Приватбанк на продаж


Приватбанк на продаж

До порядку зборів акціонерів банку, намічених на 8 серпня, внесений пункт про появу у неї іноземного акціонера. Що б там не намагався довести "Приват", ця зміна буде мати не "технічний", а стратегічний характер.

Враховуючи, що на дворі не 2007 рік, можна припустити, що покупцем Приватбанку виступить не якась банківська група із Західної Європи, а хтось із найбільших російських банків.

Генії маскування

Основним свідченням того, що Приватбанк перебуває в процесі продажу, є не стільки глобальний тренд видавлювання бізнесу Коломойського і Боголюбова (двох основних акціонерів Приватбанку) за межі України, скільки процеси, які вже два місяці відбуваються навколо самого банку.

У червні з'явилася інформація про несподіване зменшення частки Коломойського з Боголюбовим і про одночасну появу в Приватбанку відразу десятка міноритаріїв з керівників банку. Так, глава правління банку Олександр Дубілет збільшив свою частку в статутному капіталі банку з 0,404% - до 3%, а його перший заступник Тимур Новиков - з 0,101% до 1,5%. Ще дванадцять топів збільшили свої пакети акцій в межах від 0,4% до 0,1% статутного фонду.

У загальній сукупності Дубілету і компанії було передано більше 8% акцій. В українській практиці подібний аукціон нечуваної щедрості відбувається лише напередодні продажу компанії через IPO або private placement. Наділення керівників банку пакетами акцій знаменує, що понятійні домовленості, що існували між власниками і топ-менеджерами компанії (типу "збільшиш капіталізацію до 4 кавунів - отримаєш 2%"), нарешті матеріалізуються у вигляді відповідного запису в реєстрі акціонерів.

Другим дзвіночком, що передвіщає швидкий продаж Приватбанку, стало агресивне збільшення статутного фонду банку. Спочатку на зборах акціонерів 1 червня було схвалено рішення про реінвестування дивідендів розміром 1,3 млрд. гривень (до слова, це традиційна практика - подібні рішення схвалюються власниками Приватбанку вже не перший рік). Але буквально через два тижні проводяться другі збори акціонерів, і статутний фонд збільшується ще на 3,385 млрд. гривень. У підсумку за місяць номінальний капітал Приватбанку виріс в півтора рази - до 13,5 млрд. гривень.

Пояснити подібну істерику лише необхідністю підвищення рівня адекватності капіталу банку, дотримуватися якого вимагає Національний банк України (НБУ), неможливо. До того ж, за даними Dragon Capital на 1 квітня 2011 року, у Приватбанку цей показник перевищував 10,5% за необхідного мінімуму в 10%.

Набагато логічніше інше пояснення збільшення "уставника" Приватбанку в півтора рази. При продажу банки традиційно продаються, виходячи з певного мультиплікатора по відношенню до їх капіталу. Зрозуміло, що до фінансової кризи він був вищим й іноді доходив до 6-7 капіталів банку. Але тоді і долари були зеленішими, і дівки - молодші. А сьогодні аналітики дають набагато більш стримані прогнози.

Так, Анастасія Туюкова з Dragon Capital вважає, що з урахуванням провідних позицій Приватбанку в Україні за нинішніх коефіцієнтів угод з купівлі банків і з урахуванням премії за контроль акціонери можуть розраховувати на оцінку понад двох власних капіталів. Враховуючи, що після двох поспіль додемісій власний капітал Приватбанку виріс до 17 млрд. гривень, можна припустити, що на руки Коломойський і Боголюбов можуть отримати близько 4 млрд. доларів.

З цією точкою зору погоджується старший аналітик "Трійки Діалог Україна" Євгенія Гребенюк: "Враховуючи, що ПриватБанк є лідером ринку в Україні та одним з лідерів у Грузії, а також має гарну якість диверсифікованих активів, його ринкова вартість може бути оцінена на рівні 1,8-2 власних капіталу".

Більш скептичний щодо капіталізації Приватбанку начальник аналітичного відділу UFC Capital Володимир Ланда. На його думку, у разі продажу акцій Приватбанк може бути оцінений приблизно в 1,5 капіталу, або 2-2,5 млрд. доларів.

Нарешті, третім доказом продажу Приватбанку є включення до порядку денного загальних зборів його акціонерів, запланованих на 8 серпня, питання про притягнення до складу акціонерів нерезидента, а також про кількість акцій, які він зможе придбати. І хоча Приватбанк наполегливо намагається довести, що поява у складі його акціонерів іноземного інвестора має технічний характер і не призведе до зміни її кінцевих бенефіціарів (Коломойського з Боголюбовим), факти свідчать проти цієї версії.

Якщо йдеться лише про включення до складу акціонерів офшору - незрозуміло, до чого вся ця метушня: проведення вже третіх за літо зборів акціонерів, роздача слонів топ-менеджерам і, врешті-решт, сублімація капіталу до небес.

Ось хтось з гірочки спустився...

Зрозуміло, що успіх майбутньої операції з продажу Приватбанку залежить не тільки від її ціни. Багато що визначить позиція регулятора ринку - НБУ. В принципі, він спроможний поламати будь-яку операцію з продажу вітчизняного банку.

Однак тут власникам Приватбанку, напевно, не варто хвилюватися. Зараз НБУ очолює Олександр Арбузов, чия мати Валентина більше десяти років очолювала Донецьке регіональне управління Приватбанку. Та й свій трудовий шлях нинішній "головний банкір країни" починав у Приватбанку на посаді спеціаліста валютно-кредитного відділу.

Очевидно, що, незважаючи на добрі стосунки з головним регулятором, Коломойському і Боголюбову, величезна кількість недоброзичливців, нажитих цими двома персонажами за час ведення бізнесу в Україні, будуть всіляко заважати відкешитися і "піти через румунський кордон". І ось тут на допомогу основним власникам Приватбанку повинен прийти правильний вибір майбутнього покупця. Настільки потужного і авторитетного, що ніхто в Україні не був би здатний зламати угоду.

Сьогодні на світовому ринку злиттів і поглинань найбільш активні структури з країн BRIC. І одна з цієї четвірки є сусідкою України.

У Росії є як мінімум три великих банки, які могли б не тільки виступити покупцями Приватбанку, але й згодом відстояти свій вибір. Це Зовнішекономбанк (ЗЕБ), Сбербанк і Альфа-банк. Мотивація та ресурси у кожного з них принципово різні. Проте кожен з цієї трійці вельми зацікавлений в отриманні контролю над найбільшим банком України.

Для ЗЕБа покупка Приватбанку стала б гарною підмогою до вже наявного контролю над Промінвестбанком і значно розширила контроль цього російського держбанку над економікою України.

Сбербанку така покупка дала б можливість стати номером один на банківському ринку не тільки Росії, але й Україні. І була б точно до місця, враховуючи наявність прибутку за підсумками першого півріччя, що перевищує 5 млрд. доларів, який необхідно з толком інвестувати. 1 млрд. доларів росіяни вже оприбуткували, придбавши східноєвропейський бізнес австрійського Volksbank. Втім, це саме "сімволiзує працелюбнiсть i незакомплексованiсть" Сбербанку в справі експансії в країни як колишнього СРСР, так і екс-Варшавського договору.

У випадку з Альфа-банком покупка ПриваБанк виглядає досить логічною, враховуючи амбіції Михайла Фрідмана з товаришами на банківському ринку СНД. До того ж обидві групи ("Альфу" та "Приват") ріднить дуже схожий стиль ведення бізнесу (а коли укладаєш угоду на мільярди доларів - це чинник важливий).

Крім того, хто в підсумку стане покупцем Приватбанку, ще одним відкритим питанням залишається, що з активів увійде в периметр угоди. Чи буде це тільки бізнес Приватбанку в Україну, або в пакеті будуть продані Москомприватбанк (Росія), ТаоПриватбанк (Грузія) і AS PrivatBank (Латвія). До речі, досить широка географія бізнесу групи Приватбанку в СНД робить його ще більш бажаним для російських покупців, що цінують експансію стрімку і нещадну, без оглядки на економічну доцільність.

Відповіді на багато з поставлених питань ми дізнаємося протягом найближчого місяця. Але вже зараз зрозуміло: свій 20-річний ювілей Приватбанк відзначить вже із зовсім іншими господарями.

Олег Калита

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Фондовий ринок
Дивись також
Весь ринок:Фондовий ринок
Все, що ми знаємо про:ПриватБанк
В Контексті Finance.ua