2045
В один кінець
— Казна та Політика
За підсумками травня обсяг коштів юридичних осіб у банках зменшився на 3,2 млрд грн., до 156 млрд грн. При цьому скорочення відбулося практично повністю за рахунок відтоку гривневих залишків з поточних рахунків, тоді як обсяг коштів в інвалюті навіть трохи зріс (на еквівалент 100 млн грн.).
Як писав недавно БІЗНЕС, в березні-квітні загальний приплив грошей на рахунки компаній склав рекордні 16 млрд грн. В основному - за рахунок експортної виручки та зовнішніх позик. А в травні бізнесу довелося масово сплачувати податки та інші обов'язкові платежі до бюджету. Тому кошти з рахунків компаній перекочували на єдиний казначейський рахунок (ЄКР), залишки на якому до 1 червня збільшилися до 17,2 млрд грн.
При цьому уряд, намагаючись боротися з інфляцією, не поспішав повертати в економічний оборот вилучений ресурс. Аналогічна ситуація на ринку очікується і в кінці червня. "Традиційно друга половина місяця - час сплати податків, що призводить до зменшення гривневих залишків на рахунках банків", - говорить Ігор Давиденко, директор департаменту казначейських операцій Брокбізнесбанку.
Очевидно, що нинішнє скорочення ліквідності банківського сектора призведе до подальшого підвищення вартості ресурсів. Відзначимо, що така небажана тенденція вималювалася ще в травні, коли було зафіксовано зростання середньозваженої вартості депозитів (населення і компаній) у національній валюті на 0,4 п.п., до 6,4% річних, а вартість кредитів на міжбанківському ринку - на 1,5 п.п., до 4,5% річних.
Крім того, в травні відбулось скорочення приросту депозитів населення в банках. Як наслідок, подорожчали кредити для економіки. За даними НБУ, середньозважена ставка по гривневих позиках в травні зросла на 0,4 п.п., до 13,4% річних.
У середині минулого тижня ситуація на міжбанку була ще відносно стабільною, однак це затишшя перед бурею.
Адже вже до 1 липня банки повинні будуть сформувати додаткові обов'язкові резерви, що призведе до подорожчання ресурсів. "Жорсткість нормативів резервування може призвести до короткочасного скорочення ліквідності і підвищення ставок на одно- і двомісячні кредити на міжбанківському ринку", - констатує Жанна Макеєнко, заступник голови правління "VAB Банку".
Банкіри також вважають, що наслідком посилення монетарної політики може стати зниження не тільки інфляції, але й темпів кредитування економіки, а також підвищення процентних ставок за кредитами, скорочення термінів кредитування. А це негативно позначиться на економічному зростанні країни. За підсумками травня портфель кредитів юридичним особам збільшився на 6,2 млрд грн., до 555,4 млрд грн. З початку року цей показник зріс майже на 7%. Банкіри прогнозують, що в цілому за підсумками 2011 р. приріст кредитного портфеля складе 10-15%.
"Активи банківської системи за рік зростуть на 10%. При цьому обсяг кредитування корпоративних клієнтів збільшиться на 15%", - вважає Дмитро Зінков, голова правління "ОТП Банку".
Цікаво, що минулого тижня Світовий банк (СБ), незважаючи на жорстку монетарну політику влади, поліпшив прогноз зростання ВВП України у 2011 р. з 4% до 4,5% (раніше Кабмін поліпшив цей показник з 4,5% до 4,7%). Втім, експерти СБ вважають, що динаміка економічного розвитку в другій половині поточного року сповільниться, зокрема, під впливом зростання цін на імпортований газ.
Разом з тим СБ погіршив прогноз інфляції на поточний рік з 10,7% до 11,4%. Банківські аналітики сумніваються, що проводиться ефективна політика в боротьбі з інфляцією, до того ж вона загальмує розвиток економіки. "Зростання інфляції викликане в основному підвищенням цін на продукти харчування та енергоносії.
Таким чином, будь-які більш жорсткі заходи грошово-кредитної політики, швидше за все, торкнуться економічного зростання і при цьому мало вплинуть на саму інфляцію", - пояснює Мар'ян Заблоцький, аналітик "Ерсте Банку" (м.Київ; з 2005 р. ; 2,5 тис.ос.). Втім, є думка, що жорстка монетарна політика не надто вплине і на кредитну активність банків.
Дмитро Сологуб, начальник відділу аналізу і досліджень "Райффайзен Банку Аваль"
- В Україні інфляція носить не тільки монетарний та фіскальний, але і структурний характер, пов'язаний з монополізацією ринків, корупцією та ін. За моїми оцінками, тільки "структурна" інфляція становить 5-6%. Таким чином, повністю викорінити інфляцію за допомогою монетарних і фіскальних заходів неможливо.
Мінфін проводить достатньо жорстку податкову політику (за винятком ситуації з НАК "Нафтогаз України"). Що стосується монетарної політики, то інструментарій Нацбанку обмежений. Мені здається, що вийти на рівень інфляції в 8,9% цього року навряд чи вдасться, адже знизити ціни на продукти харчування за рахунок монетарних інструментів нереально.
Якщо вартість газу для населення не буде підвищена, в кращому випадку, інфляція складе 10-11%. Я б не сказав, що в нинішніх умовах простежується пряма залежність між монетарною політикою і кредитною активністю банків.
Адже, незважаючи на нові правила обов'язкового резервування, фінустанови як і раніше досить ліквідні, якщо брати до уваги, скажімо, портфель ОВДП. Тому я не думаю, що був завданий дуже сильний удар по ліквідності.
Сергій Яременко, екс-заступник голови НБУ
- Грошово-кредитна політика, що проводиться владою, абсолютно неприйнятна, тому що має зворотні наслідки. Інфляція викликана не монетарними причинами, а саме нестачею грошей в економіці і недоступністю кредитування.
Тому жорстка монетарна політика буде провокувати ще більшу нестачу грошей в економіці, їх дорожнечу, що призведе до підвищення цін та сповільнення економічного зростання.
Справа в тому, що 60-70% ВВП України виробляється за рахунок позикових обігових коштів, їх нестача призводить до скорочення обсягів виробництва, а дорожнеча - до зростання собівартості продукції, тобто до підвищення цін.
Дмитро Гриньків
За матеріалами: Бізнес
Поділитися новиною
