0 800 307 555
0 800 307 555

Боргове джерело вичерпалося

Казна та Політика
2718
У березні сукупний державний борг України (прямий і гарантований) збільшився на 0,4%, або на $0,206 млрд., до $56,411 млрд., і знову оновив історичний максимум. За даними Міністерства фінансів, в цілому за січень-березень загальний держборг виріс на 3,9%, або на $2,121 млрд. У гривневому вираженні загальний держборг збільшився в березні на 0,7%, а з початку року - на 3,9%, до 449,03 млрд. грн.
Згідно з даними Мінфіну, в березні відбулося заміщення частини зовнішнього боргу внутрішнім: загальний внутрішній держборг виріс на 4%, або на $0,778 млрд., до $20,281 млрд., тоді коли загальний зовнішній знизився на 1,6%, або на $0572 млн. (переважно через погашення єврооблігацій 2004 р. на $0,6 млрд.). У результаті частка зовнішнього боргу скоротилася з 65,3% до 64%.
За 2010 р. сукупний держборг України збільшився в доларовому вираженні на 36,4%, або на $14,476 млрд. На кінець року уряд оцінював його обсяг у 39,6% ВВП. За прогнозами Кабміну, до кінця поточного року він досягне 44,2% ВВП.
Занурення триває
У 2011 р. Україна планує позичити на світових ринках близько $5,4 млрд. для фінансування дефіциту держбюджету. З цих коштів $4,5 млрд. уряд хоче отримати шляхом випуску єврооблігацій, $0,9 млрд. держава сподівається позичити у міжнародних фінансових інститутів: Всесвітнього банку, Європейського інвестиційного банку, а також Європейського банку реконструкції та розвитку. І в цю суму ще не включено кошти від Міжнародного валютного фонду.
Станом на 1 січня поточного року валовий зовнішній борг приватний Україні оцінювався в $84 млрд., сумарна ж зовнішня заборгованість приватного та державного секторів склала близько $117 млрд. При цьому за 2010 р. борг збільшився на 6%. Можливим це стало, в тому числі, "завдяки" співробітництву з Міжнародним валютним фондом.
За оцінками Міжнародного фонду Блейзера, в 2011 р. Україна повинна повернути за державним зовнішнім боргом близько $4,8 млрд. При цьому вже наступного року виплати становитимуть приблизно $5,8 млрд., дійшовши в 2013 р. до $8,4 млрд. А в 2014 р. вони скоротяться до $6,3 млрд.
Проблема України в тому, за словами виконавчого директора фонду Олега Устенка, що значна частка її боргів, особливо приватних, - короткострокові позики до трьох років. При цьому короткострокова частина українського зовнішнього боргу за залишковим термінами погашення в 2010 р. становила близько $40 млрд. "Якщо припустити, що відсоткова ставка з приватних боргів складає близько 10%, то загальна сума, яку повинен повернути приватний сектор в 2011 р., сягає близько $48 млрд.
При цьому державний сектор має повернути $4,8 млрд. Тобто загальна сума, необхідна до погашення в 2011 р., перевищує суму в $50 млрд.", - підраховує експерт. Правда, частина цих грошей являє собою позики материнських компаній своїм дочірнім структурам, а частина коштів - товарні кредити. Але навіть якщо таких коштів набереться половина від загальної суми боргу, продовжує пан Олег, то $20-30 млрд. все ж таки доведеться віддати в поточному році. І це при тому, що, наприклад, розмір золотовалютних резервів держави трохи перевищує $35 млрд.
Експерт впевнений, що стрімке зростання держборгу - провісник кризи. При цьому в більшості випадків розвинені країни можуть дозволити собі тримати значно більший борг, ніж країни, що розвиваються. "А кожна друга країна з рівнем держборгу від 40% до 60% ВВП рано чи пізно оголошує дефолт. Ось чому величина українського держборгу на рівні близько 40% є небезпечною", - застерігає Олег Устенко. Ситуація в Україні, за його словами, складна, але не унікальна. Крім того, країнам, що розвиваються в принципі легше переживати кризу, тому що соціальні програми їх не настільки значні, як у розвинених, і не вимагають різкого нарощування державних боргів. В Україні ж усе залежить від глибини і швидкості проведення реформ. А співпраця з Міжнародним валютним фондом вплине на можливості реструктуризації боргів та виходу на зовнішні ринки капіталу.
Блакитна далечінь
Наслідки ж можливого дефолту можуть виявитися для України надто плачевними: різке подорожчання імпорту падіння доходів населення, неможливість виходу на зовнішній борговий ринок, непідйомна ціна позикових ресурсів. Крім того, варто пам'ятати, що борги однаково нікому ніколи не прощаються.
За словами директора економічних програм Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Василя Юрчишина, приріст консолідованого держборгу Україна з 2008 р. - найвищий в Європі. І проблема навіть не в його розмірі, а в стрімкості нарощування боргу, в тому числі короткострокового. Адже це зростання теж необхідно обслуговувати. А це несе в собі більший ризик дефолту, ніж безпосередньо величина боргу.
Крім того, для України критичними є такі показники, як відношення іноземного боргу до обсягу експорту-імпорту. Це співвідношення зараз становить близько 150%. Важливий також показник відношення золотовалютних резервів держави до короткострокового зовнішнього боргу. Це співвідношення зараз становить близько 70% ($36 млрд. до $47 млрд.). "За два останні роки, коли Україна гостро потребує інвестиційних ресурсів, у тому числі на Євро-2012, боргові зобов'язання зростали приблизно на 20% більше, ніж іноземні інвестиції. Це при тому, що інвестиції в основному йшли в банківський сектор, що добре для стабілізації економіки, але не для можливості обслуговування боргів", - відзначає експерт.
Не менш складна ситуація і з внутрішнім боргом. І хоч він ніколи не уявляв проблем для обслуговування, оскільки кожна держава має можливість надрукувати грошей стільки, скільки потрібно, тим не менш, український внутрішній борг продовжує зростати і близький до насичення. "Можливості фінансування наших боргів і дефіцитів через внутрішні ринки також близькі до насичення. Про дефолт немає сенсу говорити, але про ризики і напруженості слід пам'ятати", - попереджає Юрчишин.
Нульовий дефолт
Разом з тим, Сергій Макацарія, заступник міністра фінансів, директор Департаменту управління державним боргом та міжнародного співробітництва Мінфіну, стверджує, що ймовірність дефолту України за її борговими зобов'язаннями дорівнює нулю. "Весь світ живе в борг. Ми не допустимо дефолту. Імовірність дефолту - нуль", - заявив він. За його словами, щоденні залишки на валютних рахунках уряду становлять близько $20-25 млрд. Ці гроші практично не конвертуються. Крім того, на єдиному казначейському рахунку передбачений ресурс під дефіцит бюджету. Розраховує Кабмін і на надходження від приватизації "Укртелекому" розміром 10 млрд. грн. Таким чином, стверджує чиновник, в 2011 р. проблем з виплатами за боргами не буде.
Так, якщо уряд Юлії Тимошенко готовий був брати в борг під ефективну ставку близько 30%, то зараз уряд позичає під 7-8% річних, уточнює старший консультант секретаріату Комітету з питань бюджету Верховної Ради Олександр Царук. При цьому за 2008-2010 рр. держборг України в гривневому еквіваленті з урахуванням здійснених запозичень і девальвації гривні збільшився в п'ять разів. На думку експерта, Україні не варто орієнтуватися на проведену розвиненими країнами боргову політику, тому що для нас актуальна політика бюджетного консерватизму.
Царук впевнений, що нинішній борг потрібно рефінансувати. Крім того, необхідно шукати інші джерела фінансування бюджетного дефіциту, в тому числі за рахунок коштів, отриманих від приватизації.
За твердженням експерта, зараз в Бюджетному комітеті Ради розглядається бюджетна резолюція. У ній закладаються стратегічні орієнтири для уряду, в тому числі плановий обсяг прямого держборгу - близько 32% ВВП. "Вперше за останні роки уряд відпрацював середньострокову перспективу управління держборгом. У Бюджетному кодексі, ухваленому минулого року, на рівні 60% ВВП обмежений не тільки прямий борг уряду, але і гарантований", - розповів Царук.
При цьому він нагадав, що значною мірою дефіцит держбюджету, а відповідно і зростання державних боргів, обумовлений триваючою рекапіталізацією банків і НАК "Нафтогаз України". По суті, стверджує він, це інвестиції в економіку Росії. При цьому збалансувати бюджет "Нафтогазу України" - набагато більш важливе завдання, ніж державний. "Якщо державі вдасться перетворити "Нафтогаз" хоча б на беззбиткове підприємство, то проблема дефіциту держбюджету вирішиться автоматично", - стверджує Олександр Царук.
Руслан Кисляк
За матеріалами:
Экономические Известия
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас