405
Приватизація держбанків - непідготовлена позиція?
— Казна та Політика
Грошей у держбюджеті катастрофічно не вистачає і тому від випадку до випадку влада декларує нові ідеї його поповнення. Наприклад, приватизація державних банків. Про це днями заявив голова Фонду держмайна Олександр Рябченко. Але, за його словами, на сьогодні, зокрема, робота "Ощадбанку" та "Укрексімбанку" є вузьконаправленою в соціальній сфері, для їх приватизації необхідно схвалити окремий закон або навіть держпрограму. Ще один варіант він вважає можливим - продаж міноритарного пакета акцій, у тому числі, і на закордонних фондових майданчиках. Ініціатива здається на перший погляд розумною, але виникають питання - коли, кому і за скільки "віддамо"?
На сьогодні, "завдяки" кризі, мода на покупку банківських структур на світовому ринку минула. Тобто, зараз не найкращий час для продажу фінустанов, у тому числі й державних. Хоча, не можна категорично сказати, що немає покупців на наші активи, вони є, правда, їх не багато, але найголовніше - немає ажіотажу, який був присутній в 2005-2008 роках. Тому раціональніше було б почекати час (наприклад, дочекатися 2015 року), коли світова економіка повноцінно оживе, і попит відновиться. Поки на великі доходи від таких угод розраховувати не доводиться.
Останнім часом покупцями українських банків виступають росіяни, причому, скидаючи з рахунків ризики, вони намагаються дістати не тільки їх. А великі інвестори з далекого зарубіжжя з настороженістю ставляться до нашої економіки і не поспішають вкладати в неї гроші. Водночас, росіяни орієнтовані, перш за все, на "дешеві" придбання, тому якщо і будуть купувати, то тільки за демпінговими цінами. Для виручки великих грошей варто дочекатися інвесторів з США, або Західної Європи.
До кризи мультиплікатор ціни банку становив 6-8 номіналів. На поточний момент він насилу сягає двох. Дуже часто покупці погоджуються придбати фінустанову за ціною номіналу, в окремих випадках - лише за наявності дисконту.
На жаль, свого часу ні "Ощадбанк", ні "Укрексімбанк" не були хоча б частково приватизовані, на відміну від російського "Сбербанку", акції якого одні з найпопулярніших на РТС. Вони продаються за ринковими цінами, які відображають капіталізіцацію банку. Якби це відбулося в Україні, то зараз можна було б визначитися з ціною наших банків, а так доведеться вдатися до експертної оцінки, яка завжди поступається ринковій.
У зв'язку з цим продаж частини акцій "Ощадбанку" та "Укрексімбанку" буде, швидше за все, млявим - для портфельних інвесторів важливо оцінити процес реального їх обігу на фондовій біржі, а для стратегічних - така угода взагалі не цікавить.
Поточні результати роботи цих банків далекі від ідеальних. За підсумками першого кварталу 2011 року, прибуток "Ощадбанку" склав всього 126 млн. грн. за капіталу 16,8 млрд. грн., "Укрексімбанку" - 72 млн. грн. за капіталу 17,6 млрд. грн. За такого співвідношення велика частина показників фундаментального аналізу, за якими оцінюються акції на фондових біржах, буде незадовільною.
При оцінці вартості акцій враховуються й інші фактори. Так, сильною стороною "Ощадбанку" є, насамперед, наявність великої філіальної мережі. Але, на жаль, кредитний портфель бажає кращого, позначився "зміст" "Нафтогазу". Крім того, "Ощадбанк" більшою мірою орієнтований на роботу з фізичними особами, тому його позиції в корпоративному бізнесі слабкі.
А от сильна сторона "Укрексімбанку" - клієнтська база юридичних осіб і, насамперед, великих експортерів. Хоча філіальна мережа значно менша, ніж у роздрібних фінустанов.
Перш ніж говорити про продаж держбанків, або пакетів їхніх акцій, потрібно ґрунтовно підготувати ґрунт - їх акції мають бути повноправними учасниками фондового ринку.
Олександр Охрименко
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
