1294
Південмаш: ми ще політаємо
У травні Верховна Рада допомогла уникнути банкрутства дніпропетровському заводу "Південмаш", відстрочивши виплату його боргових зобов'язань перед державою на 15 років. Схвалення цього закону є передумовою для реструктуризації самого флагмана ракетно-космічної галузі України, задуманої урядом ще два роки тому.
Історія питання йде в 2004 рік, коли британська компанія Colvis Finance Limited випустила облігації на 107,5 млн дол під 8% річних для фінансування проекту "Морський старт", що передбачала комерційні запуски ракетоносіїв в космос із спеціальної плавучої платформи в Тихому океані. Облігації були випущені на замовлення Південмашу, одного з ключових учасників проекту, але під гарантії українського уряду. Термін їх звернення мав закінчитися саме в поточному році, але ще в 2009 корпорація Sea Launch (це той же "Морський старт") збанкрутувала.
Мінфін України зобов'язання за облігаціями погасив, але як наслідок в його боржниках опинився Південмаш. А розрахуватися з державою нинішнє фінансове становище дніпропетровського заводу йому не дозволяє. Фактично підходив час ставити питання про примусове стягнення боргів з підприємства. Щоб не допустити цього, депутати і схвалили рішення дозволити Південмашу до 2016 року не платити за зобов'язаннями перед Мінфіном взагалі, а починаючи з 2016 повертати борг рівними частинами протягом 10 років.
Колишній керівник Південмашу, а нині глава Національного космічного агентства Юрій Алексєєв пояснює, що брак обігових коштів на підприємстві викликана неоплаченими рахунками за виготовлення ракетоносіїв "Зеніт" для проектів Sea Launch і Land Launch, а також недостатнім обсягом замовлень за державними аерокосмічним програмами. Проте в 2011 році чорна смуга, схоже, вже залишилася позаду. З квітня завод повернувся до роботи за 5-денним графіком (до цього працював лише 3 дні на тиждень). Вимальовується і перспектива більш-менш регулярного завантаження потужностей. Нехай і без радянського розмаху. "Наше завдання - зберегти і примножити все, що було зроблено в ракетній галузі, - зазначив Алексєєв під час квітневого експертного опитування, проведеного інститутом Горшеніна. - Звичайно ж, тих обсягів, які були у Південмашу і всієї ракетно-космічної галузі в СРСР, вже не буде. Раніше ЮМЗ робив 100 ракет на рік, дай Бог, щоб ми сьогодні робили 10". За теперішніх часів навіть десяток випущених ракет дозволять підприємству працювати не в збиток. Тим більше, якщо над ним не буде висіти тягар старих боргів.
За даними Дніпропетровської облдержадміністрації, плановий обсяг обороту підприємства в 2011 році очікується на рівні 1,95 млрд грн., що на 56,2% більше, ніж у 2010. Обсяг інвестицій в модернізацію виробництва запланований у межах 50 млн грн. Ще 756 млн грн. - Це плановий оборот одвічного партнера Південмашу - КБ "Південне". Певний оптимізм вселяє і розмір портфеля заводських замовлень. Тільки для обох "стартів" - "Наземного" (з Байконура) і реанімованого "Морського" (в останньому тепер замість американської корпорації Boeing ключові позиції займають росіяни) Південмаш повинен виготовити техніки більш ніж на 1,3 млрд дол.
Крім того, в сейфі дніпропетровців є і контракти за програмами кооперації з США при створенні ракетоносія легкого класу Taurus-II для доставки вантажів на міжнародну космічну станцію (перший корпус вже відправлений за океан), а також за національними програмами "Либідь" (супутникова система зв'язку) і "Шасі-148" (українсько-російський реактивний літак нового покоління Ан-148). Нарешті, серед масштабних і амбітних південмашівських пріоритетів - будівництво стартового комплексу на бразильському космодромі Алкантара для запуску супутників за допомогою ракети-носія "Циклон-4". Цей проект Україна і Бразилія домовилися фінансувати в пропорції 50 на 50, але то одна, то інша сторона зволікають з капіталовкладеннями.
Участь же Південмашу в будь-яких нових починаннях сьогодні малоймовірна. Йому спершу потрібно розібратися з самим собою. Фінансовий перепочинок, який надала заводу Верховна Рада, саме дозволяє це зробити. Програма реструктуризації Південмашу і КБ "Південне" була затверджена урядом Юлії Тимошенко ще в 2009 році, але виконуватися не виконувалася. Та й в році поточному на неї передбачено в держбюджеті всього 3 млн грн. - тільки на розробку проекту реструктуризації.
Про необхідність організаційних змін на підприємстві говорять усі: від галузевих експертів до керівництва Дніпропетровської облдержадміністрації і Національного космічного агентства. Колишній президент України, а раніше директор Південмашу Леонід Кучма так описав нинішній стан справ на рідному об'єкті: "Це величезна потужність, величезні виробничі площі. Спробуйте там зробити гайку чи болт - вони виходять золотими. Величезні накладні витрати, ніхто не хоче робити замовлення на такі потужності". На думку Л. Кучми, реструктуризацію заводу потрібно робити першочергово, розділити її на декілька структур, ліквідувати непотрібні підприємства і сконцентруватися на найбільш перспективних. Але самостійно Південмаш з цим завданням не впорається, так що залишається чекати, поки для таких реформ знайдеться час в уряду.
Можливо, цей самий час Х вже на порозі. Ю. Алексєєв має намір вже в першому півріччі подати на затвердження Кабміну реструктуризаційний план. Про деталі його говорити поки складно. Але про загальні риси - легко. Перебудова на Південмаші задумана за добре відомим принципом "Мухи окремо, котлети окремо". В управлінні "українського NASA" пропонується залишити тільки ядро - проектування і виробництво ракетної техніки, а під випуск тролейбусів, обладнання для вітрової енергетики і ще різної дрібниці створити окремі одиниці у формі акціонерних товариств. Спочатку всі ці АТ будуть перебувати у 100% державній власності і входити в один концерн (корпорацію). Але з часом як знати... Можливо, туди і допустять приватний капітал.
Проте досягти такого поділу праці на Південмаші буде непросто. По-перше, деякі виробництва переплетені між собою так, що одні й ті ж "золоті болти" можуть застосовуватися і в ракетах, і в насосах. Не будеш же ти різати цех по живому. По-друге, Південмаш залишається режимним об'єктом, і пускати в його близькі сусіди приватних інвесторів, все одно що відкрити дверцята для охочих вивудити секрети вітчизняної авіакосмічної індустрії. А вони, повірте, ще є. Свіжий приклад - висилка двох чеських дипломатів з України під приводом того, що вони занадто щільно цікавилися розробками дніпропетровського заводу.
Проте в уряді сподіваються, що така організаційна реформа допоможе здешевити найбільш затребувану аероракетну продукцію заводу і дозволить йому залучити свіжі кредитні ресурси. Причому держава, згідно зі схваленим 18 травня закону, навіть буде компенсувати Південмашу відсотки, які він повинен виплачувати з майбутніх позик. Проти цієї норми, до речі, висловлювалося експертне управління Верховної Ради, апелюючи до того, що в такому випадку завод отримує привілеї порівняно з іншими суб'єктами господарювання, але депутати до подібної ремарки не прислухалися.
Стосовно ж обсягу коштів, необхідних на технічну модернізацію Південмашу, в 2009 році йшлося про більш ніж 2 млрд грн. протягом 5 років, з них приблизно половина - бюджетні кошти, і половина - позикові. По правді кажучи, такі гроші підприємству потрібні негайно, оскільки під реальною загрозою зриву перебуває українсько-бразильський космічний проект. Перший запуск ракетоносія "Циклон-4" з Алкантари запланований на 2012 рік, але на доведення пускового комплексу необхідно близько 260 млн дол І навіть якщо вони раптом зараз з'являться, сумнівно, що учасники проекту встигнуть вкластися в заплановані терміни. Надто ж довгий затягування старту може охолодити потенційних замовників комерційних запусків з бразильського космодрому. А це було б ударом не тільки по Південмашу. З української сторони в проекті задіяні ще десяток великих підприємств, у т. ч. Азовмаш, Хартрон та ін.
Ярослав Ярош
За матеріалами: МінПром
Поділитися новиною
