Якщо завтра дефолт. Яку загрозу несуть Україні Сполучені Штати? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Якщо завтра дефолт. Яку загрозу несуть Україні Сполучені Штати?

Казна та Політика
10034
Наші співгромадяни, які збираються у відпустку або вже в ній, ймовірно, ще не знають або, як кажуть, "дещо чули" про те, що незабаром на них може чекати неприємний сюрприз. І що головна загроза нависає, наче чорна хмара, з боку протилежної нам півкулі, а конкретно - США.
Привид бродить вже
Коли ми писали про те, які проблеми чекають на Євросоюз у зв'язку з глобальною фінансовою кризою, ми навіть і не підозрювали, що ця криза підкрадеться так швидко. І що підкрадатися вона буде з боку Сполучених Штатів. Хоча здогадуватися, мабуть, слід було б, бо протиріччя між ЄС і США в економічних і фінансових питаннях назрівали давно.
Найцікавіше, що грецька боргова криза, що вибухнула більше року тому, нічому не навчила європейців. І українців, до речі, теж. Потрібні ще ірландська і португальська, щоб більш швидко і адекватно реагувати на боргові проблеми хоча б на рівні монетарної політики. І тепер, схоже, настає новий драматичний акт - очікувана ще з минулого року криза держборгу Італії (приблизно відповідає 120 відс. ВВП), третьої економіки ЄС.
Але найголовніше - це загроза дефолту державного боргу США. Що ж відбувається в найпотужнішій економіці планети? Ні більше ні менше - Сполучені Штати Америки можуть оголосити дефолт зі свого державного боргу. Фахівці уявляють собі, що це таке.
Все почалося із заяви директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крістіни Лагард. Вона попередила, що дефолт США з держборгу може викликати фінансовий шок і дестабілізувати світову економіку. Лагард закликала законодавчу і виконавчі гілки влади Сполучених Штатів досягти компромісу в суперечках про пакет бюджетних заходів до 2 серпня. Це термін, коли Америка може оголосити дефолт за своїми зобов'язаннями. "Я не можу уявити навіть на секунду, щоб США оголосили дефолт, - зізналася Лагард. - Якщо конгресмени не дійдуть згоди, це буде справжнім шоком і поганою новиною для економіки США і, безумовно, поставить під загрозу стабільність світової економіки".
Суть в тому, що опозиційні республіканці та демократи, що представляють адміністрацію президента США в конгресі, вже більше двох місяців не можуть домовитися про підвищення "стелі запозичень" - дозволеного максимального розміру державного боргу. Нездатність республіканців і демократів домовитися з цього питання зрозуміла - йде передвиборна гонка, і в опонентів Барака Обами дуже сильна спокуса посадити його в економічну калюжу. Тим часом година "Х" наближається, і 2 серпня (день, коли США можуть оголосити технічний дефолт) невблаганно насувається на світові ринки.
Додамо до цього, що наразі США беруть в борг по 125 млрд. доларів щомісяця. Адміністрація Обами зі свого боку хоче підняти стелю держборгу на 2 трлн. доларів, що дозволить країні протриматися на свіжих позиках до кінця виборів 2012 року. І хоча більшість експертів вважають, що сторонам вдасться домовитися до зазначеного "дедлайну", міністерство фінансів США гарячково готується до того, що може стати тим самим нещасливим айсбергом для "Титаніка" американської економіки.
А що якщо їм так і не вдасться досягти компромісу? Якщо угода не буде досягнута до 2 серпня, США можуть оголосити дефолт за зобов'язаннями частково, призупинивши виплати за деякими боргами. Справа в тому, що саме 2 серпня мінфін США вичерпає можливості стримувати нарощування держборгу штучним шляхом, тобто не випускаючи нові облігації замість погашених.
Найцікавіше, що світова економіка при кожному новому загостренні кризи руйнується за тим самим алгоритмом, що і в кризу 2008 року: від периферії до монетарного "серця", до ФРС (звідси зростання долара по відношенню до всіх провідних валют). І на тлі наростання труднощів знову цей центр починає виглядати як останній оплот стабільності, які б внутрішні проблеми не спостерігалися в самій економіці США (а їх там, у кількісному відношенні, не менше, ніж в економіці ЄС).
Тобто, простіше кажучи, за проблем в європейських економіках завжди залишалася якась надія на те, що "з села", тобто з Америки, матеріально допоможуть. І все б йшло, швидше за все, за наїждженим сценарієм, якби конгрес США не уперся і не заблокував підняття планки держборгу. І, якщо взяти до уваги ситуацію в ЄС, стає зрозумілою одна з граней того гострого політичного конфлікту, який сьогодні вибухнув у США навколо питання про скорочення державних витрат. Це розбіжності в партії умовних "глобалістів", які вважають, що держбюджет, стимулюючи попит у США, повинен побічно продовжувати підтримувати американський ринок союзників Сполучених Штатів, і умовних "ізоляціоністів", які справедливо вважають, що така практика в жодному разі не призведе до створення ефективних робочих місць і її треба припинити.
Іншими словами, дебати навколо скорочення бюджетного дефіциту США - це суперечка тих, хто вважає, що Америка й далі повинна продовжувати друкувати гроші для всього світу, і тих, хто вважає, що це вже занадто дорого обійшлося ринку праці і реальному сектору і пора почати думати тільки про себе. До останньої категорії належать багаті американці, чиї капітали пов'язані з промисловістю і ВПК і які не забувають, зрозуміло, про свої привілеї, запекло опираючись зростанню податкового навантаження на свої високі доходи.
Для оптимізму немає причин?
Експерти прогнозують негативні наслідки і для України в разі оголошення Сполученими Штатами технічного дефолту. "Я не вірю в те, що Сполучені Штати Америки можуть оголосити дефолт, - каже, наприклад, керівник Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна"
Дмитро Боярчук. - Країна, яка друкує долари і не має серйозних обмежень на це, не допустить такого. Якщо ж припустити, що це відбудеться, то для України це буде дуже великим негативом". За словами експерта, США, прямо або опосередковано, є найбільшим споживачем трьох основних продуктових груп з України - металу, хімпрому, машинобудування. "Попит на ці товари сильно впаде, і в результаті ситуація в нашій країні буде гіршою, ніж в Штатах, - додав він. - А внутрішній ринок у нас дуже слабкий, щоб впоратися з ситуацією".
Подумати тільки, як швидко змінюється обстановка. Адже ще в травні авторитетний фінансовий аналітик Ерік Найман заявляв, що цього року дефолту в Україні точно не буде, але проблема може виникнути вже в кінці наступного року. За словами Наймана, для вирішення внутрішніх зобов'язань, проблем Пенсійного фонду в гіршому випадку буде використаний друкарський верстат, тому Україні слід боятися не дефолту, а девальвації національної валюти. І ось уже вітчизняні економісти пророкують, що в разі дефолту США в Україну може повернутися криза, аналогічна 2008 році. Україна залежить від зовнішніх позик. Якщо їх не буде, гривня сильно знеціниться, навіть по відношенню до долара, вважають вони. Зазначимо, що поки більшість експертів зберігають стриманий оптимізм, вважаючи, що республіканці і демократи в США таки домовляться і планку піднімуть. Але, знову-таки, всі розуміють, що це буде тимчасове рішення.
Загроза третьої світової
А який же вихід з небезпеки, яка загрожує економіці не тільки Штатів, а й усього світу? Експерти кажуть, що реальних шляхів три.
Шлях перший - продовжити політику торгу державними облігаціями. У підсумку борг буде неухильно зростати до того моменту, поки хто-небудь з провідних світових гравців не засумнівається в платоспроможності США. Як варіант, може послідувати обвал всієї світової економіки з непередбачуваними наслідками, якщо США продовжать паразитичну практику розкішного життя за чужий рахунок.
Шлях другий - США затягують пояси. Згортаються соціальні та науково-дослідні програми, скорочується фінансування американської військової машини. Усередині країни панує економічна апатія і спад звичного рівня життя, але держборг поступово скорочується. Безумовно, це найболючіший для середньостатистичного американця варіант.
Шлях третій - розв'язання широкомасштабної війни. Цей шлях в історії США випробуваний не один раз. Вперше участь у Другій світовій війні дозволила Штатам вийти з Великої депресії. Продажі військової техніки державам, що воювали, добре підтримали американську економіку. Друга фінансова криза припала на 1946 рік, коли обсяг зовнішнього боргу склав 121 відс. від ВВП. За рахунок цих позик США змогли побудувати найпотужнішу військову машину світу. Як вони вийшли з цієї кризи? Правильно, їм допомогла "холодна війна". Насаджуваний серед власного населення і серед союзників страх перед Радами дозволив дати економіці новий поштовх, і до апогею "холодної війни", що прийшла на 1965 рік, США значною мірою змогли зміцнити своє фінансове становище.
Хотілося б, однак, вірити, що ні США, ні решта світу не підуть третім шляхом...
Олексій Петруня
За матеріалами:
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас