1335
Гроші пішли по борозні
— Аграрний ринок
Приводом для хвилювання банкірів послужила затяжна негода і нібито погіршення стану посівів у зв'язку з рясними опадами по всій території країни. До появи поганих новин банкіри встигли роздати агросектору України 4,7 млрд. грн. нових запозичень, чим підняли до початку літа загальний обсяг кредитів на 24,5%, до 32 млрд. грн.
Розширювати програми агрокредитування у банкірів були всі резони: запевнення уряду в компенсації частини коштів і спринтерське відновлення сільського господарства на тлі глобального попиту на продукти харчування були непоганим підставою для вирішення питання надлишкової ліквідності фінустанов.
За оцінками аграрних чиновників, за останні неповних п'ять років на пільгових умовах отримання держкомпенсацій банки отримали 1,5 млрд. грн., у тому числі 400 млн. грн. в поточному році. Що становить лише 29% від заявлених чиновниками компенсаційних коштів. "Загальна потреба на 2011 р. складає 1,9 млрд. грн.", - уточнив в недавньому своєму зверненні міністр аграрної політики і продовольства України Микола Присяжнюк.
У результаті, незважаючи на всю перспективність аграрного бізнесу, банкіри стали відмовлятися самостійно нести ризики кредитування аграріїв (картину псує відсутність достатніх застав і висока схильність погодних та регуляторним факторів). "Банки, що раніше активно розгорнули програми фінансування сільгоспвиробників, тепер скорочують ліміти на агробізнес, щоб уникнути проблем з погашенням кредитів", - коментує аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова. - Це бізнес-позиція менеджменту банків, від яких не можна вимагати вирішувати за свій рахунок державні завдання з недопущення кризи в аграрній галузі".
Водночас, як підкреслює аналітик, банкам не варто провокувати проблеми з ліквідністю в аграріїв під час збиральної кампанії. Це тільки посилить ситуацію як у позичальників, так і у кредиторів. Тим більше, що спостерігалося погіршення погодної ситуації, навіть з великою натяжкою, не вкладалося в категорію критичної.
Та й законних підстав для дострокового повернення кредитів у банкірів у більшості випадків (якщо це тільки не прописано в кредитному договорі) немає. "У деяких випадках, коли виробник бере кредит у банку за умови, що частина його боргу погашає держава в рамках програми державної підтримки, в договорах вказується, що якщо позичальник не проводить вчасно платежі, то банк може від нього вимагати дострокового повернення всієї суми боргу, - розповідає Олександр Жолудь, економіст Міжнародного центру перспективних досліджень. - Тому якщо аграрій сподівався на державу, а вона кошти своєчасно не надала, це створить серйозну проблему".
За його словами, оскільки наразі програма профінансована менш ніж на третину, цілком імовірно, що банки, побоюючись за свої гроші, прагнуть отримати їх якомога швидше, розуміючи, що на всіх їх точно не вистачить.
"Уряд декларував раніше, що в бюджеті є вільні гроші для підвищення зарплати вчителям, не може знайти фінанси на ті програми, які були заплановані з початку року. І з такою ситуацією ми стикаємося не вперше. Це говорить про те, що уряд не працює як єдине ціле", - говорить Олександр Жолудь.
Що ж до вимоги уряду пролонгувати кредитні угоди для аграріїв, то, на думку експертів, в цілому це цілком можливо. У банківській системі залишається досить багато грошей, які необхідно кудись вкласти, а кількість якісних позичальників залишається досить низькою.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
