676
Спілки стали приводом
— Кредит&Депозит
Компартія запропонувала витратити 1,5 млрд грн бюджетних коштів на оздоровлення кредитних спілок, які вже або ліквідовані, або управляються представниками Держфінпослуг. Експерти не вважають за необхідне за рахунок держбюджету вирішувати проблеми шахраїв, які не повернули внески членам спілок, при цьому називаючи завищеною цифру обіцяної фінансової допомоги.
Дворічна дискусія про необхідність фінансування з держбюджету зобов'язань проблемних приватних кредитних спілок перед вкладниками завершилася несподіваним чином. Депутати від Компартії Петро Симоненко та Алла Александровська запропонували спрямувати з бюджету 1,5 млрд грн "на фінансове оздоровлення кредитних спілок". В оприлюдненому вчора на сайті Верховної ради законопроекті №8628 йдеться про те, що ці кошти будуть витрачені на "погашення зобов'язань перед вкладниками кредитних спілок, в які введено тимчасову адміністрацію або які виключені з державного реєстру фінансових послуг". Для цього запропоновано створити держпідприємство під контролем Держкомісії з регулювання ринків фінансових послуг.
У пояснювальній записці до проекту йдеться, що витрати будуть покриті за рахунок надпланових доходів бюджету від сплати ПДВ - надлишки за січень-квітень склали 3,5 млрд грн. "Ці перевиконання закладені в план підвищення зарплат і пенсій", - обурився перший заступник голови комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Олександр Пеклушенко (Партія регіонів).
Голова Держфінпослуг Василь Волга вважає 1,5 млрд грн достатніми, щоб "відновити діяльність найбільш соціально значущих кредитних спілок": "Ця цифра недавно складала 1,438 млрд грн. У деяких спілок ситуація погіршилася і сума докотилася до 1,5 млрд". Василь Волга, будучи головою партії "Союз лівих сил", вважає нормальним просування урядової ініціативи через комуністів. "За чинним законодавством держава не несе відповідальності за діяльність кредитних спілок і не зобов'язана покривати їх з бюджету", - заявив екс-голова Держфінпослуг Віктор Суслов. Перший заступник голови комітету з питань бюджету Владислав Лук'янов також не вважає за доцільне такі витрати держкоштів: "Якщо у нас за розбазарювання коштів буде відповідати держава, то це дуже швидко призведе до негативних наслідків в економіці країни". Ще в 2009 році були запропоновані альтернативні механізми: рефінансування кредитних спілок Ощадбанком на 1 млрд грн за рахунок Нацбанку. Також пропонувалося створення Фонду гарантування вкладів кредитних спілок за аналогією з банківським Фондом гарантування вкладів фізосіб.
Олександр Пеклушенко вважає, що для вирішення проблеми потрібно створити урядову групу, в рамках якої визначити механізм вирішення проблеми. Глава підкомітету з питань видатків держбюджету Павло Жебрівський ("Наша Україна-Народна самооборона") відзначає, що, на відміну від банків, при наданні допомоги спілкам держава не може розраховувати на отримання у власність санованої компанії.
На думку президента Національної асоціації кредитних спілок України Петра Козинця, заявлений розмір допомоги КС перевищує реальну потребу. "Якщо брати статистику Держфінпослуг на кінець 2010 року, до 1,9 млрд грн - це сума всіх депозитів спілок. Більшість кредитних спілок працюють нормально, тому незрозуміло, звідки взялася така велика цифра", - здивований він. Павло Жебрівський впевнений, що питання витрати держкоштів буде політизоване. "Тема проблем у спілках залишається актуальною, і перед виборами (2012 року) будуть спроби популістського плану", - зазначив Віктор Суслов.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
