342
Виробники отримають валюту
— Кредит&Депозит
Національний банк України постановою № 170 від 31 травня 2011 р. прирівняв резервні вимоги з валютних позик для виробників товарів з держрегулюванням цін до підприємств, які мають джерела валютної виручки. "Банк розраховує резерв за кредитами в інвалюті, наданих позичальникам - господарюючим суб'єктам, за коефіцієнтами резервування 2%, 7%, 25%, 60% і 100% залежно від категорії кожної окремої операції без оцінки наявності джерел надходжень валютної виручки за умови, що кредит надано для виробництва позичальником товарів, робіт, послуг, за якими здійснюється держрегулювання цін і тарифів, які затверджуються не рідше одного разу на місяць виходячи з офіційного курсу гривні", - вказується в документі.
Раніше, з метою мінімізації впливу фінансово-економічної кризи 2008 р., НБУ збільшив коефіцієнти резервування за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, в яких немає джерел надходження валютної виручки, до рівня 50-100%. Для позичальників же, що мають джерел валютної виручки, відповідні коефіцієнти були встановлені на рівні 2%, 7%, 25%, 60% і 100% залежно від категорії заборгованості (від "стандартної" до "безнадійної").
На думку більшості опитаних "і" експертів, оцінити однозначно нинішню ініціативу НБУ досить складно. З одного боку, відзначає економіст інвестиційної групи "Арт Капітал" Олег Іванець, йдеться в основному про соціально значущі товари, і послаблення кредитного регулювання стосовно їх виробників сприятиме стримуванню зростання цін на ці товари. Але з іншого боку, більшість цих товарів поставляється на внутрішній ринок, а не експортується. Таким чином, припливу валюти в країну в результаті використання валютних кредитів не буде, що створює додатковий тиск на гривню.
"Ще один негативний момент полягає в тому, що більшість виробників таких товарів працюють з мінімальною рентабельністю, і значний кредит, особливо у валюті, може призвести до дефолту цього підприємства у випадку нестабільності на ринку", - застерігає аналітик.
Разом з тим вплив постанови НБУ на ринок кредитування, швидше за все, буде мінімальним, оскільки обсяг операцій з товарами, що підлягають держрегулюванню, незначний, впевнений голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін. На його думку, в ситуації, коли в банків немає і найближчим часом не буде "довгої" гривні, регулятор намагається точково "знімати проблемні ситуації", по суті, еволюційним шляхом відновлюючи ринок кредитування. Банкір відзначає, що подібним чином розвиваються і європейські економіки.
Підтримує колегу і голова наглядової ради банку "Центр" Олександр Охрименко. За його словами, незважаючи на побоювання банкірів, пов'язані з ризиками активного кредитування, фінустанови під тиском ліквідності, що накопичилась, змушені робити хоча б незначні кроки по шляху збільшення обсягів видаваних позик. Крім того, як заявляє фінансист, товарів, ціни на які регулюються державою, не так вже й мало.
Разом з тим учасників ринку не залишає відчуття, що схвалена регулятором постанова - всього лише проміжне рішення, покликане підштовхнути ринок валютного кредитування.
"Безумовно, це правильний крок до "подовження" пасивів банків, але сама по собі постанова НБУ № 170 проблему активізації ринку кредитування не вирішить", - впевнений старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
За словами директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, якщо Нацбанк піде шляхом створення рівних умов отримання валютних позик для всіх учасників ринку, то нинішнє рішення регулятора можна лише вітати. "В принципі правила повинні бути рівними для всіх. Створювати пільгові умови лише для експортерів - в корені неправильно", - впевнений експерт.
Разом з тим його насторожує все, що пов'язано зі створенням спеціальних умов діяльності для державних підприємств. "Українська історія показує, що діяльність подібного роду держпідприємств часто пов'язана з елементами субсидування, привілеїв на користь окремих учасників ринку, що погано позначається на ринку в цілому", - нагадує пан Юрчишин.
На значний вплив постанови НБУ на обсяги валютного кредитування експерт не чекає через малі обсяги ринку регульованих державою товарів. "Однак якщо механізми роботи "привілейованих" підприємств виявляться непрозорими, то обсяги виділених їм коштів можуть виявитися значними", - побоюється експерт.
У такому випадку, на думку Олега Іванця, вигоду отримають кілька окремих гравців ринку, з прицілом на яких, ймовірно, цей документ і робився. Якщо ж кредитори і позичальники будуть мати можливість діяти в своїх інтересах (тобто не будуть реалізовуватися схеми захоплення підприємств шляхом створення на ньому непосильних боргів), а держава буде враховувати кредитне навантаження при розрахунку цін на зазначені товари, того, хто програв, бути не повинно.
У будь-якому випадку, впевнений експерт, навряд чи можна розглядати постанову № 170 як черговий крок до відновлення валютного кредитування, адже вона використовується в першу чергу або для купівлі імпортних товарів, або для розвитку експортного виробництва. "В цілому ж валютне кредитування, особливо споживче, вимагає дуже жорсткого регулювання, оскільки створює тиск на національну валюту", - стверджує пан Іванець. А єдиний, на його думку, надійний механізм валютного кредитування - це кредитування експортно орієнтованого виробництва, оскільки в цьому випадку позичальник за допомогою кредиту нарощує валютну виручку, що нівелює валютні ризики.
За матеріалами: Экономические Известия
Поділитися новиною
