1000
Україну вивели на позиції
— Казна та Політика
Про те, що СБ та ЄК мають намір вимагати від української влади ветувати зміни до закону про держзакупівлі, стало відомо наприкінці травня. Учора в розпорядженні Комерсант-України опинився документ з описом їхніх претензій. "Деякі зміни відводять закон у бік від європейських і міжнародних стандартів. У зв'язку з цим ми переконливо рекомендуємо повернути закон до парламенту", - говориться в документі.
Одночасно з посиленням міжнародного тиску активізувалися і прихильники підписання закону. Раніше перший віце-прем'єр Андрій Клюєв заявив, що вважає можливим його підписання з подальшим внесенням до документа необхідних змін: "Не факт, що закон буде переголосовано. Якщо потрібно буде відкоригувати його в той чи інший бік, ми це зробимо протягом 2-3 тижнів, максимум - місяця".
Якщо прохання СБ і ЄК будуть проігноровані, вони розглядають можливість розширити фінансові санкції щодо України, зупинивши "перерахування фінансової допомоги, в тому числі в рамках програм бюджетної та макроекономічної підтримки". Раніше ЄС вже заморозив допомогу Україні з декількох програм сумарною вартістю більше 280 млн євро. Тепер від вирішення проблеми держзакупівель залежить також надання Києву кредиту ЄС розміром 610 млн євро і реалізація інших фінансових проектів.
Міжнародні експерти виділили в новому законі три неприйнятні позиції, головна з яких - виведення держкомпаній з поля дії закону. "Багато операцій, обумовлені в директивах ЄС, тепер не будуть підпадати під дію українського законодавства про держзакупівлі... Особливо ми стурбовані тим, як закон вплине на закупівлі, що проводяться комунальними підприємствами", - йдеться в листі.
Український уряд наполягає, що держпідприємства не повинні підпадати під дію закону у разі, якщо вони проводять закупівлі за рахунок власних оборотних коштів. Інакше, на думку пана Клюєва, вони будуть неконкурентоспроможними. "Проводячи одну і ту ж продукцію, комерційні та державні підприємства опиняються в нерівних умовах", - пояснив він.
Друга претензія стосується скасування тендерів при купівлі товарів і послуг Аграрним фондом, що "може серйозно вплинути на розвиток національних ринків". Андрій Клюєв пояснив, що інтервенції на аграрний ринок "проводяться, коли в країні є якась надзвичайна ситуація, тому вони і виведені за рамки закону". Втім, перший віце-прем'єр висловив готовність йти на компроміс з даного питання.
Останнє зауваження СБ і ЄК стосується введення новим законом процедури страхування предмета закупівлі: "Вимога страхування предмета закупівлі невиправдана і може істотно ускладнити процес. Ми рекомендуємо відмовитися від цієї ініціативи". На думку пана Клюєва, це положення виправдана і відповідає європейським нормам. Ймовірно, за підсумками дискусії норма про страхування залишиться, але буде переписана, щоб уникнути двозначності в її трактуванні.
Українські експерти підтримують вимоги ЄК і СБ, хоча зазначають, що міжнародні експерти побачили не всі проблеми нового закону. "Головне корупційно небезпечне нововведення - можливість проведення закупівель в одного учасника при настанні надзвичайних соціально-економічних обставин", - пояснив Олексій Хмара, президент об'єднання ТОРО (контактна група Transparency Int. в Україні).
Хмара додав, що група українських експертів, котрі аналізували закон, також звернеться до президента з пакетом пропозицій щодо ветування документа. "За моїми даними, рішення про підписання або ветування закону не буде схвалене як мінімум до середи", - додав він.
За матеріалами: Коммерсант-Україна
Поділитися новиною
