3650
Ахметов втрачає свої мільярди
— Казна та Політика
Погані макроекономічні показники знижують вартість активів вітчизняних компаній.
Березень поточного року, коли уряд підбивав підсумки річного перебування при владі, став останнім місяцем, в якому спостерігалося зростання вартості активів українських підприємств. Відтоді акції компаній, котирування яких формують індекс Української біржі, впали в ціні на 16%. А саме за цим показником можна судити про загальні тенденції коливання вартості інших підприємств. Серед головних причин цього експерти називають зниження зовнішнього попиту, політичний тиск, що змушує бізнес згортатися, і погані показники економічного розвитку країни.
Головним чином, на оцінку реальної вартості компаній впливає показник інфляції. За словами голови правління Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, в нормальній економіці помірне зростання цін, навпаки, має стимулювати збільшення вартості активів. Адже якщо зростають ціни на товари, які вони продають, то збільшуються і прибутки. "Поступове збільшення грошової маси - це показник підвищення ділової активності. Частина грошей йде на фінансові ринки, а значить активи ростуть у ціні", - доповнює керівник ІАЦ "Forex Club в Україні" Микола Івченко. У поєднанні з хорошими показниками зростання ВВП ці фактори ведуть до збільшення інтересу до країни ззовні. "Зменшується сприйняття інвесторами ризиків, а значить, знижується необхідний рівень прибутковості на вкладений капітал. Позитивна динаміка показників країни створює довіру до майбутніх успіхів компанії, тому інвестори готові платити за неї більшу ціну, ніж за інших умов", - вважає директор департаменту інвестиційно-банківських послуг ІГ "Сократ" Володимир Клименко.
Однак, на думку голови Комітету економістів Україні Андрія Новака, чиновники занижують реальні показники інфляції. "Наприклад, за підсумками 2010 року офіційний приріст цін досяг 9,1%. Але це при підрахунках радянськими методами. А якщо аналізувати зростання цін тільки продуктів харчування, ліків, транспортних, комунальних послуг, то реальний показник інфляції в річному обчисленні досяг 45 - 50%", - уточнює Новак. При такому галопуючому зростанні цін реальна вартість активів стрімко знижується. Теоретики відзначають: при високій інфляції виграють лише великі боржники: їхні позики знецінюються.
Успішні компанії, які мають великі товарні запаси або великі суми грошей, стрімко втрачають їх вартість. Крім того, створюється ілюзія адекватності обсягу основних засобів та амортизаційних відрахувань для їх відновлення. Оцінка реальних витрат буде занижена, а фінансові результати - штучно завищені, обсяги прибутку, знову ж штучно, роздуваються. Високі темпи інфляції роблять неприйнятними довгострокові інвестиції, оскільки ціна капіталу збільшується. Якщо до таких наслідків інфляції додати посилення тиску на бізнес, ситуація з падінням фондових індексів стає цілком зрозумілою.
"Перспективи розвитку компаній і так розмиті. З ринку, не відчуваючи можливості заробити, йдуть спекулянти. Очікування стрімкого економічного зростання та реалізації масштабних реформ, задекларованих урядом, які ще жевріли у потенційних інвесторів в середині минулого року, сьогодні остаточно розвіялись. Всі рейтингові агентства та неурядові організації дали свої оцінки негативним тенденціям в державі: такого рівня корупції і тиску на бізнес не було за останні 15 років", - говорить виконавчий директор аналітичного центру "CASE-Україна" Дмитро Боярчук.
За рахунок поліпшення бізнес-клімату ситуацію теоретично можна було б врятувати. Однак, за словами консультанта Astrum Investment Management Павла Ільяшенка, прямої залежності між цим фактором і зростанням ціни активів немає. "Ціна активів - це поточна вартість грошових потоків, які цей актив буде генерувати. Тобто ми прогнозуємо, який дохід буде приносити наша власність. І робимо це виходячи в тому числі і з того середовища, в якому доводиться вести бізнес. Наприклад, чим вища вартість капіталу, який можна залучити на конкретному ринку, тим нижча ціна бізнесу, який там працює. Висока інфляція підвищує ставку дисконтування. Тобто зменшує ціну активів", - відзначає експерт.
Крім цього на вартість компаній, орієнтованих на зовнішні ринки (металургія, хімпром, почасти агропромисловий комплекс), впливає світова кон'юнктура: за сприятливої ситуації на зовнішніх ринках цього року вона може зрости. Однак такий попит дуже непостійний. Основним ринком збуту для наших металів є Азія і Африка.
В Азії дорогу нашим металургам переходить Китай, а африканські країни згортають закупівлі через політичну нестабільність. "Коли в боротьбі за ринки збуту наші конкуренти почнуть знижувати ціни, ми не зможемо за ними піти, тому що наше співвідношення між ціною і якістю і так мінімальне", - додає Дмитро Боярчук. Хімпром і машинобудування, орієнтовані на російський ринок, швидше за все, почнуть серйозно страждати через тліючого конфлікту між Києвом і Москвою. Прикладом того, яким батогом Білокам'яна каратиме "молодшого брата", стало обмеження на ввезення наших солодощів і металопрокату. Тому поки експерти не бачать достатніх підстав для оптимістичних прогнозів щодо динаміки вартості вітчизняних компаній.
Юрій Щербина
За матеріалами: Коментарі
Поділитися новиною
