538
Девальвація білоруського рубля - не завада Митному союзу
— Казна та Політика
Російські та казахстанські експерти впевнені, що девальвація білоруського рубля не завадить Росії й Казахстану й далі будувати з Мінськом Митний союз. І на те в Астани і у Москви є свої вагомі причини.
З 1 липня в Митному союзі Білорусі, Казахстану і Росії контроль за ввезенням і вивезенням товарів переноситься на зовнішні кордони Союзу. Російські та казахстанські експерти стверджують, що гостра валютна криза і девальвація білоруського рубля не вплинуть на наміри Росії та Казахстану і далі будувати з Мінськом Митний союз. На їхню думку, Астана в цьому союзі, перш за все, орієнтується на Москву. А Росія розраховує на те, що після відходу Олександра Лукашенка участь Білорусі в цьому проекті буде вельми корисною.
Випробування на міцність
Доцент кафедри політичної теорії МДІМВ, політолог Кирило Коктиш впевнений, що пережиті зараз Білоруссю серйозні економічні проблеми стануть першим випробуванням на міцність для Митного союзу (МС) Білорусі, Казахстану та Росії. А також першим випадком, коли "цей інститут повинен продемонструвати свою працездатність".
І Митний союз, і Єдиний економічний простір (ЄЕП), говорить Коктиш, є своєрідним запасним аеродромом - інститутом, який був створений на той випадок, якщо з світовою економікою буде все погано (хоча всі сподіваються на зворотне). Сьогодні для, як висловився політолог, "провисання" білоруської економіки єдиний засіб порятунку - як можна міцніше вчепитися за МС та ЄЕП, "оскільки всі інші резерви вже вичерпані".
Фінансові та транзитні альтернативи
У Мінську, мабуть, так не вважають. 1 червня уряд і Нацбанк Білорусі звернулися до Міжнародного валютного фонду (МВФ) з проханням про виділення стабілізаційного кредиту. В інтерв'ю Deutsche Welle головний редактор журналу "Росія в глобальній політиці", політолог Федір Лук'янов запропонував не переоцінювати значення даного кроку. Лук'янов зазначив, що "Лукашенко кидається у пошуках фінансової підтримки". І навряд чи йому вдасться отримати щось серйозне від МВФ, де при схваленні рішень важливу роль відіграють США і країни ЄС, з якими відносини у Мінська зараз вкрай зіпсовані.
Поліпшенню відносин з Москвою, очевидно, не сприяли зроблені Олександром Лукашенко в кінці минулого тижня різкі висловлювання на адресу Росії. Тим не менше, вважає Кирило Коктиш, ймовірність того, що 4 червня в Києві буде схвалено рішення про виділення Білорусі кредиту зі стабілізаційного фонду ЄврАзЕС, зберігається.
"Рано чи пізно Лукашенко ці гроші отримає, оскільки до запуску нафтопроводу БТС-2 і газопроводу "Північний потік" зберігається залежність Росії від Білорусі в експорті енергоресурсів, обсяг якого сягає 100 мільярдів доларів", - пояснив Коктиш. І додав, що така ситуація буде зберігатися до кінця нинішнього року, після чого у Москви "з'явиться транзитна альтернатива, і тоді готовність протягувати руку допомоги Білорусі опиниться під питанням".
Поки ж, вказує Федір Лук'янов, обвальна девальвація рубля і наростаючі проблеми в білоруській економіці нітрохи не зменшили зацікавленості Москви у створенні Митного Союзу та Єдиного економічного простору. Голосів противників цих проектів не чутно, навпаки, домінує точка зору, що "діватися зараз Лукашенко нікуди і йому доведеться остаточно піти на зустріч і прийняти вимоги Кремля".
Справа в тому, що, на думку Лук'янова, Білорусь сама по собі - потенційно корисний член МС і будь-якого економічного інтеграційного об'єднання. І на цю обставину ніяк не впливає те, що влада країни довгий час проводила неефективну економічну політику. Як висловився політолог, така політика - проблема уряду і президента Лукашенка, "який все-таки не вічний". А ось коли в Білорусі буде інший лідер, сам факт перебування країни в МС буде дуже доречним. "Ця країна не буде нахлібником в Митному союзі, якщо почне вести нормальну економічну політику", - запевнив Федір Лук'янов.
Доводи на користь допомоги Мінську
За його словами, в Москві добре розуміють, що у Лукашенка зараз положення зовсім не таке як навіть кілька місяців тому, коли він, маючи якийсь ресурс за спиною, міг виставляти умови Росії. "І якщо він найближчим часом не отримає грошей, відбудеться остаточне обвалення білоруської економіки. І тоді питання Митного Союзу та Єдиного економічного простору просто будуть зняті з порядку денного", - пояснив російський політолог.
У свою чергу Кирило Коктиш закликає розділяти відносини Москви до Олександра Лукашенка і до мільйонів білорусів. До першого, вважає Коктиш, зберігається багато питань, тоді коли білоруси залишаються братнім народом. І в цьому зв'язку громадську думку, резюмує доцент МДІМВ, швидше, готове засуджувати російську владу за певну стриманість щодо партнера по Митному союзу, ніж за намір допомогти йому.
Спокій Астани
Третій учасник спілки, Казахстан, дивиться на економічні проблеми Білорусі дуже спокійно, якщо не сказати байдуже. З офіційних осіб лише заступник голови Національного банку Казахстану прокоментував ситуацію, сказавши, що за нинішніх цінах на нафту проблеми Білорусі для Казахстану нічого не означають.
Як заявив Deutsche Welle економічний оглядач казахстанської газети "Республіка" Тулеген Аскаров, так вийшло, що ще перед стартом проекту одна країна перетворилася на аутсайдера. Однак, на думку Аскарова, хороша новина для Росії і Казахстану полягає в тому, що "економічна вага Білорусі не настільки велика, щоб зробити сильний негативний вплив на Митний союз".
Орієнтація на Росію
Навіть якби Білорусь в силу якихось катаклізмів випала б з Митного союзу, то для Казахстану нічого б не змінилося, переконаний головний редактор журналу "Експерт-Казахстан" Микола Кузьмін. За його словами, кожна з менших економік, білоруська і казахстанська, "орієнтована не на союз взагалі, а на Росію".
При цьому Кузьмін вважає, що "Митний союз вигідний у стратегічному плані для всіх, хоча, безумовно, пов'язаний з короткостроковими втратами". На його думку, головна перевага цього економічного об'єднання полягає в тому, що від Бреста до Хоргоса, тобто від західного митного поста до східного, вся територія перетвориться на спрощену транзитну зону для торгівлі між Китаєм і Європою. "Ми спростимо умови світової торгівлі і самі отримаємо від цього якийсь зиск", - підбив підсумок Микола Кузьмін.
Михайло Бушуєв, Володимир Дорохов
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
