1952
Кіпрський офшор запрацює "за новими" правилами ...
— Казна та Політика
Перший офіційний візит президента Кіпру в Україну дав надію, що обіцянка влади, дане підприємцям в обмін на "життєдіяльність" Податкового кодексу - вирішити питання офшору на "Зеленому острові", буде виконана. Хоча, поки невідомо, яким змістом наповнять новий документ, що змінює договір між Кіпром і СРСР від 29 жовтня 1982 року. Він з'явиться вже у вересні-жовтні. Про це заявив Президент України Віктор Янукович на спільній прес-конференції глав двох держав у Києві.
Таким чином, на бізнес чекають зміни в певному фінансовому сенсі, але, швидше за все, він до них вже чудово підготувався. Історія денонсації "кіпрської угоди" сягає часів прем'єрства Юрія Єханурова, продовжилася вона і за "рульової" Тимошенко. Залишилося дочекатися на результати від Азарова (будучи в ролі влади або опозиції "непримиренні" сторони виконували абсолютно однакові функції - на перерву голосували то за, то проти денонсації). Але сподіватися на крутий перелом в "офшорній" епопеї особливо не варто. Щороку в рядах української влади зміцнює свої позиції великий бізнес. І якщо навіть керівництвом країни декларується протилежне, на ділі все виглядає з точністю до навпаки. Ніхто не буде пакостити своєму годувальнику, як кажуть, не плюй у криницю...
Чинна на сьогодні угода, що звільняє від оподаткування будь-які доходи, які перераховуються з однієї країни в іншу, за винятком деяких випадків щодо фізичних осіб та доходів постійних представництв, - можливість для великого бізнесу практично відкрито виводити за кордон величезні суми коштів і мінімізувати податкові зобов'язання. Причому така схема ідеально працює в нашій країні, і вона стосується не тільки Кіпру. В українському списку 37 офшорних зон (особливо хочеться відзначити - Кіпр з переліку виключено розпорядженням Кабінету Міністрів N 44-р від 1 лютого 2006 року), в усьому світі - близько 50. Причому офшор - міжнародний засіб економічного співробітництва, яке є необхідністю для світової торгівлі, зокрема для великих компаній, які мають ділові зв'язки з великою кількість партнерів у різних країнах, що має на увазі роботу в рамках відмінних систем оподаткування. Україна велику частину товарів продає або купує через офшори, не кажучи вже про інвестиції та кредити. Тому не варто вважати "кіпрський офшор" відвертим злом. У будь-якому випадку, якщо Кіпр перестане бути офшором для України, бізнесу доведеться шукати нову "тиху гавань". А це вимагатиме додаткових витрат, а найголовніше - може ускладнити процес зовнішньої торгівлі і суттєво погіршити ситуацію з інвестуванням в країну.
За словами Януковича, тільки минулого року в Україну з Республіки Кіпр надійшло понад 11 млрд. доларів інвестицій. Завдяки цьому було створено понад 300 підприємств у нашій країні. Україна ж інвестувала понад 6 млрд. доларів в економіку Кіпру, що наполовину менше. Тому договірна база в цій сфері має особливе значення.
Так чи відбудеться підписання нової угоди і який від цього буде ефект?
Мар'ян Заблоцький, аналітик АТ "Ерсте Банк", підкреслює, що на сьогодні угода з Кіпром є унікальною, оскільки дозволяє уникати будь сплати податку на прибуток кіпрських компаній в Україну. "Подібні умови у нас є тільки з Монголією. Переважно угода передбачає сплату невеликих податків (5-15%) від прибутку. Якщо в новій угоді обсяг податків для кіпрських компаній в Україні не буде перевищувати показників аналогічних угод з Британією чи США, де прописані невеликі відсотки оподаткування, то значних рухів капіталів ми не побачимо, інакше багато компаній займуться пошуком нових країн для консолідації своїх активів. Зараз майже всі українські компанії, присутні на міжнародних біржах, представлені як кіпрські. Тому різка зміна ставок оподаткування може дещо негативно вплинути на ціну українських акцій за кордоном і можливості залучення коштів на зовнішніх ринках".
Як зазначає Світлана Язикова, старший юрист ЮК Jurimex, "на це запитання, мабуть, сьогодні не може дати відповідь навіть сам президент. Підписання документа стоїть на порядку денному не вперше, досить згадати 2007 рік, коли проект відповідної конвенції не тільки був схвалений тодішнім українським Кабміном під керівництвом Януковича, але й було схвалене розпорядження про надання повноважень на її підписання.
Що ж стосується правового та економічного ефекту, то слід відзначити дві важливі речі. По-перше, той факт, що ведуться переговори про підписання такої угоди недвозначно свідчить про відсутність політичної волі визнати Кіпр офшорною зоною - аж надто велика економічна зацікавленість можновладців у використанні фінансових, податкових та правових переваг даної юрисдикції у власних бізнес-інтересах.
Іншими словами, є намір не встановити обмеження або додаткові заборони на розміщення бізнес структур на Кіпрі, перетікання туди фінансів та їх повернення в Україну у вигляді анонімних і вже іноземних інвестицій, а впорядкування питань оподаткування доходів, одержуваних резидентами як України, так і Кіпру в рамках обох юрисдикцій".
Язикова вважає, що оцінити ефект від підписання нової актуалізованої угоди можна буде лише тоді, коли зрозумілим стане її зміст. "На сьогодні виплати дивідендів, роялті, відсотків, доходу від здійснення міжнародних перевезень і ряду інших доходів з території України на користь резидентів Кіпру не підлягають оподаткуванню на території України. Це означає, що такі доходи оподатковуються тільки на Кіпрі, де, як відомо, система оподаткування є більш лояльною, а ставки - істотно нижчими. В свою чергу це призводить до податкових надходжень від доходу, отриманого на території України, не в убогий бюджет нашої країни, а до бюджету Кіпру. Що ж стосується бізнесу, то він саме і зацікавлений в збереженні чинного підходу, оскільки подібна угода дозволяє суттєво економити на податках шляхом простого установи фірми-"прошарку" на території Кіпру.
Очевидно, що для великого та середнього українського бізнесу важливо зберегти саме цей, сьогоднішній підхід, що дозволяє "перекладати" частина реальних доходів на кіпрські структури і обкладати податками їх за пільговими, якщо так можна висловитися, ставками,тоді, коли для Республіки Кіпр не менш важливо зберегти статус фінансово привабливої юрисдикції (не секрет, що надання фінансових послуг є головним сектором кіпрської економіки). Беручи до уваги таку ось економічну "взаємовигоду", навряд чи варто чекати від нової угоди на щось кардинально відмінне від духу і специфіки чинної нині", - підкреслює експерт.
Таким чином, в Україні все йде за планом - хотіли "як краще", вийшло - як завжди...
Нана Чорна
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
