900
Кабмін влаштує розпродаж
— Казна та Політика
На сайті Верховної Ради зареєстровано законопроект "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації", поданий на затвердження до парламенту Кабінетом міністрів. Документ пропонує переглянути в бік скорочення переліку підприємств, які мають стратегічне значення для держави і не підлягають приватизації. У разі схвалення законопроекту будуть зняті обмеження на приватизацію цілого ряду об'єктів зі сфери аерокосмічної, авіаційної, оборонної промисловості, деяких підприємств морегосподарського, агропромислового, металургійного і транспортного комплексів.
Одним з найбільш помітних нововведень законопроекту є виключення зі списку стратегічних для держави підприємств авіапромисловості - ДП "Антонов" (нагадаємо, в його структуру зараз входить колишній КБ АНТК ім. Антонова), серійних авіазаводів "Авіант" і "ХДАВП" ("Харківське державне авіаційне виробниче підприємство"). Виключення з переліку стратегічних здійснюється згідно з пропозицією Мінпромполітики, говориться в законопроекті, на підставі того, що "діяльність підприємства... втратила ознаки загальнодержавного значення". Щодо ХДАВП наголошується також, що завод працює неефективно і по відношенню до нього порушено справу про банкрутство. "Авіант" виключається з переліку у зв'язку з тим, що підприємство як юрособа було ліквідоване при реорганізації та приєднанні до ДП "Антонов".
Серед підприємств аерокосмічної галузі, які держава схильна більше не вважати стратегічними, - ДП "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" (розробляє і виробляє ракетно-космічні прилади, інфрачервоні головки самонаведення для ракетного озброєння, авіаційне оптико-електронного обладнання), ПО "Київприлад" (виготовляє деталі та вузли до космічних кораблів, системи підготовки пуску ракети-носія, радіолінії космічного зв'язку), ВО "Комунар" (розробляє і випускає системи управління ракет-носіїв та ракетних комплексів). Тут же - деякі проектні та дослідницькі інститути, які поставляють рішення для космічної промисловості.
У транспортному комплексі найрадикальніші зміни чекають на портову сферу, хоч всі морські торговельні порти законопроект пропонує залишити в держвласності. Зате виключити з переліку стратегічних уряд має намір ДП "Чоразморшлях" (займається днопоглиблювальними роботами) та ДП "Укрводшлях" (ремонтує технічний флот і відповідає за зміст шлюзів), ДП "Українське Дунайське пароплавство" (забезпечує перевезення вантажів по Дунаю і Чорному морю).
Найпоширеніше формулювання при обґрунтуванні відкриття перспектив для продажу тих чи інших об'єктів, яку використовують автори законопроекту, - втрата підприємствами ознак загальнодержавного значення та/або збиткова їхня робота. Водночас експерти нагадують про ризики, які несе в собі роздержавлення промислових об'єктів. "Зрозуміло, що держава хоче заробити, і йдеться як про державні фінанси, так і про особистий інтерес людей, що перебувають при владі. Але при схваленні такого рішення потрібно твердо знати, що держава здатна ефективно запобігти наслідкам від попадання в приватні руки монополій і уникнути розриву виробничих зв'язків усередині цілих галузевих комплексів", - говорить експерт з приватизації, директор Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер.
Галузеві експерти вважають, що з цієї точки зору не всі об'єкти, з яких пропонується зняти заборону на приватизацію, до цього готові. "Наприклад, з ДП "Чоразморшлях" все зрозуміло - у підприємства борги, держава не може ним ефективно управляти. А ось з "Укрводшлях" все не так однозначно - це об'єкт стратегічного призначення, оскільки підприємство відповідає за безпеку шлюзів, крім того, частково має бюджетне фінансування", - говорить головний редактор "Порти України" Костянтин Ільницький. При цьому експерт не здивований, що порти залишилися закріплені в держвласності всупереч процесам їх денаціоналізації. "Поки не сталася портова реформа - приватизувати порти неможливо. Це реально буде тільки після поділу функцій адміністрування і господарювання в портовій діяльності - можливо, після схвалення нового закону про морпорти. Тоді приватизуватися будуть скоріше не порти, а портова діяльність", - впевнений Ільницький.
Здивування викликала у експертів і перспектива приватизації на даному етапі ДП "Антонов". "Доцільно було б зробити це після реструктуризації і акціонування підприємства, як це і було передбачено у затвердженій у 2008 р. програму розвитку авіабудування", - відзначає директор Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак. На думку експерта, продаж 100% акцій серійних заводів після корпоратизації цілком припустима і навіть необхідна. Але такий стратегічний актив, як КБ, повинен залишатися державним пріоритетом і приватизуватися зі збереженням у держвласності як мінімум контрольного пакету акцій.
За матеріалами: Українські Новини
Поділитися новиною
Також за темою
Мадяр натякнув, що не блокуватиме виділення Україні 90 млрд євро
ЄС прагне розблокувати кредит для України на 90 млрд євро після поразки Орбана
МЗС зняло рекомендації щодо обмеження поїздок до Угорщини
З 1 липня в Україні планують запустити програму «єКнига» для новонароджених і субсидії на оренду для книгарень
Україна та Сирія домовилися про співпрацю у сфері АПК та відкриття посольств
Мінсоцполітики відмовилося від ідеї обовʼязкової накопичувальної пенсійної системи
