1860
Малий бізнес шукає кредити
— Казна та Політика
З перших років незалежності України про малий бізнес завжди говорили з великою пошаною. За приклад наводилися США і розвинені країни Європи, у валовому продукті яких частка невеликих компаній становила понад 50%. Україна також повинна була йти второваним шляхом, адже, як сказано в кожному підручнику з економіки, малий бізнес має цілу низку переваг порівняно з великим. Перш за все - це необхідний структурний елемент ринкової економіки, до якої так хотіла наблизитися наша країна. Завдяки своїм розмірам невеликі компанії володіють більшою мобільністю, гнучкістю, вирішують питання зайнятості, не вимагають великого первинного капіталу і т.д.
Початок 90-х став свідченням того, що підприємницької жилки українцям не позичати. За роки президентства Леоніда Кравчука символом потенційних дрібних підприємців стали "кравчучки". Мільйони "човників" заробляли на перепродажу товарів. Правда, не багатьом з них судилося стати підприємцями. Набагато зручніше отримувати стабільну зарплату, хай і не велику, але з мінімальними ризиками. Ситуація покращилася з впровадженням спрощеної системи оподаткування - зрозуміла схема єдиного податку випустила в світ тисячі підприємців. На початку 2000-х банківські установи робили особливу ставку на кредитуванні сегменту малого та середнього бізнесу. Мінімальні вимоги - за основу часто бралися неофіційні дані, запорукою могли бути оборотні кошти - призвели до того, що в кризу цей сегмент показав високий відсоток неповернень. Так, за даними Fitch, в 2010 році частка кредитів представників малого та середнього бізнесу (МСБ) з простроченням понад 90 днів становила 21%. Аналогічний показник серед великих компаній був на рівні 15,5%. З набуттям чинності норм Податкового кодексу чекати на активний розвиток сегмента МСБ взагалі не доводиться. Одні закривають бізнес, інші просто йдуть у тінь. Чи зможуть банкіри розірвати замкнене коло, сприяючи своїми програмами розвитку сегмента малого і середнього бізнесу?
Головоломка
Кожен банк самостійно визначає критерії, кого і як приписувати до категорії, малих і середніх компаній. Нерідко складається враження, що це поняття так само розмите, як і категорія середнього класу серед українського населення. "До сегменту малого бізнесу належать юридичні особи - суб'єкти господарювання з річним обсягом виручки від реалізації до 22,5 млн. грн., а також усі фізичні особи - підприємці незалежно від обсягу виручки. При цьому до сегменту малого бізнесу не можуть належати фінансові компанії, органи влади", - відзначає начальник управління малого бізнесу ВТБ Банку Олександр Шелест.
У ПУМБі до малого бізнесу приписують підприємства з річним оборотом до 80 млн. грн., а середнього бізнесу - від 80 до 400 млн. грн. Хтось в залежності від розміру виручки розділяє малі та середні компанії, деякі ж фінустанови відділяють лише приватних підприємців від юридичних осіб. Тим часом загальний парадокс в роботі банків з представниками МСБ полягає в тому, що фінансисти готові кредитувати ті компанії або тих приватних підприємців, які, як правило, грошей не потребують. А з тих, хто потребує, тільки невелика частина може пройти "фейс-контроль".
За словами заступника голови правління з корпоративного бізнесу ПУМБ Олексія Волчкова, банки можуть пропонувати співпрацю за кредитними програмами тільки тим клієнтам, які володіють достатнім запасом фінансової міцності та позитивними показниками фінансової діяльності. У зв'язку з цим головною проблемою доступу підприємств МСБ до кредитних ресурсів є не стільки добра воля банку надати фінансування чи ні, а здатність підприємства його відпрацювати. Це і є головна проблема, яка може перешкоджати цьому сегменту в доступі до ресурсів.
"Специфіка кредитування клієнтів МСБ пов'язана з оптимізацією фінансово-економічної діяльності позичальників, а також з включенням в структуру бізнесу цілого ряду юридичних осіб та приватних підприємців. При роботі з даним сегментом схвалення рішення про кредитування часто буває ускладнене необхідністю отримання додаткової інформації про бізнес, його власників, активи і так далі", - відзначає директор департаменту середньої корпоративного бізнесу Universal Bank Євген Заіграєв. За словами експерта, процес схвалення рішень про кредитування зараз став більш виваженим. Фінустанови оцінюють не тільки кредитоспроможність позичальника і якість пропонованого забезпечення, але також і репутацію клієнта та його власників, кредитну історію, аналізують мету кредитування і схвалюють рішення, виходячи з реальної потреби бізнесу в додатковому фінансуванні.
Залежно від розмірів відрізняються і потреби клієнтів. Волчков відзначає, що сегмент малого бізнесу вимагає від банків надання зручних універсальних і швидких рішень, тоді коли сегмент середніх підприємств вимагає більш гнучкого, індивідуального та структурованого підходу до вирішення запитів клієнтів, унікальних або комплексних продуктів, таких як комплексні кредитні схеми, торговельне фінансування, факторинг, документарні схеми, послуги cash-management та ін. З точки зору галузевої специфіки найбільш охоче банки кредитують галузі з високим потенціалом зростання. Серед них, зазначають в ПУМБі, харчова промисловість, сільське господарство, фармацевтика і торгівля медикаментами, хімічна промисловість, продаж нафтопродуктів, легка промисловість. Саме в цих галузях представлена левова частка середніх і малих підприємств. У більш капіталомістких напрямах - будівництво або машинобудування - також присутні підприємства малого та середнього сегмента, однак їх кількість і активність за період кризи помітно знизилися, що в підсумку позначилося на їхньому фінансовому стані.
Великою проблемою залишається доступ до банківських ресурсів підприємств без досвіду роботи. Стартапери мають можливість отримати кошти лише у випадку, якщо це новий напрямок бізнесу, який вже існує, або за наявності дуже ліквідної застави. Початківці підприємці - найбільш проблемна категорія бізнесу, що вимагає підтримки держави. Відповідно до держбюджету на 2010 рік, представники малого бізнесу повинні були отримати кредитну підтримку розміром 15 млн. грн. через Український фонд підтримки підприємництва, проте гроші надійшли лише в кінці року. Цього року на кредитні потреби малого бізнесу виділено 10,3 млн. грн. "Найбільш важливими складними факторами при розгляді кредитних проектів представників малого та середнього бізнесу можна назвати: кредитування бізнесу з нуля, відсутність ліквідного забезпечення, відсутність достатньої прибутковості аналізованого бізнесу, присутність жорсткої конкуренції в середовищі малого і середнього бізнесу, відсутність на ринку інноваційних напрямків розвитку бізнесу", - пояснює директор департаменту корпоративного банкінгу Укргазбанку Світлана Гаєва.
Все менші та ризикові
За даними Держкомстату, в 2010 році кількість українських малих підприємств знизилася до показника п'ятирічної давності - 63 одиниці на 10 тис. населення. Ще в 2009 році цей показник становив 75 підприємств, а в 2007-му - рекордні за всі роки незалежності 76. До найгіршого результату - 14,2% - за останню п'ятирічку впав і показник частки обсягу реалізованої продукції невеликих компаній у загальному обсязі реалізації. У 2006 році ця цифра була на рівні 18,8%, а в 2009-му - 16,7%. За такої динаміки складно уявити Україну поряд з країнами, де ця цифра сягає 60-80%. Швидше за все причина криється в тому, що більше третини (41,4%) всіх малих підприємств є збитковими або хочуть такими здаватися. Адже основною перепоною для бізнесу, за словами самих же підприємців, є нестабільність і низька прогнозованість законодавчого поля.
З іншого боку, непрозорість бізнесу заважає йому самому в розвитку, адже після кризи банкіри стали набагато більш уважними, ніж були раніше. "До основних ризиків кредитування суб'єктів малого бізнесу можна віднести високі ризики, пов'язані з його непрозорістю, а також з відсутністю якісного забезпечення виконання зобов'язань за кредитом. Кредитні продукти для малого бізнесу, як правило, передбачають схвалення рішення про можливість видачі кредиту з урахуванням цілого ряду непрямих або документально непідтверджених факторів. Враховуючи підвищені ризики, пов'язані з малим бізнесом, кредитування (наприклад, інвестиційне, на покупку авто) виробляється на менші терміни і з великим власним внеском, ніж при кредитуванні населення", - міркує начальник управління малого бізнесу ВТБ Банку Олександр Шелест.
Експерт вважає, що у порівнянні з кредитуванням корпоративних клієнтів і населення кредити малому бізнесу є більш ризиковими. У порівнянні з докризовим періодом банки стали менше довіряти непрямим або непідтвердженими документально факторам, підвищили вимоги до забезпечення. Важливою є "відкритість" клієнта - готовність надати повну інформацію про бізнес. Варто зазначити, що зі зростанням конкуренції, в міру того, як банки один за іншим відновлюють кредитування, у тому числі і малого бізнесу, вимоги до клієнтів і забезпеченню стають лояльнішими.
За словами директора департаменту продуктів для малого та середнього бізнесу Альфа-Банку (Україна) Андрія Репко, кредитні програми для підприємців та підприємств малого та середнього бізнесу (МСБ) спрямовані на розширення бізнесу, а також розвиток нових напрямків діяльності. Так, за даними банку, з початку 2011 року кредитний портфель МСБ збільшився вдвічі. Такі показники не випадкові, багато банкіри відзначають, що поточний рік показує дуже позитивну динаміку поліпшення показників платіжної дисципліни позичальників та якості кредитних портфелів банків. І є надія, що даний тренд буде підсилюватися.
"Однозначно кредитування малого бізнесу буде розвиватися і виходити на нові рівні", - упевнений Олександр Шелест. У міру зростання конкуренції умови для клієнтів будуть ставати цікавішими. Отримати кредит буде простіше. До кінця року очікується розгортання програм беззаставного кредитування малого бізнесу. На досягнення докризового обсягу фінансування малого бізнесу можна очікувати вже наступного кварталу 2011 року. Також стимулювати зростання обсягу кредитування в короткій перспективі буде підготовка і проведення чемпіонату Європи з футболу Євро-2012: будуються стадіони, дороги, готелі, розширюються і оновлюються майданчики підприємств, сфер торгівлі, послуг і розваг - все це вимагає фінансування.
Олена Мошенець
За матеріалами: Інвестгазета
Поділитися новиною
