808
"Регіони" ставлять бар'єр
27 травня міністерство юстиції оприлюднило проект закону "Про вибори народних депутатів України". Даний законопроект нелегко дався Мін'юсту - його розробляли з листопада 2010 року. І ось, нарешті, документ оприлюднили. Як і варто було чекати, якщо цей законопроект ухвалять, у виграші виявиться лише партія влади. А ось іншим політичним силам, навіть соратникам "регіоналів", не до сміху - ініціатива Міністерства юстиції може остаточно поставити хрест на їхньому парламентському майбутньому.
Добре забуте старе
Робоча група на чолі з міністром юстиції Олександром Лавриновичем займалася розробкою нового закону про вибори нардепів з листопада 2010. Лише 22 квітня громадськості для обговорення був представлений "технічний проект". Не пройшло і двох робочих тижнів, як те, що в майбутньому може стати нормативно-правовим актом, вирішили представити на суд Венеціанської комісії. "Зараз становлення політичної системи не має ознак стабільності", - повідомив 17 травня журналістам Лавринович. Для того, щоб цю нестабільність здолати, президент України Віктор Янукович і вирішив внести зміни до виборчої системи. "Саме тому була створена робоча група, яка відпрацьовувала первинний текст нового законопроекту.
Для того, щоб завершити цей процес, ми заслуховуватимемо пропозиції представників політичних сил, врахуємо їх, а потім проект документа буде направлений в міжнародні організації", - резюмував Лавринович і уточнив - під "міжнародними організаціями" в першу чергу розуміється Венеціанська комісія. Європейська комісія за демократію через право або, як її ще називають, Венеціанська комісія, вже не раз висувала претензії до України з приводу законодавства, проте даний проект закону навряд чи викличе її засудження. Адже серед іншого, цей документ передбачає повернення до змішаної виборчої системи. "Право участі у виборах незалежних кандидатів, так званих самовисуванців, є невід'ємною частиною міжнародного виборчого законодавства, зокрема, Кодексу належної практики у виборчих справах, схваленого Венеціанською комісією в жовтні 2002 року", - говорить про можливу причину такої поблажливості представник президента в Конституційному суді Олена Лукаш. Та і в самій комісії не раз критикували пропорційну виборчу систему. Так, ще при президенті Вікторі Ющенку голова комісії Ян Гельгесен відзначив, що дана система має багато недоліків, основний з яких - виборці не бачать тих, хто реально їх представлятиме в парламенті.
Наступні події підтвердили правоту Гельгесена. Чи думали ті, хто голосував за БЮТ, що в народні депутати від цієї блоку потраплять такі люди, для яких цінності, що розділяються їх політсилою, нічого не значать? Подібний аргумент із задоволенням використовують і самі "регіонали". "Повернення до змішаної виборчої системи - це реакція на запит суспільства. Вже багато років всі говорять, що депутати втратили зв'язок з виборцями, припинили працювати в регіонах, працювати з людьми і виконувати свої прямі обов'язки", - відзначає нардеп від ПР Ірина Бережна.
Втім, в проекті нового закону про вибори народних депутатів мова йтиме не про повернення до змішаної системи в тому вигляді, в якому вона існувала до того, як ввели пропроційну. Інакше над Партією регіонів могла нависнути загроза часткової втрати контролю над тим, що відбувається в парламенті, в який могли потрапити 225 осіб, не пов'язаних з біло-блакитними. Небезпека цього висока, враховуючи приголомшуючий успіх локальних політичних партій на місцевих виборах 2010 року. Партію влади "підстрахують" в першу чергу окружні виборчі комісії. Пріоритетне право їх формування відповідно до законопроекту отримують партії, що мають свої парламентські фракції. На сьогоднішній день таких партій всього три, і всі вони - в правлячій коаліції. Це - Партія регіонів, Комуністична партія України і Народна партія. Такий хід - досить грамотний. Мало того, що він дозволить владі контролювати більшість виборчкомів, так він ще і остаточно посварить опозиціонерів.
Тепер дрібні політичні партії, що входять до блоків, повинні будуть добровільно погодитися на поглинання своїми крупними "побратимами". А це відкриває широкі можливості для політичного торгу. В опозиції, таким чином, залишається дуже мало часу на підготовку до виборів: створити нові - "партійні" фракції в парламенті потрібно якнайскоріше. У результаті, від лідерів малих партій зараз може залежати доля партій великих. Щодо своїх соратників по блоку зараз немає впевненості ні в кого. Навіть в "Батьківщини" Тимошенко. Якщо раніше вона і лідер партії "Реформи і порядок" заявляли про грядуще злиття, то до кінця травня ця дія з розряду "планованої" перейшло в "можливу". "Варіанту буде два: або члени ПРП висуватимуться самостійно, або від 'Батьківщини", - цитує "Коммерсантъ-Украина" нардепа-"бютівця" Юрія Одарченко. Не виключено також, що в найближчому майбутньому українці зможуть спостерігати нове явище на політичній арені країни - "тушки"-партії, які вважали за краще покинути "материнський" блок.
Проте, незважаючи на виграшні стартові позиції на виборах до парламенту, соратники "регіоналів" невдоволені новим законом - він може позбавити їх шансів на політичне майбутнє.
Ні вашим, ні нашим
Нормою нового закону, що викликає найбільше неприйняття комуністів і литвинівців, є збільшення прохідного бар'єру у Верховну раду України. Віднині він складе 5%, а не 3%, як це було раніше. "Нас не лякає бар'єр в 5%, ми його без зусиль здолаємо. Проте пропорційна система прогресивніша для України", - передає слова комуніста Олександра Голуба "Коммерсантъ-Украина". Проте, Голуб не може не розуміти - з кожним роком електорату у комуністів все менше. На зміну КПУ приходять нові ліві партії, молодіжні рухи, такі, як "Організація марксистів" наприклад. Від своїх старших товаришів їх відрізняє непримиренна позиція щодо влади і незаплямованість зв'язками з нею.
На відміну від парламентських комуністів, представники альтернативних молодіжних рухів дуже часто реально захищають інтереси робітників, як було, наприклад, в ситуації з Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом. В той же час, Петро Симоненко не соромлячись підтримує курс нової влади, яка у багатьох українців вже асоціюється з подорожчанням всього і вся, що призвело до погіршення їх економічного становища. Крім того, на КПУ відчутно позначиться виключення з її лав одного з найбільш харизматичних комуністів - Леоніда Грача. Саме вотчина Грача - Крим - давав КПУ більшість голосів на виборах, в порівнянні з іншими областями. У 2007 році на позачергових виборах до парламенту комуністи набрали 5,39% голосів. Навряд чи вони, із скомпрометованим керівництвом і без підтримки значної частини кримських соратників, зможуть повторити цей успіх.
Ще гірші справи в політсили Володимира Литвина, яка в 2007 році ледь переступила виборчий бар'єр, набравши 3,96% голосів. Зараз, коли Литвин давно вже перестав бути яскравою самодостатньою політичною фігурою, а Верховна рада з центру прийняття рішень перетворилася на "сервісний центр" Банкової, Народній партії навряд чи варто чекати успіху. Ось чому ні "литвинівці", ні комуністи швидше за все не підтримають новий закон. Політичні старожили прекрасно усвідомлюють, що осінь 2012 року може бути останньою "парламентською" осінню в їх історії. Але "регіонали" не сумують - в інтерв'ю пресі представники ПР заявляють - необхідні 226 голосів у них будуть. "Необхідно 226 голосів, і ми їх знайдемо. Вже неодноразово були випадки, коли і комуністи, і прибічники Литвина виступали проти, але в процесі переговорів змінювали свою думку", - говорить Хара.
Проте, в своєму завзятті виграти на виборах до парламенту "регіонали" можуть перехитрити самі себе. "Високий прохідний бар'єр дійсно хороший, щоб не допустити молоді політичні партії до парламенту (це наче змова "людей" похилого віку від влади і опозиції проти свіжих політсил), але у нього є інша сторона. Сформувати 100%-но лояльну до влади Верховну раду ніяк не вдасться, а та опозиційна сила, яка пройде в Раду, отримає досить багато голосів (їм додадуться голоси тих, хто не здолає 5%). І вона буде суворіша до влади, ніж фракції дрібніші. Таким чином, вже не важливо, піде на вибори одна "Батьківщина" чи цілий БЮТ", - вважає політолог Володимир Небоженко.
Крім того, "регіонали" буквально підштовхують українців прийти і проголосувати проти них - в новому законі прописана норма, згідно з якою графи "не підтримую жодного кандидата" не буде. А це означає, що виборцям доведеться голосувати за якусь з політсил. І не факт, що це буде саме Партія регіонів, рейтинг якої нестримно падає. А ось "Батьківщина" і "Фронт змін" за даними Київського міжнародного інституту соціології можуть здолати 5-процентний бар'єр, а значить, і зібрати хороший "урожай" протестних голосів. Отже, навіть в разі прийняття цього такого сприятливого для ПР закону, на виборах "регіоналам" доведеться попітніти.
Борис Рудь
За матеріалами: Подробности
Поділитися новиною
