1605
Арбузов прощає борги
— Казна та Політика
Сама поява методики списання банками проблемної заборгованості - не новина. Вона існувала з кінця вересня 2010 р. Тоді Нацбанк прийняв постанову №424, якою був змінений порядок формування банками резервів за кредитами, нарахованими за ними відсотків і списання безнадійної заборгованості.
Однак, незважаючи на існування чітко прописаної процедури, до початку 2011 р. банкіри встигли списати за запропонованою методикою трохи більше 5 млрд. грн. проблемних кредитів (більшу частину з яких - 4,4 млрд. грн. - списав Промінвестбанк). Проблема полягала в тому, що в ДПАУ списання боргів трактували як джерело доходу для позичальників. Відповідно, списуючи борги юридичних компаній, банки, як податкові агенти, мали платити 25% податку на прибуток, а списуючи борги фізособам - сплатити 15% податку.
Потім було прийняття Податкового кодексу, яке вимагало від Нацбанку перепогодження порядку списання безнадійних банківських боргів з Мінфіном. В результаті чого аж до сьогоднішнього дня банкіри не мали законної можливості для очищення своїх балансів і, відповідно, не могли покращити свої показники перед рейтинговими та аудиторськими компаніями.
Постійний баласт у вигляді значних резервів тисне і на банківський капітал: за законодавством, для розрахунку основного нормативу діяльності будь-якого банку - регулятивного капіталу - власний капітал банку коригують на резерви (а потім отриману величину ділять на активи, зважені на ризики). "Відповідно, чим більше у банку резервів, тим більший йому треба мати капітал", - пояснює голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін.
Крім того, великі резерви заважають банкам знижувати витрати на адміністрування "проблемки". "Це десятки тисяч дрібних кредитів, які забирають багато часу і грошей на адміністрування. Прибуток від них менший, ніж витрати на персонал та судові витрати. Тому легше їх списати", - пояснює резони банкірів голова правління "Райффайзен Банку Аваль" Володимир Лавренчук.
Уточнена з Мінфіном методика таку можливість надає. Зокрема, НБУ дозволяє списувати за рахунок резервів всі кредити з простроченням понад 90 днів і при незадовільному фінансовому стані боржника (крім позик інсайдерам та бланкових кредитів, до яких застосовуються більш жорсткі вимоги). При цьому списання не є підставою для припинення стягнення боргу - кредитна заборгованість просто виноситься на позабалансові рахунки і по ній триває претензійно-позовна робота. Податки ж банк зобов'язаний буде заплатити тільки в разі повного прощення позичальнику його боргу. У цьому випадку резерви розформовуються, а банк збільшує свої доходи і оподатковувану базу.
Банкіри схвалюють появу нових правил списання безнадійних кредитів і стверджують, що методика дозволить їм поліпшити свої фінансові показники. "Фінансовий стан банку для аудиторів і рейтингових агентств після списання боргів виглядає набагато краще, що робить його більш привабливим позичальником на зовнішніх ринках", - говорить голова правління Правекс-Банку Сергій Наумов.
У той же час президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко впевнений, що прийнята методика створить базу для активного розвитку колекторських компаній, пов'язаних з акціонерами банків. "Власникам банків стає вигідно за безцінь продати безнадійний борг колекторської компанії, розформували резерви. А потім отримати гроші або нерухомість, заплативши менше податків", - вважає експерт.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
