йде не тільки про ризик припинення реформ, але і про реальну реставрацію норм і методів державного управління, більш характерних для тоталітарної економіки. А цього ні в якому разі допускати не можна.
Справа в тім, що Україна, як і більшість інших нових незалежних держав, у світовоій “табелі про ранги” поки ще відносяться до категорії ринків, що розвиваються. Характерною рисою цих країн є високий ступінь впливу державно-бюрократичного апарата на всі аспекти життєдіяльності.
У цьому зв'язку контрзаходи країн – членів FATF можуть викликати посилення впливу саме тих олігархічних ділових кіл, що безпосередньо зв'язані з владними структурами держави.
У результаті такого розвитку подій маються серйозні підстави думати, що основна вага контрзаходів FATF ляже на плечі ринково орієнтованих господарських структур, що менш всего уражені корупцією і зв'язками з бюрократичною верхівкою.
Подібний розвиток подій може викликати ослаблення, а потім і повне підпорядкування олігархами практично усіх поки ще незалежних підприємницьких структур, що проповідують ринкові принципи у своїй діяльності.
Я переконаний, що не можна допускати такого розвитку подій - це може означати для України не що інше, як повних крах усіх ринкових перетворень. Зрозуміло, зараз уже не може йти мова про негайне чи скасування навіть про припинення контрзаходів FATF. Разом з тим, збереження нинішнього статус-кво може тільки збільшити суспільно-політичну й економічну ситуацію в Україні.
Я думаю, що для виходу з цієї тупикової ситуації необхідні нові підходи і рішення. Як відомо, у числі контрзаходів FATF щодо країн, що недостатньо борють з відмиванням «брудних» грошей, передбачаються наступні основні напрямки дій:
Обов'язкові вимоги по ідентифікації клієнтів
Систематизація звітності по фінансовим транзакціям з такими країнами, заснована на тім, що ці фінансові транзакції можуть бути підозрілими.
Київський Банківський Союз готовий допомогти в практичній реалізації цих дій, і зі своєї сторони зобов'язується по запитах зацікавлених західних банків давати відповідні рекомендації з українським банкам, безоплатно забезпечувати повною й оперативною інформацією про їхніх клієнтів і обґрунтованість проведених ними операцій із закордонними контрагентами.
Таке співробітництво дозволить, з одного боку, у максимальному ступені убезпечити національні ринкові структури від необґрунтованих обмежень з боку державно-бюрократичного апарата і зв'язаних з ним олігархічних утворень, а з іншого боку – зробити максимально прозорими всі процеси, зв'язані зі здійсненням міжнародних міжбанківських операцій.
Я також переконаний, що ці міри мінімізують неминучі втрати української економіки, зв'язані з уведенням контрзаходів FATF, і в той же час стануть додаткової інструментом у справі протидії відмиванню грошей».
ДОВІДКА:
Київський Банківський Союз був заснований у 1994 році. На даний момент у КБС входить 58 фінансово-кредитних установ з різних регіонів України. З моменту обрання Президентом Київського Банківського Союзу (грудень 2001р.) народного депутата України Леоніда Черновецкого, до складу КБС увійшли 32 фінансово-кредитних учреждения. Тільки за останні півроку року КБС із метою захисту прав і законних інтересів банківських установ ініціювала розгляд у законодавчих, виконавчих і судових органах влади України більш 30 актуальних для учасників фінансового ринку питань. Асоціація також бере активну участь у розробці законопроектів, що впливають на діяльність банківської системи України.
За матеріалами: КБС
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас