4620
США: привид дефолту наблизився
— Казна та Політика
Менше тижня залишилося до того часу, коли Америка має виплачувати більше $400 млрд. для обслуговування своїх невідкладних кредитних зобов’язань. А демократи та республіканці в Конгресі ніяк не можуть домовитися щодо того, як саме треба рятувати країну від економічної кризи.
За тривалий час сторони не змогли домовитися, на яку суму треба збільшувати розмір державного боргу. В економічні викладки втрутилася політика, адже 2012 рік стане часом виборів, і їх майбутнім учасникам потрібно привернути до себе громадян. А вирішити питання з дефіцитом бюджету в 10% та зростаючим боргом можна лише дуже непопулярними заходами, які знизять рейтинг претендентів від двох головних партій на посаду президента.
Тому навколо економічного питання розгортаються дуже емоціональні баталії. Зокрема лідер республіканців Джон Боехнер заявляє, що угоди можна і не досягти, тоді треба готуватися до найгіршого. В Британському журналі The Economist вважають, що країні вистачить грошей для виплат і в серпні, і у вересні 2011 року, проте жити за принципом, коли політики не можуть домовитися, країна не може. Тому зараз ситуація склалася дуже дивна: партії, розуміють, що треба зробити для стабільності США на світових ринках, проте не хочуть поступитися заради цього своїми рейтингами.
Крім того, існує кілька варіантів розвитку подій, коли компромісу таки не буде досягнуто. Президент може ввести спеціальний стан та відправити держслужбовців у неоплачувані відпустки, чи зрізати на певний час виплати на усі програми та соціальні виплати.
Уже зараз, коли ще є можливість домовитися, світові ринки відчувають певний дискомфорт. Адже цінні папери США, які тривалий час вважалися надійним капіталовкладенням, тепер ризикують втратити свій статус. Європейська валюта переживає зараз, мабуть, ще тяжчу кризу, тому вкладати в неї кошти мало хто наважиться. Від таких коливань можуть виграти здебільшого ресурсні ринки та компанії, які добувають нафту чи золото.
Остання альтернатива
Уїнстон Черчілль колись заявив, що Америка завжди вчиняє правильно лише тоді, коли усі хибні варіанти вже перепробувані. Так, на думку багатьох західних аналітиків, сталося і цього разу. Сторони домовлялися, тривалий час готували свої власні проекти та закони, проте не хотіли іти на поступки.
Кілька тижнів тому в світі пішли розмови про те, що правлячі в США республіканці і демократи не зможуть домовитися щодо розміру державного боргу і, головне, того, наскільки треба зменшувати державні витрати. 21 липня 2011 року сторони представили одразу три проекти бюджету від демократів, республіканців і адміністрації президента Обами. Усі документи вирізнялися лише розміром, на який, мовляв, можна збільшувати державний борг, і тим, скільки держава має зекономити за наступні 10 років.
Республіканці одразу вирішили закинути зменшення витрат на $5,5 трлн - на думку їхніх політичних опонентів, це означало б закриття майже половини державних установ, бо співробітникам не платили б заробітну плату. Проте експерти Ради із зовнішньої політики вважають, що республіканці і не хотіли добитися такого зрізання видатків, а назвали найбільшу цифру, аби почати торгуватися. Демократи були скромнішими із зниженням затрат - $1,5 трлн - і просили підвищити борг на $2 трлн. Це, на думку оглядачів The New-York Times, дало б можливість існувати ще 1,5-2 роки. З такими темпами зовнішніх запозичень суму в $2 трлн. минулого разу набирали два з половиною роки. Республіканці були проти цього категорично. Адже таке збільшення запозичень означало б, що президент-демократ отримує можливість провести вибори без реформ та скорочень і отримати другий термін.
Сам Барак Обама хотів зменшити витрати на $3 трлн до 2020 року і отримати більше прибутків в державну скарбницю на $2,5 трлн. Але республіканці заявили, що не підуть на обкладання населення податками, бо потреби громадян для них передусім. З іншого боку, насувалися вибори і не треба було переступати межу. За останні 3 місяці рейтинг республіканської партії трохи знизився. Здобувши перемогу на листопадових виборах до Палати Представників, вони розгубили прискорення. Тепер і їм доводилося відповідати за економічну політику країни, а не лише критикувати владу.
Упродовж останнього тижня в американському парламенті постійно ідуть переговори. В результаті є два основних проекти закону. У першому, допрацьованому республіканському, витрати мають зменшитися на $2,7 трлн., а стелю державного боргу піднімають на $1 трлн., перегляд цього показника можливий лише після президентських виборів. Президент Обама вже назвав це закон «мертвим від народження» і заявив, що ніколи на підпише його. Адже там немає збільшення податків, на якому наполягає його адміністрація, і $1 трлн - малувато для нормального життя на півтора роки.
Демократи мають свій план, який включає зменшення витрат на $1,2 трлн. і зростання прибутків за рахунок збільшення податкового навантаження на $1 трлн. за 10 років. Цей проект відмовилися підтримати республіканці, загнавши ситуацію в глухий кут.
Третє серпня
Коли настане третій день останнього місяця літа 2011 року, Вашингтону доведеться одразу оплатити частину своїх зобов’язань. І для цього потрібно знайти гроші. На думку виконавчого директора Фонду Блейзера Олега Устинка, важливе рішення таки буде прийнято, адже політики розуміють, що треба знаходити гроші, хоча вони не можуть припинити політичні ігри.
Проте, якщо станеться найгірше, і документ не буде підписано, в президента Обами буде можливість вчинити, як колись зробив Біл Клінтон. У 1995 році Конгрес відмовився збільшити розмір державного боргу і тоді президент призупинив роботу більшості державних відомств. Це тривало 5 днів, проте реакція парламенту була дуже переконливою: він погодився підписати усе. Тепер президент може вчинити так само, бо 21 липня він вже попередив націю, що відсутність компромісного договору у визначений термін може мати дуже погані наслідки для країни.
Хоча в самій країні ситуація поки досить стабільна. Згідно з останніми даними, індекс споживчої довіри виріс за останній місяць на 0,6%. І більшість американців (60%), за даними Reuters, вважають, що компромісу буде досягнуто.
Якщо цього не станеться, попередив голова ФРС Бенджамін Бернанке, США можуть припинити обслуговування певних зобов‘язань з кредитних паперів. У відповідь на це найбільші кредитні агентства світу пообіцяли знизити рейтинг паперів Америки, навіть якщо компромісний закон буде прийнято. На думку Олега Устенка, навіть якщо рейтинг знизиться на один пункт, американський уряд втрачатиме мільярди доларів, коли знову прийде на ринок зовнішніх запозичень.
Світові заручники
Найбільшими кредиторами США в світі поки залишаються Японія та Китай. Якщо Токіо є надійним союзником Вашингтону і триматиме свій $1 трлн. в американських облігаціях до останнього, то про Китай таке важко сказати. Адже Пекін і США вже тривалий час є конкурентами в економічній сфері, тому КНР міг би використати свої боргові американські розписки на суму $3,2 трлн. в геополітичних цілях.
Утім, він навряд чи це зробить, адже це означатиме, що за рахунок обвалу долару зросте ціна національної китайської валюти - юаня. А цього китайці намагалися уникнути весь час. Адже зростання ціни юаня призведе до скорочення китайського експорту і одночасно припинення зростання економіки. А без приросту ВВП в 8-10% , на думку експертів, країна зіткнеться з багатьма соціальними та економічними труднощами.
Нарешті, інвестори поки не знають, куди їм вкладати гроші, аби точно отримати прибутки. Європейська валюта перебуває в кризі, яка зумовлена ситуацією в Греції, тому вкладати гроші в євро зараз невигідно. Купувати акції компаній також небезпечно, адже відновлення світової економіки ще дуже слабке. У виграші можуть бути лише ринки сировини, проте вона і так стрімко зростає в ціні з початку 2011 року, цьому сприяють економічні кризи та політичні заворушення в різних регіонах світу.
Павло Сивокінь
За матеріалами: Главред
Поділитися новиною
