2344
У позі лото
Ринок лотерей в Україні довів свою здатність забезпечувати учасникам мільярдні надходження. Природно, що кількість потенційних операторів цього ринку збільшується. При цьому вже через рік-два дана сфера діяльності може виявитися зовсім "заморожена". Такий стан справ змушує операторів лотерей та їх потенційних конкурентів активно боротися за місце під сонцем.
Ажіотаж серед населення, що шукає легкого фінансового збагачення, призвів до того, що ринок лотерей почав рости як на дріжджах. Тільки за перші п'ять місяців 2011 р. обсяг зборів від реалізації лотерей, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, збільшився на 65% - до 647 млн грн. За аналогічний період 2010 р. населення витратило на лотереї 392,3 млн грн.
При цьому за весь 2010 р. обсяг виручки від реалізації лотерейних квитків перевищив 1 млрд грн. (з яких тільки 108 млн грн. було перераховано до держбюджету). Нагадаємо, що ще в 2005 р. обсяг продажу лотерейних квитків за рік становив лише близько 400 млн грн.. Оператори лотерей відзначають, що бурхливе зростання реалізації лотерейних квитків можна спостерігати в основному в останні два роки.
На їхню думку, дана тенденція пов'язана в першу чергу із забороною в Україні грального бізнесу, введеною в червні 2009 р. Слова операторів підтвердили і в Мінфіні.
"Зі схваленням Закону "Про заборону грального бізнесу в Україні" на ринку лотерей спостерігається приріст обсягів реалізації. Підвищення інтересу до лотерей з боку гравців пов'язано з тим, що частина гравців, які раніше брали участь в азартних іграх, зараз переорієнтуються на лотереї як заміну азартних ігор", - говорить Віктор Косарчук, начальник відділу прес-служби Мінфіну.
На перший погляд, з ростом лотерейного ринку збільшуються і надходження до бюджету від збуту лотерейних квитків. Зокрема, за перші п'ять місяців 2011 р., порівняно з аналогічним періодом 2010 р., надходження до держбюджету України зросли на 60%. Проте абсолютні величини показують, що левова частка лотерейних зборів залишається в руках операторів лотерей, що робить цей бізнес ще привабливішим.
Зокрема, за п'ять місяців поточного року відрахування до держбюджету від реалізації лотерейних квитків склали всього 71 млн грн., або близько 10% лотерейних зборів. При цьому компанії з легкістю перевиконують плани надходжень до бюджету від лотерей. У 2011 р. план встановлений на рівні всього 66 млн грн. У 2010 р. оператори віддали державі
44 млн грн.
Білетери-ударники
За даними Мінфіну, всі оператори, які працюють ринку, проводять 67 державних лотерей.
"На території України діють виключно державні лотереї, які поділяються на такі види: числові, бінго, тото та миттєві", - пояснює Віктор Косарчук. Примітно, що всі лотереї називаються державними, однак при цьому проводяться приватними операторами, які мають ліцензію Мінфіну.
Зараз ліцензії на випуск та проведення лотерей є у чотирьох операторів: у підприємства зі 100%-вими іноземними інвестиціями "Українська національна лотерея", ТОВ "МСЛ", приватного акціонерного товариство "Патріот", а також у ВАТ "Державний ощадний банк України".
Лідером на ринку лотерей вже багато років залишається компанія "МСЛ", частка якої продовжує збільшуватися. Зазначимо, що за підсумками 2010 р. частка "МСЛ" в обсязі реалізації лотерей становить 72%. Для порівняння: в 2005 р. частка цього оператора на ринку оцінювалася в 56%. Варто зазначити, що "МСЛ" - єдина компанія, якій вдається збільшувати свою частку ринку.
До речі, деякі оператори так і не змогли втриматися на даному ринку. Нагадаємо, що оператор лотерей ТОВ "Телефортуна", який ще в 2005 р. обіймав майже 5% лотерейного ринку, в 2007 р. після проведення перевірки позбувся ліцензії Мінфіну.
У Мінфіні Бізнесу повідомили, що рішення було схвалено у зв'язку з "невиконанням розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов". При цьому учасники ринку говорять, що в цього оператора, можливо, були виявлені порушення, пов'язані зі списанням лотерейних квитків.
Примітно, що єдине державне підприємство, що має ліцензію оператора лотерейного ринку - Ощадбанк, лотереї не проводив і не проводить. І це притому, що ще в 2006 р. Ощадбанк виступав з гучними заявами про запуск власної лотереї. У прес-службі фінустанови відмовилися пояснити, чому банк так і не почав проводити лотереї серед населення, обмежившись лише фразою, що "банк змінив свої пріоритети".
Зміна курсу
Інтрига на мільярдному ринку підігрівається ще й неможливістю появи на ньому нових операторів лотерей, а також тим, що існуючі компанії вже через рік-два можуть позбутися свого бізнесу. Справа в тому, що з 25 червня 2005 р. в Україні діє Закон "Про введення мораторію на видачу нових ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску лотерей". На перший погляд, даний документ вигідний компаніям, які вже почали проводити лотереї. Проте слід врахувати, що термін дії виданих ліцензій закінчується 30 березня 2013 р.
Відновити ж видачу та продовження ліцензій Мінфін зможе, тільки якщо Верховна Рада схвалить відповідні поправки в законодавство. Поки ж єдиним нормативним актом, що регулює сферу лотерейного бізнесу, є Ліцензійні умови, затверджені наказом Держкомпідприємництва та Мінфіну № 128/1037 від 12.12.02 р. Якщо парламент не схвалить нового законодавства у цій сфері, учасники ринку лотерей будуть змушені згорнути свою діяльність.
Зазначимо, що у Верховній Раді йде активна робота з підготовки проекту закону "Про лотерейний бізнес", який, за деякими прогнозами, може бути схвалений вже на наступній сесії.
За словами Олега Царьова, голови підкомітету Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, учасники ринку зацікавлені в схваленні профільного законодавства в даній сфері і подають до парламенту свої пропозиції. Більше того, заборона грального бізнесу породила підвищений інтерес приватних компаній до отримання ліцензії на проведення лотерей.
Законопроекти, спрямовані на регулювання лотерейної діяльності, почали розробляти і подавати до Верховної Ради ще з 2003 р., так що на сьогоднішній день їх вже десятки. Проте жоден документ досі так і не був схвалений. Останній законопроект № 8445 від 27.04.11 р. "Про регулювання фінансової діяльності в сфері державних лотерей в Україні" не був включений до порядку денного, оскільки не набрав для цього необхідної кількості голосів.
За словами експертів, закон про регулювання лотерейного ринку досі не схвалений, оскільки дана тема викликає підвищений інтерес у широкого кола осіб і організацій.
"Від цього законопроекту залежить, як будуть розподілені значні грошові кошти, які, в принципі, легко заробляються, - пояснює Олег Царьов. - Тому він викликає великий інтерес як в учасників лотерейного ринку, так і в держави. Зокрема, зараз різні структури Кабміну намагаються вирішити, кому цей ринок буде підпорядкований: Мінекономрозвитку або Мінфіну".
Конкурентне підпілля
Варто зазначити: попри активного зростання лотерейного ринку в Україні, він за своїми показниками все ще істотно відстає від аналогічних ринків інших країн. Наприклад, обсяг лотерейного ринку на душу населення в Австрії перевищує український в 178 разів. Реалізація лотерейних квитків на душу населення в Польщі перевищує український показник у 13 разів (EUR16 на одного поляка проти EUR1,3 на одного українця).
На думку опитаних Бізнесом експертів, таку ситуацію можна пояснити тим, що в Україні з лотерейним ринком активно конкурує нелегальний гральний бізнес.
"Будь-яка гра на гроші, яка зараз існує в нашій державі, нелегальна. З такою діяльністю повинні боротися податкова інспекція та міліція. Тим не менше, наприклад, в Києві у деяких "інтернет-клубах" досі стоять ігрові автомати. Чому? Швидше за все, йдеться про корупцію на рівні середньої ланки правоохоронних органів. Але це тільки наші міркування, не засновані на конкретних фактах", - відзначає Данило Гетьманців, колишній перший віце-президент ТОВ "МСЛ", почесний президент юридичної компанії Jurimex. Подібної позиції дотримується і Царьов.
Проте лотерейники вже навчилися робити лотереї більш привабливими для населення. Для цього в багатьох країнах лотерейники встановлюють лототрони (або video lottery terminal - VLT). Вони майже такого ж виду, як і звичайні ігрові автомати.
"У нас чинним законодавством дозволені лотерейні апарати. В принципі, якщо такий лотерейний апарат в момент гри миттєво визначає, виграла людина чи ні, тоді лотерейний розіграш дуже близький за своєю азартністю до гри на звичайному ігровому автоматі. Особливо якщо внесення грошей і видачу виграшу здійснює безпосередньо апарат, - каже Царьов. - Тому в законопроекті ми дамо визначення лототронів і вимоги до них, щоб знизити ступінь азартності гри".
Зараз у багатьох країнах лототрони є заміною звичайних ігрових автоматів, проте з цілим рядом обмежень, які покликані не дозволити гравцеві залучитися до гри. Наприклад, гра з одним гравцем може бути обмежена в часі. Також може бути введена вимога, за якою учасник гри повинен періодично переводити свій виграш.
Примітно, що в нелегальній діяльності часом звинувачуються і присутні на ринку оператори. Зокрема, наприкінці 2009 р. народний депутат Валерій Писаренко (БЮТ) звернувся до Мінфіну з проханням зупинити випуск і проведення лотереї тото "Спортліга" оператора державних лотерей "МСЛ".
На його думку, проведення вказаної лотереї незаконно, тому що може бути належати до букмекерської діяльності, яка в Україні заборонена. Компанія "МСЛ" відкидає ці звинувачення. У прес-службі оператора заявили, що лотерею "Спорліга" не можна розглядати як букмекерську діяльність. Крім того, ініціатива зі створення цієї лотереї належала Мінфіну і була ним схвалена.
Під стать мільйонерам
Європа. Найбільша європейська лотерея - "Євромільйони". На відміну від національних лотерей, які розігруються в межах однієї країни, розіграші "Євромільйони" проводяться в низці європейських країн. Така практика дозволяє різко збільшити збори від реалізації квитків, а також швидко збільшити призовий фонд. Лотерея проводиться двічі на тиждень, і якщо ніхто з учасників не зміг зірвати джек-пот, той переходить у наступний розіграш.
Зараз в учасників "Євромільйони" є можливість роздобути статки в EUR185 млн. У лотереї беруть участь дев'ять країн: Австрія, Бельгія, Ірландія, Люксембург, Португалія, Іспанія, Франція, Швейцарія і Великобританія. Це робить дану лотерею однією з найбільших на планеті. У березні 2011 р. португалець і бельгієць виграли в лотерею "Євромільйони" по EUR69 млн. Рекордний виграш в історії цієї лотереї був зафіксований в 2010 р.
Тоді британець отримав чек на EUR129 млн. У 2009 р. участь в "Євромільйони" дозволила громадянину Іспанії збільшити свої статки на EUR126, 2 млн. Попередній рекорд разового європейського виграшу в лотерею становить EUR115, 4 млн і був зафіксований в 2005 р. Щасливий квиток дістався жительці Ірландії.
Україна. За даними ТОВ "МСЛ", в 2011 р. було зафіксовано сім виграшів по 1 млн грн. кожен. У 2010 р. виграші розміром 1-8 млн грн. отримали 19 осіб. В цілому, за інформацією ТОВ "МСЛ", за 12 років розіграшів компанії гривневими мільйонерами стали 89 осіб.
Данило Гетьманців, почесний президент юридичної компанії Jurimex
- Регулювання лотерейного бізнесу - це політичне питання, за яким стоять дуже великі гроші. Лотерейний бізнес завжди перебуває в зоні інтересів великих бізнес-груп. Але якщо говорити про те, чому досі не схвалений закон про регулювання лотерейного ринку, то це, швидше за все, пов'язано з тим, що в даному кроці не було необхідності, перш за все для організаторів ігор.
Їх влаштовувала ситуація, що існувала на ринку. Ліцензійні умови виписані досить жорстко. Не можна забувати, що існує закон про мораторій на видачу нових ліцензій від 2005 р. Тому ситуація, яка закріплювала на ринку статус-кво, була вигідна самим компаніям, які проводять лотереї. Вирішувати ж питання про нову модель ринку компаніям було нецікаво. Держава як регулятор ринку останні кілька років обирала пасивну позицію в цьому питанні. Присутність держави на ринку обмежувалася меркантильними інтересами окремих чиновників.
Однак на початку 2013 р. закінчується термін дії ліцензій абсолютно всіх операторів лотерей. При цьому закон про мораторій діє, і нові ліцензії ніхто не видасть. Зараз єдина можливість залишитися на ринку - схвалити закон, який скасував би мораторій і ввів якісь правила гри. Крім того, ринком зацікавилися оператори азартних ігор, заборонених в Україні в червні 2009 р., оскільки існує можливість проведення азартної гри у вигляді лотереї.
Олег Царьов, депутат Верховної Ради:
- Одна з основних цілей законопроекту, який ми зараз розробляємо, - взяти під контроль нелегальні азартні ігри. Ні для кого не секрет, що значна частина грального бізнесу перебуває в тіні і продовжує працювати.
Я приблизно знаю, як працює гральний тіньовий бізнес і які розміри хабарів, які такому бізнесу доводиться давати. Деякі люди грають в підпільних ігрових залах, але основна частина гравців зосереджена в інтернеті, який ми поки не контролюємо. Тому в законопроекті потрібно чітко прописати визначення азартного бізнесу, щоб його не можна було видавати за комп'ютерні або спортивні ігри.
Ми ще не ухвалили остаточного рішення - легалізувати азартний бізнес в інтернеті чи ні. В принципі, європейська практика такий бізнес дозволяє. Якщо його легалізувати, необхідно взяти його під контроль, чітко регламентувати умови отримання ліцензії, а також знизити інтерес до цієї гри якимись обмеженнями. Зараз в інтернеті дуже багато людей грають, наприклад, в покер.
Йде реклама по телевізору. Банки переводять виграші на картки. Але держава з цього нічого не отримує. Взагалі, наскільки мені відомо, такі "покерні компанії" самі хочуть легалізуватися. І навіть до нас звертаються, тому що хочуть працювати легально. І вони готові платити дуже великі гроші за ліцензію.
Уляницька Анна
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
