4736
Закони Дарвіна українського банківського ринку
Зарубіжні банки продовжують згортати бізнес в Україні: за останній місяць відразу дві фінансові структури (німецький Bayerische Landesbank і південнокорейський Kookmin Bank) закрили свої представництва.
Крім того, з початку минулого року український ринок покинули декілька іноземних фінансових груп. НБУ констатує, що частка банків з іноземним капіталом в Україні падає: за два місяці 2011-го вона знизилася на 0,2 в.п. - до 40,4%. В той же час крупні іноземні банківські групи розвивають бізнес в Україні, вважаючи цей ринок одним з найперспективніших в Європі.
Спіймавши облизня
Торік роботу в Україні припинило представництво HSBC Bank Plc. Банк вийшов на ринок в 2008 році, проте з початком фінансової кризи переглянув свою стратегію розвитку і вирішив зосередитися на діяльності в тих країнах, де вже присутній в банківському секторі.
За останні півроку з банківського ринку України пішли чотири іноземні фінансові групи. У грудні 2010-го Home Credit Group, Хоум, що володіла Кредит Банком, продала свій актив Platinum Bank; російський банк "Ренесанс Капітал" позбавився від роздрібного бізнесу в Україні, інвестиційна група Kardan N.V. вийшла зі складу акціонерів ВіЕйБі Банку. А в лютому 2011-го Банк Грузії закрив операцію з продажу 80% акцій дочірнього підрозділу в Україні (БГ Банку) групі приватних осіб з України. У своїй офіційній заяві генеральний директор Банку Грузії Іраклій Гілаурі відзначив, що акціонери планують зосередитися на діяльності в Грузії. До того ж продавши збитковий актив (за підсумками 2010 року чистий збиток БГ Банку склав $3,09 млн), Банк Грузії позбавив себе від зайвих капіталовкладень.
В 2010 році прогнозувалося, що український ринок можуть покинути ще декілька західних груп, серед яких називалися, наприклад, Raiffeisen Interna-tional Bank-Holding AG, що володіє Райффайзен Банком Аваль , Swedbank (Сведбанк), UniCredit Group ( Укрсоцбанк і УніКредит Банк), Commerzbank Group (Банк Форум), польська PKO BP (Кредобанк ), австрійський Volksbank (Фольксбанк). Але поки що чутки не виправдалися. Незважаючи на збитковість дочірніх структур, акціонери продовжують тримати руку на пульсі й будь-якої миті готові надати фінансову допомогу.
Розжарюють обстановку і міжнародні рейтингові агентства. Експерти Standard & Poor's віднесли українську банківську систему до групи слабких (до десятої з десяти). Головна причина - високий рівень країнного ризику.
"Україна за багатьма показниками займає не кращі позиції в різних рейтингах: і за рівнем доходу на душу населення, і за привабливістю умов ведення бізнесу, і за якістю роботи судової системи, і за багатьма іншими, - підтверджує голова правління Банку Форум Commerzbank Group Ярослав Колесник. - Тому те, що вітчизняна банківська система потрапила в групу слабких, є цілком об'єктивною оцінкою, адекватною становищу держави в світовому рейтингу в цілому".
Ну і, як і раніше, актуальні кредитні ризики - якість активів українських банків залишає бажати кращого. За словами заступника глави НБУ Ігоря Соркіна, проблемні активи вітчизняної банківської системи становлять 15% їх загальної суми. Проте в регулятора своя методика оцінки якості активів. Аналітики Fitch підрахували, що в кінці 2010 року на проблемні (з простроченням понад 90 днів) і реструктуризовані кредити припадало сумарно 56% загалом кредитному портфелі банків.
Нечорні дні
Втім, учасники ринку не драматизують ситуацію. Закриття представництв в Україні не можна назвати "згортанням" бізнесу. До того ж і німецький Bayerische Landesbank, і південнокорейський Kookmin Bank під час кризи зіткнулися з істотними труднощами у себе на батьківщині. Південнокорейський Kookmin Bank, що спеціалізується на кредитуванні малого і середнього бізнесу, змушений був закрити свій підрозділ, після того, як служба фінансового нагляду Кореї наклала стягнення на керівників банку за незадовільні результати роботи і купівлю в розпал кризи казахстанського Банку ЦентрКредит. Kookmin Bank змушений був змінити плани щодо розвитку мережі і скоротити адміністративні витрати. Свої внутрішні проблеми є і в Bayerische Landesbank: він свого часу став першим банком Німеччини, що звернувся до держави по допомогу.
Продаж українських активів учасники ринку не розцінюють як початок масового виходу іноземців. Вихід інвесторів найчастіше пов'язаний з нерозумінням або недостатнім розумінням українського ринку.
"В Україні досить складно вести бізнес, і це побічно підкреслюється намірами уряду: спробами трансформувати податкове законодавство і провести низку реформ, щоб працювати в Україні стало привабливіше", - передбачає Ярослав Колесник. Згоден з колегою і генеральний директор Platinum Bank Грег Краснов.
"У всіх на це свої причини: одні не мають досить глибокого розуміння ринку, інші не змогли повірити локальним менеджерам, треті виконують волю материнських структур", - пояснює Грег Краснов. До того ж, за словами старшого аналітика ІК "Трійка Діалог Україна" Євгенія Гребенюка, продані банки - це в основному невеликі фінустанови, і фінансовий бізнес в Україні для їхніх акціонерів не був пріоритетним напрямом.
"Жоден великий банк (наприклад, з топ-30) зараз не розглядає можливості продажу бізнесу в Україні", - роздумує аналітик.
До речі, торік деякі західні фінструктури, навпаки, збільшили свою частку в українських банках. У 2010-му німецький Commerzbank узяв під повний контроль Банк Форум, викупивши 26% акцій у бізнесмена Леоніда Юрушева. А BNP Paribas на початку грудня минулого року домовився з Олександром Ярославським про продаж 18,6% цінних паперів УкрСиббанку , що дозволило французам сконцентрувати майже 100% акцій фінустанови. А Platinum Bank зважився на купівлю нового активу: у лютому 2011 року він завершив операцію з придбання Хоум Кредит Банку. І, до речі, не відкидає можливості подальших покупок.
Інтерес до українських банків з боку іноземних інвесторів відновлюється. Ще в 2010-му Сбербанк Росії офіційно заявив про намір купити в Україні банк першої десятки.
"До переваг українського ринку треба віднести не лише можливість зайняти свою нішу на ринку і добитися значних результатів за короткий час, але і можливість постійно нарощувати темпи зростання і збільшувати частку ринку", - розповідає Ярослав Колесник.
В Україні чималий і ємкий ринок клієнтів, який у всіх сегментах має потенціал зростання набагато більший, ніж європейський і американський ринки. Саме тому, попри низьку капіталізацію банківської системи, українські банки до кризи були дуже привабливими для західних інвесторів. Хоча тоді вартість вітчизняних фінустанов була однією з найвищих в світі.
Сьогодні крупні гравці навряд чи захочуть піти з України: вхід на український ринок їм дорого обійшовся свого часу, а якщо додати до цього фінансові вливання під час кризи, то продаж бізнесу спричинить лише фіксацію збитків. Навряд чи будуть іноземці купувати і працюючі фінустанови, навіть незважаючи на те, що сьогодні можна купити банк за відносно невеликою ціною (БГ Банк, наприклад, був оцінений на рівні 0,82 капіталу). Брати на себе чужі активи сумнівної якості ніхто не хоче.
Найближчим часом топ-20 українських банків кардинально не зміниться. Західні структури, вже присутні в нашій країні, нарощуватимуть частку ринку. Посилювати свої позиції вони можуть за рахунок капіталізації українських фінустанов, активного кредитування і збільшення філіальної мережі.
Сьогодні Райффайзен Банк Аваль, ОТП Банк , УніКредит Банк, Креді Агріколь та інші дочірні фінустанови - лідери за кількістю кредитних програм. Адже торік банки з іноземним капіталом практично не кредитували (за винятком хіба що банків з російським капіталом), тому за час кризи їхні портфелі значно схуднули. Вибираючи між якістю і кількістю, акціонери віддають перевагу першому.
Вікторія Руденко
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
