895
Кабмін влаштує розпродаж
— Казна та Політика
На сайті Верховної Ради зареєстровано законопроект "Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації", поданий на затвердження до парламенту Кабінетом міністрів. Документ пропонує переглянути в бік скорочення переліку підприємств, які мають стратегічне значення для держави і не підлягають приватизації. У разі схвалення законопроекту будуть зняті обмеження на приватизацію цілого ряду об'єктів зі сфери аерокосмічної, авіаційної, оборонної промисловості, деяких підприємств морегосподарського, агропромислового, металургійного і транспортного комплексів.
Одним з найбільш помітних нововведень законопроекту є виключення зі списку стратегічних для держави підприємств авіапромисловості - ДП "Антонов" (нагадаємо, в його структуру зараз входить колишній КБ АНТК ім. Антонова), серійних авіазаводів "Авіант" і "ХДАВП" ("Харківське державне авіаційне виробниче підприємство"). Виключення з переліку стратегічних здійснюється згідно з пропозицією Мінпромполітики, говориться в законопроекті, на підставі того, що "діяльність підприємства... втратила ознаки загальнодержавного значення". Щодо ХДАВП наголошується також, що завод працює неефективно і по відношенню до нього порушено справу про банкрутство. "Авіант" виключається з переліку у зв'язку з тим, що підприємство як юрособа було ліквідоване при реорганізації та приєднанні до ДП "Антонов".
Серед підприємств аерокосмічної галузі, які держава схильна більше не вважати стратегічними, - ДП "Центральне конструкторське бюро "Арсенал" (розробляє і виробляє ракетно-космічні прилади, інфрачервоні головки самонаведення для ракетного озброєння, авіаційне оптико-електронного обладнання), ПО "Київприлад" (виготовляє деталі та вузли до космічних кораблів, системи підготовки пуску ракети-носія, радіолінії космічного зв'язку), ВО "Комунар" (розробляє і випускає системи управління ракет-носіїв та ракетних комплексів). Тут же - деякі проектні та дослідницькі інститути, які поставляють рішення для космічної промисловості.
У транспортному комплексі найрадикальніші зміни чекають на портову сферу, хоч всі морські торговельні порти законопроект пропонує залишити в держвласності. Зате виключити з переліку стратегічних уряд має намір ДП "Чоразморшлях" (займається днопоглиблювальними роботами) та ДП "Укрводшлях" (ремонтує технічний флот і відповідає за зміст шлюзів), ДП "Українське Дунайське пароплавство" (забезпечує перевезення вантажів по Дунаю і Чорному морю).
Найпоширеніше формулювання при обґрунтуванні відкриття перспектив для продажу тих чи інших об'єктів, яку використовують автори законопроекту, - втрата підприємствами ознак загальнодержавного значення та/або збиткова їхня робота. Водночас експерти нагадують про ризики, які несе в собі роздержавлення промислових об'єктів. "Зрозуміло, що держава хоче заробити, і йдеться як про державні фінанси, так і про особистий інтерес людей, що перебувають при владі. Але при схваленні такого рішення потрібно твердо знати, що держава здатна ефективно запобігти наслідкам від попадання в приватні руки монополій і уникнути розриву виробничих зв'язків усередині цілих галузевих комплексів", - говорить експерт з приватизації, директор Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер.
Галузеві експерти вважають, що з цієї точки зору не всі об'єкти, з яких пропонується зняти заборону на приватизацію, до цього готові. "Наприклад, з ДП "Чоразморшлях" все зрозуміло - у підприємства борги, держава не може ним ефективно управляти. А ось з "Укрводшлях" все не так однозначно - це об'єкт стратегічного призначення, оскільки підприємство відповідає за безпеку шлюзів, крім того, частково має бюджетне фінансування", - говорить головний редактор "Порти України" Костянтин Ільницький. При цьому експерт не здивований, що порти залишилися закріплені в держвласності всупереч процесам їх денаціоналізації. "Поки не сталася портова реформа - приватизувати порти неможливо. Це реально буде тільки після поділу функцій адміністрування і господарювання в портовій діяльності - можливо, після схвалення нового закону про морпорти. Тоді приватизуватися будуть скоріше не порти, а портова діяльність", - впевнений Ільницький.
Здивування викликала у експертів і перспектива приватизації на даному етапі ДП "Антонов". "Доцільно було б зробити це після реструктуризації і акціонування підприємства, як це і було передбачено у затвердженій у 2008 р. програму розвитку авіабудування", - відзначає директор Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Валентин Бадрак. На думку експерта, продаж 100% акцій серійних заводів після корпоратизації цілком припустима і навіть необхідна. Але такий стратегічний актив, як КБ, повинен залишатися державним пріоритетом і приватизуватися зі збереженням у держвласності як мінімум контрольного пакету акцій.
За матеріалами: Українські Новини
Поділитися новиною
