ТОП-5 довгобудів Києва — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

ТОП-5 довгобудів Києва

Нерухомість
5086
Видання пройшлося по п'яти найцікавіших "мертвих" і "напівмертвих" будмайданчиках столиці, роботи на яких за багато років так і не завершилися.
Про скандальні будівництва сьогодні говорять і пишуть багато. Активісти громадських організацій періодично пікетують будмайданчики і судяться із забудовниками. Міська влада, у свою чергу, періодично згадує про проблемні точки на карті міста і в черговий раз обіцяє розібратися. Про будівництва над холом станції метро "Театральна", під стінами Софійського собору або про зведення президентського вертолітного майданчика на схилах Дніпра чули всі. Про інші "гарячі точки", - такі як знесення велотреку на Гончара, будівництво торговельного центру на Львівській площі, елітний будинок над Аскольдовою могилою, - говорять все менше. Будівництво цих об'єктів або завершилося, або вже увійшло в завершальну стадію. Проте є ще й інші об'єкти - довгобуди.
1. Довгобуд на найбільшій земельній ділянці: Елітний житловий район "Воздвиженка" в урочищі Гончарі-Кожум'яки
Проект "Воздвиженка", або "Мертве місто", як його називають приватні інвестори, що вклалися в будівництво, почало зводитися в 2001 році. Будувати район малоповерхової елітної забудови взялися Трест "Київміськбуд-1" ім. Загороднього" і Групи DCH Олександра Ярославського (в останньої компанії трохи більше 10% в проекті). На території в 17 га в самому центрі Києва (урочище Гончарі-Кожум'яки знаходиться між Верхнім містом і Подолом) передбачалося створити середовище для життя успішних і багатих киян. Першу чергу з елітними дорогими особняками мали здати ще в 2006 році. У числі власників нерухомості в "Мертвому місті" називають відомі прізвища: Ющенко, Льовочкін, Балога, Богатирьова. Але терміни введення мікрорайону постійно переносилися. Одна з останніх обіцяних дат введення в експлуатацію 98-ми двох-п'ятиповерхових будівель з вартістю "квадрата" від $3,5 тис. (станом на лютий минулого року) - друга половина 2010-го. Проте вже в минулому грудні Ярославський заявив, що проект буде закінчений до кінця нинішнього року. Більше того, замовник будівництва трест "Київміськбуд-1" ім. Загороднього" відмовилася від другої черги "Воздвиженки", виділивши її в окремий проект - "Район Площа Європи", який займе ще 5 га. Передбачається, що тут буде побудовано близько 25 три-п'ятиповерхових будівель, серед яких буде і чотиризірковий готель. При цьому компанія змінила і архітектурну концепцію нового району.
Якщо будинки "Воздвиженки" витримані в ключі київської архітектури кінця XIX століття, то для "Площі Європи" розробляється відразу дві концепції - з аналогічною архітектурою і з домішкою сучасних архітектурних елементів для кращих продажів. Втім, мабуть, трест відмовився від позиціювання його з "Воздвиженкою" саме внаслідок дуже тривалого будівництва. Приватні інвестори навіть створили власний "Блог обманутих інвесторів", де пишуть жахливі речі: стіни в будинках тріскаються, підвали будівель постійно затоплені, будинки не підключені до опалення. Архітектори говорять, що причиною всіх бід багатих новоселів є дуже високе залягання ґрунтових вод. До речі, кажуть, що на самому початку саме з цієї причини весь проект планували зробити виключно одноповерховим.
2. Найпомітніший довгобуд: "Дніпровські башти" на Троєщині
Один з найвищих і тому найпомітніших довгобудів почали зводити по вул. Оноре де Бальзака в 1999 році. Замовником шести 34-поверхових будинків житлокомплексу "Дніпровські башти" виступило Міністерство внутрішніх справ. Здача перших двох башт спочатку була запланована на 2002 рік, інші - на 2003. Проте майданчик з шістьма недобудованими висотними "коробками" простоює і досі. Спочатку генпідрядником об'єкту була вибрана компанія "УкрАзіяБуд", а в 2006 році всі права на будівництво були передані новому генпідряднику - компанії "Етьєн-вест". До речі, роботи на об'єкті завмерли в жовтні 2005 року. Новий генпідрядник пообіцяв закінчити роботи в 2007 році, пізніше - в 2008 році, ще трохи пізніше - в 2009 році. В розпал кризи Міністерство регіонального розвитку і будівництва оцінило добудову комплексу в 200 млн грн. При цьому грошей вже чекати нізвідки - вільних непроданих квартир у "Дніпровських баштах" залишилося на набагато меншу суму.
3. Найдревніший довгобуд: Корпус "Театралки" на Львівській площі
Історія недобудованого корпусу театрального інституту ім. Карпенка-Карого почалася ще в червні 1973 року. Саме тоді було прийнято рішення Радміну УРСР про будівництво нового навчального корпусу інституту. У грудні того ж року міськвиконком виніс ухвалу про виділення 0,3 га на стику вул. Рейтарській і Львівській площі і про знесення трьох двоповерхових будинків, розташованих на ділянці. Проект будівлі був готовий в 1976 році. Дев'ятиповерховий навчальний корпус загальною кошторисною вартістю 2,953 млн крб. (у цінах 1976 року) мав стати частиною єдиного ансамблю Львівської площі. Архітектори тоді запропонували сміливе рішення зробити площу дворівневою: автомобільні потоки опустити на перший рівень, а тротуари з'єднати пологими пандусами. У зв'язку з невеликим простором всієї площі були навіть передбачені пішохідні містки з однієї будівлі в іншу.
Кажуть, що будівництво затягнулося в 1980-х роках через те, що Володимир Щербицький перестав їздити через Львівську площу до себе на дачу під Чорнобилем. Але остаточно майданчик завмер у зв'язку з іншими всім відомими подіями - в 1991 році. У подальші роки об'єкт не раз виставлявся на інвестиційний конкурс. У 2004 році в одному з таких конкурсів перемогла компанія "Зубр", проте роботи так і не почалися. Незважаючи на те, що недобудовані конструкції поступово руйнувалися, будівлю поки зносити не збираються. У мерії вирішено перебудувати її відповідно до нових вимог. Що цікаво, як і в далекому 76-му: в рамках загальної реконструкції Львівської площі.
4. Найбільш офіційний довгобуд: Недобудована будівля Держпостачу УРСР біля метро "Лівобережна"
Адміністративну 16-поверхову будівлю по вул. Луначарського, 2, почали будувати в 1984 році. Спочатку в ній планувалося розмістити Державний комітет з матеріально-технічного постачання УРСР (Держпостач). Проте пізніше "гіганта" біля метро "Лівобережна" розписували і на Мінфін, і на Мінекономіки республіки. У роки незалежності довкола будівлі на привабливій ділянці площею понад 3 га розгорнулася неабияка боротьба. Так, влітку 2005 року депутати Київради прийняли рішення розмістити в будівлі по Луначарського, 2, судові структури, а сам комплекс назвати "Гімн правосуддю". Проте Кабмін, на чиєму балансі знаходиться об'єкт, не погоджувався передавати його територіальній громаді. Одночасно місто не закріплювало за будівлею земельну ділянку. У 2006 році замовником добудови виступила НАК "Нафтогаз України", яка пообіцяла добудувати будівлю і перенести туди свій головний офіс. Існуючий об'єкт також було вирішено доповнити двома 35-поверховими житловими будинками. Але чи в "Нафтогазі" втратили інтерес до об'єкту, чи нема грошей - до сьогоднішнього дня будівля лише з одного боку склили і облицьовували.
5. Довгобуд, що зупинився на найранішій стадії робіт: Автобаза Верховної Ради на вулиці Глибочицькій
Територія по вул. Глибочицькій, 73-97, площею 2 га була відведена під забудову в 1986 році. Тут передбачалося побудувати автобазу Верховної Ради УРСР. Проте після підготовчих робіт, в 1989 році, майданчик заморозили. Котлован, що обріс чагарником, за забором був нікому не потрібний до 2001 року, коли керівництво Верховної Ради прийняло рішення побудувати на престижній ділянці житлові будинки для депутатів і співробітників парламенту. Генпідрядником був вибраний холдинг "Київміськбуд", який запросив собі другий будинок на 163 квартири. Депутатам залишався будинок на 205 квартир. Пізніше це співвідношення змінилося - підрядник відкоректував проектну документацію і збільшив місткість своєї "коробки" до 346 квартир. Втім, "Київміськбуду" так і не судилося почати справжнє будівництво. Поки в парламенті шукали кошти на початок робіт, Київрада в 2007 році продала ділянку невідомій компанії "ВК-Брок". Судова тяжба між Радою і компанією триває досі. До речі, ще в 2009 році "ВК-Брок" віддала ділянку в іпотеку австрійському "Ерсте-банку".
За матеріалами:
Коментарі
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас