3107
Бен Бернанке відкрив курсу євро дорогу нагору
— Казна та Політика
Європейська валюта євро, якій деякі знавці ще зовсім недавно передбачали швидку і неминучу смерть, на світовому ринку все дорожчає і дорожчає. У квітні її курс відносно грошової одиниці США піднявся на найвищий рівень з грудня 2009 року. А наприкінці місяця він зробив ще один потужний ривок, наблизившись до психологічно дуже важливої межі - 1,50 долара за євро.
Два Центробанки, дві концепції
Якщо дуже спрощено викладати ситуацію, то можна сказати так: в даний час курс євро мимоволі штовхають нагору дві людини - Жан-Клод Тріше і Бен Бернанке. Мимоволі, тому що стійке зростання обмінного курсу європейської грошової одиниці є лише побічним ефектом дій двох наймогутніших фігур на світовому валютному ринку, які переслідують у даний час різні цілі.
Для президента Європейського центрального банку (ЄЦБ) француза Тріше зараз на перший план вийшла боротьба з інфляцією. Тому він згортає екстраординарні заходи, прийняті для боротьби з глобальною фінансовою і європейською борговою кризами, і, що найголовніше, на початку квітня почав піднімати основну відсоткову ставку в єврозоні. До цього вона майже два роки залишалася на рекордно низькому в історії євро рівні в 1 відсоток. Тепер експерти виходять з того, що до кінця року вона підніметься до 1,75 відсотка.
А ось для глави Федеральної резервної системи США (ФРС) Бена Бернанке пріоритетним завданням на даний момент залишається всемірне стимулювання сильно ослаблої під час рецесії американської економіки. Тому він продовжує тримати ключовий відсоток фактично на нульовому рівні, забезпечуючи тим самим бізнесу та споживачам в США можливість одержувати неймовірно дешеві кредити. У той же час інфляція його особливо не турбує. У всякому разі, він вважає можливим поки закривати очі на зростання цін.
Нетерпимість ЄЦБ до інфляції
У ЄЦБ, який багато в чому продовжує традиції західнонімецького бундесбанку, що завжди рішуче відстоював твердість німецької марки, до інфляційних тенденцій спочатку ставляться набагато нетерпиміше, ніж у ФРС. Тому ринки ще в минулому році виходили з того, що в єврозоні ставки на тлі досить потужного економічного підйому в Німеччині та деяких інших країнах почнуть зростати раніше, ніж в Америці. Власне, це і є основна причина досить послідовного зміцнення євро з літа 2010 року.
Рух вгору помітно прискорився після того, як цієї весни, в перших числах березня, Жан-Клод Тріше здивував учасників ринку заявою про те, що приступить до жорсткості кредитної політики вже в квітні, а не до кінця літа, як очікували багато експертів. Ще один потужний ривок євро зробив 27 і 28 квітня після того, як Бен Бернанке, вперше в історії давши прес-конференцію після чергового засідання керівництва ФРС, натякнув ринкам, що в США підвищення ставок щонайменше до осені не передбачається.
Вся справа у ставках
Загалом, ставки, ставки і ще раз ставки. Ось той мотор, який тягне зараз вгору курс євро до долара. Капітали міжнародних інвесторів перетікають туди, де за вкладені гроші можна отримати більш високий відсоток і де є перспектива подальшого зростання валютного курсу. Або, інакше кажучи, капітали частково йдуть з того фінансового простору, де ставки як і раніше мінімальні, а інфляційні ризики зростають.
Найдивніше в цій ситуації полягає в тому, що фіксованість інвесторів на більш високій європейській відсотковій ставці повністю розмістила на другий план боргові проблеми країн єврозони. Зверніть увагу: євро штурмує все нові й нові вершини під акомпанемент повідомлень про необхідність фінансово рятувати Португалію і чуток про нібито неминучу реструктуризацію грецьких боргів, що по суті означає дефолт. Але те, що приводило ринки в жах рік тому, сьогодні, схоже, перестало їх особливо лякати. Мабуть, все більше інвесторів у доларовому просторі усвідомлюють, що євро закріпив за собою статус другої за важливістю резервної валюти і що при настільки уважному центральному банку, як ЄЦБ, інфляційне знецінення йому не загрожує.
Тож подальше зростання курсу євро до долара в найближчому майбутньому доволі ймовірне, і чергові напади європейської бюджетної кризи, мабуть, зможуть хіба що сповільнити цей поступальний рух. Поки Бен Бернанке не почне підвищувати відсотки в США і скорочувати розрив зі ставкою в єврозоні, чекати кардинальної зміни нинішнього тренда на валютному ринку навряд чи варто.
Андрій Гурков, економічний оглядач Deutsche Welle
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
