1386
Росія обмежує експорт української сталі
— Казна та Політика
Російське антидемпінгове мито на імпорт української сталевої продукції в Києві сприйняли як економічні санкції за небажання приєднатися до Митного союзу. Російська влада це спростовує.
28 червня набрала чинності постанова уряду, підписана російським прем'єром Володимиром Путіним, про введення на три роки 26-відсоткового антидемпінгового мита на українські сталеві ковані валки для прокатних станів. Російська сторона заявляє, що це відбувається відповідно до законодавства держав-членів Митного союзу. В Україні ці заходи сприймають як санкції за небажання приєднатися до Митного союзу.
Мета - транспортна інфраструктура
Обмеження Росією імпорту української сталі є черговим кроком. На даний момент здійснено низку захисних заходів для українських товарів. Раніше Митний союз вже підвищив мита на український цукор, гречану крупу, картоплю, капусту, насіннєву картоплю. На черзі - український сир і молоко. Комісія Митного союзу затвердила список товарів, яких торкнуться антидемпінгові та спеціальні захисні заходи, що діють у кожній із трьох країн - членів цієї організації. До нього потрапили сталеві і нержавіючі труби, скловолокно, столові прилади, машинобудівні кріплення і кріпильні вироби.
Митний контроль на кордоні Росії і України
"Ці дії є проявом тиску з боку Москви з метою змусити Україну піти на економічні поступки стратегічного характеру", - заявив Deutsche Welle президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий. Як вважає економіст, Україна повинна буде все більше платити за газ, але все менше отримувати прибутки від продажу своїх товарів і послуг до Росії. Зростання торговельного дефіциту спричинить зростання заборгованості українських підприємств перед Росією, упевнений Лановий.
На його думку, це призведе спочатку до того, що російські банки будуть давати кредити на оплату газу, а згодом вимагати їх погашення акціями українських підприємств: хімічної, металургійної та харчової промисловості. "Але головною метою є поглинання транспортної інфраструктури, зокрема трубопроводів, залізниці, портів та інших транспортних артерій. Вони необхідні Росії, щоб отримати прямий доступ її експортних товарів на ринки Західної Європи", - сказав Лановий.
Нехороше слово "санкції"
Відповідальний секретар комісії Митного союзу Сергій Глазьєв ще на початку червня назвав обмеження українського імпорту "уніфікацією захисних заходів у зв'язку із закінченням єдиної митної території між Росією, Білоруссю та Казахстаном". Глазьєв не погодився з кваліфікацією цих дій як санкцій щодо України. "По-перше, ніякої торговельної війни немає, по-друге, немає ніяких санкцій, взагалі термін "санкції" до даного випадку не застосовний", - заявив він.
Голова підкомітету з питань міжнародної економічної політики Верховної ради, депутат від Партії регіонів Олексій Плотніков також виступає проти слова "санкції". У рамках експертного опитування, проведеного фахівцями Інституту імені Горшеніна, він назвав введення захисних мит проти українського імпорту "гармонізацією законодавства країн-учасниць Митного союзу". На думку Плотнікова, "питання, які є до експортерів українських труб, автоматично виникли у Казахстану і Білорусі". Депутат запропонував називати ці дії "розширенням митного поля країн, які мають обмеження на ввезення української продукції".
Інструмент СОТ
Проте Володимир Лановий вважає, що від гри слів обмеження українського імпорту не стають менш болісними і залишаються "серйозним викликом для України" і "актом злої волі" з російської сторони. На думку Ланового, Україна повинна відреагувати адекватно і не погоджуватися на вступ Росії до Світової організації торгівлі (СОТ). Він не відкидає, що спроба виторгувати у офіційного Києва більш сприятливі умови на переговорах щодо вступу Росії до СОТ може бути ще однією причиною посилення торговельних обмежень з боку Москви.
Проти надмірно різкої реакції на дії Москви висловився виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. Він закликав враховувати той факт, що вступивши до СОТ, ні Росія, ні держави-члени Митного союзу вже не зможуть застосовувати торговельні обмеження. Устенко визнав, що українська економіка постраждає від обмежень, що вводяться Росією, "але не так сильно, як це намагаються зараз представити деякі політики".
Хто кому потрібніший
Перебуваючи, з одного боку, між Європейським Союзом, а з іншого - між Росією та Митним союзом, Україна не може собі дозволити відмовитися від одного партнера на користь іншого, упевнений Устенко. Він нагадав, що український експорт до країн Євросоюзу становить 25 відсотків від загального обсягу, а в країни СНД - близько 35 відсотків. "Ми експортуємо на схід продукцію з високою доданою вартістю, яка дає можливість українському бізнесу краще себе почувати. Частка Росії в загальному товарообороті України - 31,7 відсотка. Ми для них колосально важливий торговий партнер, так само як і вони для нас", - сказав економіст.
Він спростував можливість приєднання України до Митного союзу ще й через "колосальну відмінність тарифів". Як член СОТ, Україна вже має узгоджені позиції по тарифах з усіма країнами, що входять до цієї організації. А на переговорах щодо угоди про вільну торгівлю з Європейським Союзом йдеться про подальше зниження тарифних обмежень. "У Митному союзі тариф на автомобілі - 30 відсотків від вартості товару, у нас - 5-10 відсотків, на медичне обладнання у нас 0 відсотків, у них - 10 відсотків, на золото у нас 2-5 відсотків, у них - 20 відсотків. Теоретично синхронізувати тарифи можливо, але це справа не одного року", - підкреслив Устенко.
Олександр Савицький
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
