Індіанці відсудили мільярди у США

Даний колективний позов став найбільшим з будь-коли поданих проти американського уряду. Судовий процес по ньому затягнувся на 15 років і став одним з найскладніших. Під час нього було створено більше 20 судових висновків і проведено безліч слухань в апеляційних судах.

Головний позивач, член племені "Блекфіт" Елуіза Кобел в 1996 р. звинуватила американських чиновників у тому, що вони протягом останніх 124 років систематично крали або розтрачували мільярди доларів ліцензійних платежів, що призначалися американським індіанцям в обмін на видобуток на їхніх землях, що перебували в довірчому управлінні, нафти і газу, організацію там пасовищ, вирубки дерев та інших бізнесів.

Згідно з рішенням суду, Елуіза Кобел отримає $2 млн., а кожному з трьох інших позивачів виплатять від $150 тис. до $200 тис. Сума в $1,5 млрд. буде розподілена по банківських рахунках 384 тис. індіанців. Ще $1,9 млрд. буде передано Міністерству внутрішніх справ на викуп і возз'єднання споконвічних племінних земель, які протягом довгих років виявилися відгалуженими. Додаткові $60 млн. суд вирішив направити у фонд стипендій індіанським студентам.

"Уряд погано управляв ресурсами індіанців. Порушення досягали приголомшуючих масштабів. Судовий процес у цій справі затягували досить довго, і за 15 років сотні претендентів на компенсацію померли. Врегулювання колективного позову, можливо, компенсує не все, що втратили індіанці за довгі роки. Але воно, щонайменше, задовольнить багатьох корінних жителів, які бажали отримати частину грошей", - йдеться у висновку федерального судді Томаса Хогана.

Про досягнення домовленостей щодо врегулювання колективного позову між основними позивачами і Міністерством внутрішніх справ було анонсовано в грудні 2009 р. Але знадобилося півтора роки, щоб Конгрес США схвалив операцію.

Одним з головних каменів спотикання стали суперечки про суму гонорару адвокатам індіанців. За свої послуги вони зажадали $223 млн. Адвокат Денис Гінгольд аргументувала це тим, що вона взялася за справу індіанців, коли ніхто не хотів братися за проект, що здавався безнадійним, і протягом десяти років не отримувала за свою роботу ні копійки. Однак Адміністрація президента США Барака Обами погоджувалася виплатити не більше $50 млн. У підсумку Томас Хоган ухвалив, що адвокати отримають $99 млн.

"Рішення Томаса Хогана - це чергова віха в примиренні з американськими індіанцями. Врегулювання за позовом Кобел не тільки вирішує 15-річну судову тяжбу, але також дозволяє з благородством і відповідальністю перегорнути неблагополучну сторінку історії Міністерства внутрішніх справ", - заявив міністр внутрішніх справ США Кен Салазар.

Кероване урядом Бюро у справах індіанців контролює понад 55 млн. акрів земель, що належать індіанцям. У 2010 р. воно зібрало близько $300 млн. ліцензійних платежів, які були розподілені по 384 тис. особистих банківських рахунків корінних жителів.

Примітно, що Елуіза Кобел не мала жодної обґрунтованої оцінки того, як багато грошей було виведено чиновниками з рахунків індіанських фондів. За її припущенням, за останнє століття могло бути нецільовим чином витрачено, вкрадено або розтрачено понад $100 млн. Втім, рішення уряду виплатити $3,5 млрд., за її словами, стало "найбільш справедливим і розумним" з тих, що вдалося б погодити в відносно короткі терміни.

Не упустив можливості висловитися і Барак Обама, який заявив у повідомленні, що успішне вирішення даного колективного позову стало важливим кроком вперед у зміцненні відносин федерального уряду з "країною індіанців".

Давши привід для радості індіанцям, американська Феміда одночасно розчарувала багатьох жінок. У понеділок Верховний суд США "завернув" найбільший в історії позов про дискримінацію за гендерною ознакою, який міг би обернутися багатомільярдними виплатами для мережі магазинів Wal-Mart.

Як писали "ЭИ", декілька співробітниць Wal-Mart звернулися з колективним позовом від імені півтора мільйонів жінок, працевлаштованих в цій компанії, і зажадали компенсацію за те, що їм платили менше, ніж чоловікам на аналогічних посадах, і надавали менше можливостей для кар'єрного зростання.

Однак більшість членів Верховного суду погодилися, що цей позов стосується занадто великого числа співробітниць, які працюють на різних посадах, і звести всі претензії до єдиного знаменника неможливо. За словами адвоката роздрібної мережі Теодора Бутроса, це дозволило спокійно зітхнути не тільки власникам Wal-Mart, а й багатьом іншим великим американським корпораціям. Адже якби Верховний суд зайнявся справою Wal-Mart, їх накрила б ціла хвиля аналогічних позовів від жінок, котрі хочуть компенсацій.