1984
Армія: Проблеми - українські, рішення - російські
Міністерство оборони України оприлюднило деталі концепції реформування Збройних сил. В армії мають намір створити новий рід військ - Сили спеціальних операцій (ССО). Втім, на думку експертів, дана заява оборонного відомства свідчить про його незадовільну роботу, адже сили спеціальних операцій планували створювати з 2007 року.
У пошуках втраченого часу
Про реформування збройних сил міністр оборони України Михайло Єжель заявив 19 липня на розширеній колегії в оборонному відомстві. Цього ж дня подібна інформація прозвучала і на зустрічі глави Генштабу Григорія Педченка з головнокомандувачем Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі Джеймсом Ставрідісом. Наступного дня про подробиці бесіди дізналися й українські журналісти. За словами українського міністра оборони, уряд схвалив проекти нової військової доктрини нашої країни і стратегічного оборонного бюлетеня. А начальник головного управління оборонного та мобільного планування Генерального штабу МОУ Валерій Аскаров заявив, що військові підготували і нову концепцію реформування Збройних сил України до 2017 року. Раніше, в грудні 2010 року, військове відомство вже намагалося направити на розгляд президенту проект такого документа. Однак тоді концепція реформування Збройних сил викликала запеклу критику з боку профільного парламентського комітету. Що характерно, свої зауваження висловив не тільки глава комітету, опозиційний політик Анатолій Гриценко, але й найбільший авторитет з питань збройних сил серед "регіоналів" генерал армії Анатолій Кузьмук. Пізніше і в президента України Віктора Януковича з'явилися свої зауваження до документа МОУ. В підсумку, все довелося переробляти. Тепер же, коли уряд схвалив проект нової військової доктрини і стратегічного оборонного бюлетеня, питання про схвалення концепції реформування ЗСУ можна вважати наполовину вирішеним. Голова Генерального штабу МОУ Григорій Педченко на зустрічі зі Ставрідісом відкрив завісу таємниці над новою концепцією. "У Збройних силах України планується створити окремий рід військ - Сили спеціальних операцій", - сказав Педченко. Це допоможе убезпечити українців від різного роду загроз, як на Батьківщині, так і за її межами. "Сили спеціальних операцій будуть створені для підвищення можливостей ЗСУ в антитерористичних та інформаційно-психологічних операціях, забезпеченні безпеки національного морського судноплавства, при захисті життя і здоров'я громадян та об'єктів власності за межами України. Наприклад, для захисту громадян від піратів", - пояснив Педченко.
Здавалося б, досить здорова ініціатива. Тим більше, що багато сильних армії світу вже створили або розпочали створення сил швидкого реагування. Проте експерти вважають, що подібні слова Педченка свідчать про катастрофічний стан справ в українських збройних силах. Так, глава парламентського комітету з оборони народний депутат України Анатолій Гриценко вважає, що начальник Генштабу не сказав нічого оригінального. "Рішення про створення Сил спеціальних операцій було схвалене три з половиною роки тому - 17 грудня 2007 року", - зазначає Гриценко. Цього дня - останнього дня Гриценка на посаді міністра оборони, він підписав програму створення ССО. "Не наказ про необхідність створення нового роду військ, а детально розроблений і збалансований (за цілями, заходами, ресурсами і кінцевими результатам) документ, в якому зазначені відповідальні та терміни виконання", - конкретизує екс-міністр оборони. За його словами, створенню цього документа передувала ретельна робота: Гриценко проінспектував частини армійського спецназу, провів консультації з вітчизняними та зарубіжними фахівцями. Але минуло три роки і так нічого і не зробили. "Педченко говорить про якісь заплановані реформи на рубежі 2017 року, вже за межами каденції Януковича... Жодні реформи Януковичем не заплановані - жодного такого документа він не затвердив", - зазначає Гриценко. "Замість того, щоб виконувати програму, затверджену в 2007 році, Міноборони починаючи з Єханурова і закінчуючи Єжелем займалося чим завгодно..., розбазарювалися гроші, які повинні були бути направлені саме на розвиток Сил спеціальних операцій", - констатує екс-міністр. З ним солідарний і директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак. "До сьогоднішнього дня ми могли б мати боєздатні частини, а в Генштабі тільки заявляють про намір створити ССО. Це визнання провини - свідчення того, що за останні 3,5 роки нічого не було зроблено", - передає його слова "Коммерсант-Україна". В цілому ж, і Бадрак, і Гриценко зазначають - створювати ССО потрібно.
Незважаючи на те, що інформація про створення Сил спеціальних операцій і перетворення на українські ЗСУ прозвучала на зустрічі з представниками НАТО, сам факт подібних нововведень свідчить: Україна в оборонній сфері багато в чому залишається під впливом Росії. Незважаючи на ускладнення у відносинах між російським і українським керівництвом наша країна як і раніше не розглядає РФ як можливого вірогідного противника.
З ким ми?
На зустрічі зі Ставрідісом Педченко не втомлювався говорити: Україна і НАТО - хороші. "Україна хоче мати збройні сили, інтегровані в європейську систему безпеки. Проблем на цьому шляху ще чимало, але у нас немає сумнівів, що поступово всі вони будуть вирішені... Ваша готовність допомогти заслуговує на похвалу", - сказав Педченко на зустрічі зі Ставрідісом. Українські військові демонстрували свою готовність співпрацювати з НАТО не тільки словами, а й справами. Так, 19 липня в Миргороді почалися перші польоти американських бойових льотчиків. У ході тристоронніх (США - Україна - Польща) навчань військової авіації відпрацьовувалася охорона повітряного простору України під час Євро-2012 від повітряних суден, "які можуть використовуватися для здійснення терористичних актів з повітря проти населення та об'єктів інфраструктури в місцях проведення масштабних спортивних подій". Цікаво, що у навчаннях в Миргороді беруть участь американські та українські військові льотчики. Поляки тренуються у себе "вдома". Такі навчання вже викликали неоднозначну реакцію в російській пресі. ЗМІ Росії поспішили звинуватити Україну в тому, що вона віддала своє небо під захист американських "яструбів", а не російських "соколів". Ситуація ускладнюється ще й тим, що військово-морські навчання "Сі-Бриз", які проходили цього року, були жорстко розкритиковані РФ на офіційному рівні. Справа в тому, що в них брав участь ракетний крейсер ВМФ США "Монтеррей", оснащений системою ПРО "Іджіс". "Крейсер був направлений до європейських вод в рамках реалізації "поетапного адаптивного підходу" адміністрації Сполучених Штатів до формування європейського сегменту глобальної ПРО", - обурилися в російському МЗС. "Яку роль відводив протиракетам "Монтерея" сценарій "Сі Бриз-2011", в ході якого нібито відпрацьовувалася "антипіратська операція" за стандартами альянсу?", - дивувалися у зовнішньополітичному відомстві РФ. "Змушені констатувати, що наші заклопотаності як і раніше ігноруються і що під прикриттям розмов про співпрацю в сфері ПРО в Європі йде формування тієї самої протиракетної конфігурації, про небезпечні наслідки якої ми неодноразово попереджали наших американських і натовських партнерів. Причому робиться це демонстративно, наче показуючи Росії, що ніхто не має наміру рахуватися з нашою думкою", - обурювалися в Росії. І ось ще один привід для занепокоєння. У безпосередній близькості від кордонів РФ - американські льотчики виконують маневри.
Однак така стурбованість Росії поспішна. В цьому дозволяє переконатися концепція реформування ЗСУ. Як заявив Аскаров "буде здійснено поступовий перехід від видового до міжвидового принципу організаційної побудови ЗСУ". Разом зі збереженням традиційного поділу ЗСУ на сухопутні війська, повітряні сили і військово-морські сили, буде створено два оперативні командування - "Південь" і "Захід", що об'єднують всі роди військ на підзвітних територіях. Крім того, вводиться нова класифікація військових частин. Вони будуть поділені на три типи: сили постійної готовності, сили бойового чергування і сили нарощування. Пріоритет щодо фінансування віддадуть першим двом типам. Нова структура ЗСУ свідчить - незважаючи на інтенсифікацію відносин з НАТО, Україна як і раніше не поспішає довіряти "західному партнеру". І створення оперативних командувань "Південь" і "Захід" це чудово підтверджує. Не варто забувати, що "забраковану" і нинішню концепцію реформування ЗСУ писали в одному і тому ж місці. А в першій концепції щодо зовнішніх загроз називалося і "посягання на територію України, її ресурси". Тут пригадується два конфлікти: з Румунією з приводу острова Зміїний з нафтогазоносних шельфом навколо нього, і з Росією з приводу Тузли. Тим більше, Румунія вже не раз нагнітає відносини і в інших прикордонних з Україною зонах. Що стосується Росії, то після конфлікту 2003 року, сторони вирішили сісти за стіл переговорів. Крім того, Україна пам'ятає, як "допомогли" їй в цьому конфлікті країни, які зобов'язалися захищати нашу країну в обмін на відмову від ядерної зброї.
Останнім часом російський міністр оборони РФ Анатолій Сердюков щосили проводить реформи, що нагадують прописані в новій концепції реформування ЗСУ: скорочується чисельність армії з тим, щоб в армії РФ залишилися частини "постійної боєготовності", створюються на базі ПДВ сили швидкого реагування. Очевидно, російські та українські генерали мають схожі проблеми: чисельність ЗС, необхідність збільшити їх ефективність і обмежений бюджет. А значить і шляхи їх вирішення будуть схожими. Крім того, українське керівництво усвідомлює: армія Росії - під боком. А заявлена "позаблоковість" дозволяє спиратися тільки на власні сили. Тим більше, що як показує історія, відстоювати територіальну цілісність України ніхто не буде. Незважаючи ні на які домовленості.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
