1980
Бджоли проти меду: в Україні відкрито сезон полювання на корупціонерів
— Казна та Політика
З цієї дати закінчиться піврічний "мораторій" на боротьбу з корупцією. Нагадаємо, після скасування з 1 січня 2011 року Закону "Про боротьбу з корупцією" від 1995 року в цій сфері утворився правовий вакуум. Новий закон був схвалений народними обранцями (зі скреготом зубів) ще 7 квітня. Але 12 травня в нього вже були внесені зміни. Суть їх у тому, що закон зобов'язує чиновників, депутатів, суддів, прокурорів та інших декларувати як доходи, так і витрати.
Спочатку депутати хотіли вирішити не декларувати витрати на суму до 50 тис. грн на рік. Мовляв, це річна зарплата середнього чиновника. Але в підсумку ця цифра зросла в три рази - до 150 тис. грн (12,5 тис. грн на місяць; середня зарплата по Україні - трохи більше 2,5 тис. грн на місяць). Які витрати повинен декларувати чиновник середньої руки, що живе на одну зарплату, залишається загадкою.
Закон, який має чимало і позитивних моментів, в цілому містить безліч суперечливих норм. Наприклад, він зобов'язує декларувати доходи і витрати, крім самих чиновників, також їх "близьких осіб". До таких належать близькі родичі й ті, хто проживає з чиновником під одним дахом. "У переліку близьких осіб упустили, припустимо, друзів і кумів. Ці групи осіб, як ми пам'ятаємо, дуже часто фігурували в корупційних скандалах нашої країни", - відзначає юрист АТ "АФ "АКТІО" Іван Ромащенко.
Більше того, декларації чиновників буде досить складно проконтролювати. Прецедент вже створений. Всупереч Закону "Про доступ до публічної інформації" апарат ВР відмовився оприлюднити декларації депутатів. Це було обґрунтовано тим, що, виявляється, декларації народних обранців містять персональні дані, які належать до інформації з обмеженим доступом. "Можна було б говорити про публічність в діяльності держорганів, оскільки нещодавно набув чинності Закон "Про доступ до публічної інформації". Однак робити висновки поки рано, оскільки вже традиційно в нашій країні схвалення закону ще не означає його реалізацію та функціонування на практиці", - говорить партнер ЮК "Ващенко, Бугай і Партнери" Денис Бугай.
Законом № 3207-VI від 07.04.2011, який схвалений на додаток до антикорупційного, посилено відповідальність держслужбовців, у тому числі кримінальну. Але диспозиції відповідних статей КпАП та ККУ прописані таким чином, що по суті за одну і ту ж дію чиновника його можна покарати штрафом у 850 грн, а можна посадити за ґрати на п'ять років. Тобто правоохоронці отримають у своє розпорядження широкий інструментарій повноважень. До речі, ловити корупціонерів мають намір за допомогою народних інформаторів: тепер, якщо хтось щось знає про зловживання чиновника, зобов'язаний негайно повідомити куди слід. Інакше штраф - 850-2125 грн.
Віктор Янукович стверджує, що закон допоможе кардинально змінити ситуацію з корупцією в Україні. А ситуація, за його ж словами, плачевна. В Адміністрації президента підрахували, що від корупції бюджет країни щорічно втрачає близько 20 млрд грн. При цьому в сфері держзакупівель від 10% до 15% державного бюджету осідає в кишенях чиновників, а це $4-7 млрд. Можливо, до речі, що така позиція президента спричинить за собою вето до змін до закону про держзакупівлі № 7532 від 17.05.2011. "Поширення корупції стало системним, і ми з вами повинні запропонувати, яким чином будемо боротися з цим явищем", - заявив Віктор Янукович. Але, на жаль, антикорупційний закон не дає чіткої відповіді, як подолати систему, в якій хабарі, зібрані "на землі", по ланцюжку йдуть на найвищий рівень. Також, за словами глави держави, корупція сьогодні "виступає гальмом модернізації та політичного курсу реформ". На жаль, "на гальмах" у нас вже пройшли судова, адміністративна, податкова й інші реформи, на підході пенсійна та житлова.
У країні, де закони виконуються вибірково, важливий не сам факт затвердження нових правил, але їх дотримання. Міністр юстиції Олександр Лавринович зазначив: "Запорукою настання очікуваних від реформ результатів є не тільки ухвалення законів, але й забезпечення ефективної їх реалізації. Що стосується цього закону, це особливо важливо". А реалізація буде залежати від волі президента. Закон зобов'язує його створити спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики і визначити антикорупційну стратегію. Віктор Янукович вже дав відповідні доручення Олександру Лавриновичу та голові СБУ Валерію Хорошковському. За словами президента, антикорупційний орган координуватиме реалізацію виконавчою владою виконання антикорупційної стратегії, а сама стратегія повинна стати "основним програмним документом державної антикорупційної політики та інструментом втілення закону".
Поки повірити в те, що закон буде працювати якось інакше, ніж це було раніше, непросто. Він передбачає механізми, вже випробувані в минулому. Хіба що посилені повноваження борців з корупцією. Можна припустити, що кара спіткає насамперед чиновників нижчого і середнього рангу. Причому в першу чергу тих, хто не вписується у схеми поставок засобів знизу наверх. І рушійною силою цього процесу буде далеко не бажання викорінити корупцію, а банальна статистика. Адже народ треба буде якось переконувати, що закон працює.
Вілен Веремко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
