971
Папери нерезидентів виявилися цінними
— Казна та Політика
Цінні папери нерезидентів можна буде включати в лістинг українських фондових бірж. Регулятор фондового ринку пропонує за допомогою механізму подвійного лістингу повернути в Україну емітентів з місцевими активами. Торговці отримають нові інструменти і можливість арбітражного заробітку. Для реалізації нового проекту залишилося отримати згоду емітентів і врегулювати валютне питання з Нацбанком.
Регулятор фондового ринку запропонував розширити список інструментів інвестування за рахунок цінних паперів іноземних емітентів. Держкомісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) оприлюднила схвалений 29 червня проект змін до положення про функціонування фондових бірж, що дозволяє включення в перший і другий рівні лістингу місцевих майданчиків акцій і облігацій нерезидентів. Умовою допуску цінних паперів стане їх лістинг на одній з 55 іноземних майданчиків Всесвітньої федерації бірж. Серед них - Лондонська фондова біржа (LSE), Варшавська фондова біржа (WSE) і NYSE.
Дозволяти допуск іноземних цінних паперів буде ДКЦПФР. Для попадання в I рівень лістингу з акціями нерезидента в останні півроку щомісяця повинен був включати не менше 10 угод обсягом понад 1 млн грн ($125 тис.). II рівень вимагає меншої суми угод - від 250 тис. грн. Включити в лістинг облігації можна буде за умови проведення з ними 5 угод щомісячно обсягом від 500 тис. грн (I рівень) або 150 тис. грн (II рівень). Додатковою вимогою до облігацій стане їх номінальна вартість: для I рівня вона визначена в 10 млн грн, для II рівня - в 5 млн грн. У лістинг не будуть включати цінні папери, що котируються на альтернативних майданчиках.
Глава ДКЦПФР Дмитро Тевелєв розповів, що мета документа - повернути на місцевий ринок акції зарубіжних емітентів з активами в Україні. "Поки про всі іноземні папери не йдеться. Ми розраховуємо повернути українські акції", - підкреслив він. На іноземні компанії, не пов'язані з Україною, регулятор не чекає. "По-перше, іноземні папери будуть тягнути на себе кошти українських інвесторів. По-друге, є ймовірність того, що пройти лістинг зможуть неякісні папери. Тому зараз ми зацікавлені в тому, щоб на наш ринок прийшли папери тих емітентів, чиї активи розміщені в Україні", - зазначив Тевелєв.
Протягом місяця ДКЦПФР разом з учасниками ринку планує розпочати пілотний проект з виведення на українську біржу акцій MHP S. A. ("Миронівський хлібопродукт"), які з моменту IPO у травні 2008 року перебувають у лістингу LSE. Також обговорюється Kernel Holding S. A., який з 2007 року стоїть в лістингу WSE. Технологічно впровадження подвійного лістингу можливе. Кореспондентські відносини Нацдепозитарію дозволяють зарахувати іноземні цінні папери на рахунок торговця, який купив їх за кордоном. "Торговець депонує їх для торгів на біржі й виставляє на продаж. Папери також будуть відображатися на рахунках інших торговців, які купили ці папери", - пояснив голова правління "Української біржі" Олег Ткаченко.
Одного дозволу на включення до лістингу українських бірж поки недостатньо. Для вводу/виводу номінованих в іноземній валюті акцій необхідний дозвіл Нацбанку, з яким ведуться переговори, повідомив Ткаченко. Врегулювання потребує і питання отримання власниками акцій дивідендів у валюті. Більше того, для включення до лістингу необхідна згода емітента, який буде розкривати інформацію про себе. Дмитро Тевелєв вважає ініціативу емітента "ідеальним варіантом", але не виключає, що торговці або біржа зможуть ініціювати листингування, гарантуючи інвесторам своєчасність і достовірність інформації про емітента.
За словами голови ради директорів компанії "XXI століття" Лева Парцхаладзе, західні інвестори не дуже довіряють Україні як ринку, тоді коли у місцевих інвесторів може бути більше довіри: "Було б більше ліквідності - і акції більш коректно відображали б результати діяльності компанії". Попит на акції іноземних компаній забезпечать їх відкритість та лояльне ставлення до міноритаріїв. До того ж заробити можна буде і на арбітражних угодах. "Ліквідність додасться не тільки в Україні, а й за кордоном, оскільки виникають цінові перекоси, які збільшують кількість операцій. На можливості арбітражу будуть впливати і валютні коливання", - відзначає партнер ІГ "Універ" Олексій Сухоруков.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
