Висновок буде


Висновок буде

Копія обвинувального висновку Генпрокуратури у кримінальній справі №49-3028 стосовно екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, його колишнього водія Леоніда Приступлюка, і навіть двох колишніх співробітників департаменту оперативної служби (ДОС) МВС складається з 320 сторінок і підписана слідчим з особливо важливих справах ГПУ Сергієм Войченком і завізована першим заступником генерального прокурора Ренатом Кузьміним.

Двом епізодами кримінальної справи, пов'язаним з особистістю Леоніда Приступлюка, присвячена майже третина обвинувального висновку Генпрокуратури - 115 сторінок. Перший, під назвою "Заволодіння Луценком Ю. В. та Приступлюком Л. В. чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем", починається з констатації того, що після призначення в 2005 році главою МВС "свої службові повноваження Луценко Ю. В. використовував для вчинення злочину". Слідчий Войченко стверджує, що пан Луценко, "діючи умисно, з метою заволодіння на користь Приступлюка державними коштами... в один з днів у період з 4 по 10 лютого 2005 року в не встановленому слідством місці розповів Приступлюку про свої злочинні наміри, пов'язані з заволодінням державними коштами". "Одночасно (Юрій Луценко) запропонував йому (Леоніду Приступлюку) виконувати функції водія, перебуваючи при цьому на посаді оперуповноваженого департаменту розвідувально-пошукової діяльності (ДРПД; пізніше реорганізований в ДОС МВС) і незаконно отримувати відповідне грошове забезпечення, - йдеться в документі.- Приступлюк Л. В., маючи корисливий мотив, погодився на дану злочинну пропозицію Луценка Ю. В. Таким чином, вони вступили між собою у змову з метою заволодіння державними коштами".

Представники ГПУ стверджують, що після змови зі своїм водієм Луценко "у своєму службовому кабінеті дав усну вказівку" начальнику департаменту роботи з персоналом МВС Миколі Курку підготувати проект наказу про призначення свого водія в ДРПД "з присвоєнням спеціального звання 'капітан міліції' і встановленням надбавки за особливі умови служби". "При цьому Луценко Ю. В. було відомо, що граничний вік перебування на службі в органах внутрішніх справ осіб середнього і старшого начальницького складу (крім полковників) становить 45 років, - сказано в документі .- А Приступлюку Л. В. на той час виповнилося 47 років".

В обвинувальному висновку наводяться свідчення причетних до виконання розпорядження міністра - всього понад 15 осіб. З їхніх слів виходить, що вони усвідомлювали, що порушують закон. При цьому як виправдання опитані заявляють, що чинили так, оскільки "після приходу Юрія Луценка в МВС почалися кадрові чистки там" і вони боялися бути звільненими.

Мабуть, одними з найбільш показових є свідчення колишнього соратника екс-міністра по роботі в Соціалістичній партії України Валерія Мельника, якого Юрій Луценко в березні 2005 року призначив заступником керівника апарату міністра. Йому Луценко розповів, що Приступлюк "возив" ще його батька - Віталія Луценка. "Також з розповідей Луценка Ю. В. і самого Приступлюка йому (Валерію Мельнику) відомо, що Приступлюк Л. В. практично жив у Луценка, йому довіряли дітей, він практично займався їх вихованням, вирішував різного роду побутові питання і інше", - йдеться в документі. Слідство встановило, що Юрій Луценко в різний час підписував "підготовлені за його особистими вказівками накази", завдяки яким Приступлюк просувався по службі, його грошове забезпечення збільшувалася і він нагороджувався відомчими відзнаками, такими як Хрест Слави і Лицар Закону.

Після повторного призначення Юрія Луценка головою МВС в 2007 році він і Леонід Приступлюк, як стверджує слідство, "вирішили продовжити свою злочинну діяльність шляхом зловживання службовим становищем". У висновку йдеться, що Приступлюк, незважаючи на те що знову став водієм, був знову незаконно зарахований в ДОС МВС, а міністр підписав незаконні накази про його просування по службі, зокрема про присвоєння спецзвання майора і підполковника.

Приблизно в жовтні 2008 року панове Луценко і Приступлюк "прийняли спільне рішення про вчинення додаткових протиправних дій, спрямованих на збільшення вислуги років шляхом незаконного зарахування до стажу служби в органах внутрішніх справ стажу на вільнонайманих посадах". "Для реалізації цього злочинного плану і створення видимості законності своїх дій він (Юрій Луценко) вирішив направити до Кабінету міністрів листа нібито для отримання дозволу у вигляді винятку", - стверджує слідство. Відповів міністру тодішній перший віце-прем'єр Олександр Турчинов, яким "було дано дозвіл на розгляд даного питання відповідно до чинного законодавства". Після цього, згідно з висновком, Луценко дав знову-таки усну вказівку своєму першому заступнику Михайлу Клюєву організувати "комісійний розгляд" даного питання і "прийняття позитивного висновку", що й було зроблено.

Зауважимо, слідство твердить, що "ніякої юридичної сили" висновок комісії не мав і був рекомендаційним. При цьому Клюєв "не усвідомлював", що підписання ним висновку комісії було незаконним, а якби йому це було відомо, то він "ніколи не підписував би жодного документа з цього приводу". Відзначимо, що, згідно з матеріалами кримінальної справи, під час очної ставки з Юрієм Луценком Михайло Клюєв "викривав останнього у злочинній діяльності".

Ще одним епізодом справи Юрія Луценка, що стосуються Приступлюка, є усна вказівка екс-міністра про надання йому квартири в Києві. За інформацією слідства, Луценко дав її заступнику міністра Олександру Фокіну іще на початку 2005 року, а остаточне рішення було прийнято на засіданні житлово-побутової комісії МВС у вересні 2005 року. "В результаті перевищення службових повноважень міністром внутрішніх справ при наданні Леоніду Приступлюку квартири державі було завдано збитків на суму 130623,90 грн", - йдеться у висновку. Усього ж сума збитків, завданих державі внаслідок незаконного зарахування Приступлюка в штат МВС та нарахування йому пенсії, за підрахунками слідства, становить 139646,06 грн.

В обвинувальному висновку зазначається, що Юрій Луценко раніше заявляв про своє ставлення до зазначених злочинів. У грудні 2010 року він сказав: "Всі звинувачення зводяться до того, що окремі працівники МВС, яких я звільнив у 2005 році, а також залишки Білоконя (співробітники, які працювали при голові МВС Миколі Білоконі в 2003-2005 роках), які сьогодні, природно, знаходяться під адміністративним тиском, дають свідчення про те, що Луценко особисто дав усне розпорядження, обов'язкове до виконання. На таких підставах можна засудити будь-якого керівника, якого оговорять".

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua