1355
Банкірів захистять від позичальників
— Кредит&Депозит
Учора депутати Верховної Ради мали намір розглянути в цілому законопроект № 7351, який регулює правові відносини між кредиторами і споживачами фінансових послуг. Проте надмірна завантаженість народних обранців не дозволила їм зайнятися захистом прав кредиторів і позичальників.
Законопроект тривалий період перебував у відпрацюванні робочої групи при Кабінеті міністрів під особистим керівництвом Сергія Тігіпка. Як зазначає Сергій Ревко, директор департаменту з роботи з проблемними активами юридичних осіб "VAB Банку", документ націлений на попередження суперечливих ситуацій у кредитних відносинах. "Правила, які прописуються для банків в частині інформування клієнта ще на стадії отримання кредиту, будуть мати позитивний характер для потенційних позичальників. Клієнт, що прийшов у банк за кредитом, буде відразу бачити всю картину, що істотно знизить ризик виникнення спірних і конфліктних ситуацій", - прогнозує фінансист.
Правда, спочатку розглядається ситуація з добросовісним позичальником. До того ж у законопроекті є досить масивний блок ініціатив, що підсилює права "хороших" позичальників. Банки ж сподіваються отримати адекватний правовий інструмент відновлення програм фінансування на ринку споживчого кредитування фізосіб, у тому числі й іпотеки.
Проте недобросовісним позичальникам всі запропоновані зміни, навпаки, тільки ускладнять життя в частині можливостей ухилення від виплат по кредиту. "Затвердження даних змін має сприяти зниженню проблемних кредитів у портфелях банків, що поліпшить фінансовий результат кредитних установ за підсумками року", - сподівається Анастасія Туюкова, аналітик Dragon Capital.
Виняток законодавчих колізій, які давали раніше недобросовісним позичальникам уникати погашення своєї заборгованості, закличе до порядку і поточних клієнтів.
А поліпшення показників якості активів спричинить підвищення кредитних рейтингів банків, яке, в свою чергу, знизить вартість зовнішніх запозичень. Останній фактор, за логікою, повинен позначитися на відсоткових ставках для позичальників. "Буде потрібен час для реалізації даних позитивних змін, але, як мінімум, можна розраховувати на поліпшення сприйняття бізнес-клімату зарубіжними та внутрішніми інвесторами", - говорить експерт, нагадуючи, що, на жаль, в українських реаліях схвалення хорошого закону не означає його фактичне застосування у задуманому форматі.
Так, наприклад, під час фінансової кризи отримали популярність схеми реорганізації боржника, в результаті якої складно визначити відповідального за борги підприємства, що реорганізується, - розповідає керівний партнер ЮФ "Юрімекс" Юрій Крайняк. У результаті кредитор висуває вимоги навмання, тоді коли у суду немає чіткої підстави для покладання обов'язку на когось конкретного.
Аналізований законопроект в такому випадку пропонує покласти зобов'язання з їх повернення на всіх учасників реорганізації солідарно. Цей же нюанс може бути застосований і у випадках з реорганізаціями проблемних банків.
Нагадує юрист і про те, що на початку кризи парламент вніс зміни до Цивільного кодексу і закон про банки і банківську діяльність, якими заборонив банкам підвищувати процентні ставки за кредитними договорами. Законопроект № 7351 ці обмеження пропонує зняти, але не до кінця - згідно з пропонованими змінами Цивільний кодекс дозволяє вводити плаваючий розмір відсоткової ставки.
Разом з тим положення закону про банки, які забороняли одностороннє збільшення відсоткової ставки, законопроект залишає без зміни. При цьому із закону про захист прав споживачів зникає положення про можливість односторонньої зміни відсоткової ставки за споживчими кредитами. "Іншими словами, таким напівзаходом посилюється нечіткість законодавства і нестабільність його застосування. З іншого боку, якщо буде йтися про споживче кредитування, чинне законодавство пропонує будяку двозначність тлумачити на користь споживача", - розповідає співрозмовник.
Крім того, відповідно до чинної редакції Кримінального кодексу, надання банку недостовірної інформації для отримання кредиту є злочином тільки в тому випадку, якщо йдеться про комерційне кредитування. Тепер цей перелік розшириться і на некомерційне кредитування, включаючи споживче та житлове. В силу цих нововведень надання позичальником інформації, приміром, про зарплату, яка не відповідає такій, що офіційно нараховується, може призвести до лави підсудних як самого позичальника, так і того, хто підписав йому довідку про зарплату (як співучасника).
Поряд з явними позитивами документа не можна відкидати і його слабкі сторони. За словами економіста ІГ "Арт-Капітал" Олега Іванця, основний камінь спотикання - валютні кредити, які були взяті до девальвації. "Для більшості позичальників кредит фактично виріс більш ніж у півтора рази від не залежних від них обставин. З іншого боку, банки теж ніби як не винні в девальвації, тому не повинні зазнавати втрат. На жаль, ця проблема так і залишилася невирішеною", - нарікає фінансист.
За словами ж Максима Копейчикова, партнера ЮФ "Ільяшев і Партнери", законопроект і зовсім є "досить дефективним" з точки зору законодавчої техніки. Це стосується як пропонованих змін до Кримінального кодексу (ст. 388), так і змін до закону "Про іпотеку" та Житлового кодексу. Крім того, значна частина документа (в частині змін до закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") взагалі може бути безглуздою з огляду на те, що на розгляді в парламенті вже є новий проект відповідного закону.
З одного боку, схвалення законопроекту, як стверджує юрист, набагато вигідніше для банків, ніж для позичальників. Але з іншого - окремі дефекти проекту можуть, зокрема, ускладнити процедури звернення стягнення на передані в іпотеку об'єкти житлової нерухомості.
Разом з тим, представлена авторами проекту як позитив деталізація умов на споживчі, може ускладнити до них доступ, оскільки фінустанови стануть ще прискіпливіше, ніж зараз, оцінювати позичальників.
Руслан Кисляк
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
