1794
Заморожена дружба
— Енергетика
Останніми тижнями між Росією і Україною встановилися не по-літньому прохолодні відносини. Дружба зіткнулася з вигодою, зустрічі керівництва двох країн постійно відкладаються, а гніт невирішених питань тиснути не перестає. Основні камені спотикання - долі "газових" контрактів і Митного союзу.
Відкладена дія
Влада України і Росії не втомлюються нагадувати про те, який ривок зробили двосторонні відносини за півтора року правління Віктора Януковича. Дружня (за деякими винятками) тональність заяв, співробітництво в ряді стратегічних галузей, доброзичливі коментарі - зовні між двома державами панує повне стратегічне взаєморозуміння. "Ціную ваш особистий внесок у просування російсько-українських дружніх, добросусідських відносин. Прагнення до найбільш повної реалізації потужного потенціалу історичної і духовної спільності народів Росії та України відкриває широкі перспективи багатопланового міждержавної взаємодії", - так російський президент вітав українського колегу з недавно минулим днем народження. І все ж з часом з ряду пунктів "інтенсивний і плідний політичний діалог" почав помітно втрачати і в плідності, і в інтенсивності.
Відроджені "братні" відносини двох країн близько року дивували великою кількістю зустрічей на найвищому рівні. Але до весни-літа 2011 року президенти знизили темпи обміну візитами, та й деякі зустрічі прем'єрів переносилися. Показово в цій ситуації виглядає доля п'ятого засідання російсько-української міждержавної комісії під егідою глав держав. Увага саме до цього засідання пояснюється тим, що його анонсували як потенційну "арену" для перегляду газових домовленостей 2009 року. Але ряд попередніх зустрічей "рангом" нижче, на яких постійно обговорювалося питання створення спеціальної "робочої групи" поки так і не дав результату. Спочатку нову зустріч комісії стримано обіцяли ще навесні, потім заговорили про червень. На початку липня значимість майбутнього міждержавного рандеву підтвердив президент України. "Обговорюється низка питань, з яких потрібно сьогодні домовлятися. Серед цих питань є питання газової угоди між Росією та Україною. Ми з президентом Медведєвим плануємо зустрітися, якщо Бог дасть, ми вирішимо це питання", - повідомив Віктор Янукович 8 липня.
Незважаючи на всі прогнози, в середині липня знаменного засідання так і не відбулось. Більше того, до кінця місяця стало відомо, що також може зірватися навіть святкова зустріч двох президентів у Севастополі, запланована на 31 липня. Спочатку в можливості відвідати місто слави російських моряків засумнівалися у Дмитра Медведєва. А потім свій візит на святкування Дня ЧФ РФ скасував і Віктор Янукович. Що ж стосується "комісійного" формату - то доля його невідома. За повідомленнями інформаційних агентств в липні підготовка до засідання не велася, а в серпні його можуть не захотіти організувати через відпускний сезон. Фахівці припускають, що за два літні місяці Кремль і Банкова так і не змогли утрясти найбільш спірні моменти взаємин. Та й загалом, інформаційну обстановку останніх тижнів важко назвати стовідсотково доброзичливою. То росіян турбує "негуманна" висилка з України екс-президента Криму Юрія Мєшкова та участь у міжнародних навчаннях американського ракетного крейсера. То українці повторюють не надто приємні для російського вуха заяви, на кшталт відмови визнавати незалежність Абхазії і Південної Осетії... Цілком можливо, що раніше осені проблеми, які затьмарили відносини Києва і Москви, вирішені не будуть.
А газ і нині там
Затягування остаточного вирішення газового питання, очевидно, пов'язано з тим, що прихід двох сторін до єдиної думки, як і раніше відкладається. За останні тижні видимі розклади не змінилися: Росії все ще подобається ідея СП. "Нічого нового сказати не можу. Питання про коригування цін на газ для наших українських друзів може бути розглянуто при злиття Газпрому і НАК "Нафтогаз України", - заявив 5 липня глава Газпрому Олексій Міллер після зустрічі з Юрієм Бойко. Через кілька днів Київ теж виступив зі знайомою партією. "Ми не плануємо злиття Нафтогазу та Газпрому. Ми плануємо, щоб Газпром і Нафтогаз брали участь в інших проектах, наприклад, в модернізації української газотранспортної системи, розвитку окремих її ділянок, можливо видобутку нафти чи газу, у тому числі в Україні. Але як такого об'єднання не планував ніхто і його не буде", - повідомив глава держави.
Після звичного вже обміну аргументами "газова" дискусія на час зійшла нанівець. Київ мимохіть торкнувся теми, коли ім'я Володимира Путіна пролунало "всує" при оголошенні звинувачень на адресу Юлії Тимошенко (і ще невідомо, наскільки спокійно до цього поставиться Росія). Москва ж не поспішає перемикатися на суміжні теми. До того ж фахівці вважають, що на нинішньому етапі "замісна терапія" а-ля "А давайте разом ГТС модернізувати!", Кремль не надто зацікавить. "На мою думку, поки Росія вичікує. І вона хоче все: або весь газовий сектор, або всю ГТС. Вона не хоче третього учасника... Найближчим часом Росія навряд чи приєднається до модернізації", - вважає енергетичний експерт Володимир Саприкін. Втім, до того, як буде знято законодавчу заборону на приватизацію газотранспортної системи та реорганізовано Нафтогаз, насторожене ставлення до ГТС-обіцянок можна зрозуміти.
Мало хто ризикує прогнозувати, чим саме може закінчитися розвивається "газове" протистояння. Українські фахівці припускають, що виходом з ситуації могло б стати звернення в міжнародний арбітраж. Тим більше, що з плином часу російська сторона може ще більше зміцнитися в незговірливості. У РФ не за горами вибори, і не факт, що майбутні учасники президентського забігу захочуть засмутити свій народ, обіцяючи преференції сусідньому. "З урахуванням того, що в Росії в 2012 році вибори і обидва претенденти практично готують свої стартові позиції і уважно дивляться за рейтингами в Росії, навряд чи хтось із них - чи Путін, чи Медведєв, - візьмуть на себе сміливість піти на поступки українській стороні", - вважає керівник енергетичних програм центру "Номос" Михайло Гончар.
Збій в рахунку
Якщо перегляд контрактів на догоду Києву може бути розцінений як слабкість, то реалізація іншого сценарію, з бажаних керівництвом РФ, - навпаки, може бути сприйнята як дипломатична перемога. Другим (з точки зору Росії) варіантом здешевлення "блакитного палива" для України залишається її входження до Митного союзу. Вже не один місяць Москва обіцяє, що в такому випадку сусіди зможуть купувати енергоносії "внутрішніми цінами". А останнім часом складається враження, що від теоретичних доказів росіяни перейшли до "практичних".
Поки Україна не оцінила переваги від вступу до МС, потенційні митні партнери ознайомили її з вадами перебування поза дружної родини трьох народів. Розпочате ще в червні дослідження 32 українських сільгосппідприємств в липні дало ефект нової "м'ясомолочної" війни - поставки з більшості з них на ринки відразу трьох країн були якщо не заборонені, то тимчасово обмежені.
Як водиться, "політично" відтіняти те, що відбувається, в Росії не поспішають. Винуватцем всьому було названо не належне дотримання санітарних норм. Тим не менш, "сільськогосподарська" атака була здійснена практично одночасно з введенням "антидемпінгових мит" на конкурентоспроможні українські товари - від продукції металургійної промисловості до карамелі. Нелегке майбутнє економісти обіцяють і вітчизняним трубах. А українська влада, схоже, всерйоз задумалася.
Хоча шанувальники ідеї "Всі ми будемо в МС" є і серед видних представників Партії регіонів, офіційно позиція Києва щодо Митного союзу не змінилася. Президент продовжує дотримуватися своєї ідеї про формат співпраці "3+1". "Запропонована нами формула 3+1 є нашою стратегією, вона покладена в основу національного прагматизму нашої зовнішньої політики", - нагадав Віктор Янукович в ході прес-конференції. Через кілька днів готовність пропрацювати цей напрям виявив глава уряду РФ. "Сьогодні з ранку розмовляв з президентом України, ми зараз активно на рівні експертів працюємо над запропонованою українською стороною схемою 3+1. Тобто три учасники Митного союзу - Росія, Білорусь і Казахстан і плюс України. Ми поки що не можемо сказати, на які рішення могли б вийти", - пояснив Володимир Путін 11 липня. Але віра в перспективи митної арифметики по-українськи незабаром знову похитнулася. Спочатку в Москві повідомили, що пропозиції української сторони до них ще не надходили, а потім готовність Києва до співпраці знову оцінив російський прем'єр. "Політичне керівництво України, наскільки я собі уявляю, поки таких планів (про вступ до МЗ та ЄЕП, - "Подробиці") не виношує в практичному переломленні. Що це означає? Це означає, що три країни - Росія, Білорусь і Казахстан домовлятимуться про те, як захищати свій внутрішній ринок від продукції з третіх країн", - оголосив Володимир Володимирович.
"Газові" неясності і збої в формулах потенційного Митного союзу важко назвати ідеальними обставинами, в яких дві сусідні держави можуть безболісно взяти паузу у відносинах. Після того, як зустріч президентів відкладалася кілька разів, тайм-аут став виглядати досить підозріло. Звичайно ж, зволікання можна пояснити літнім бажанням відкласти складності до осені. Але і календар не заважає скластися враженню, що озвучення позицій поступово перетворюється на обмін уколами. Українська влада, яка дивиться на Захід, обіцяє народу виявляти у відносинах з РФ прагматизм. Але чи зможе вона дотримуватися цієї стратегії, якщо таку саму зброю не захочуть скласти росіяни?
Ксенія Сокульська
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
