0 800 307 555
0 800 307 555

Альтернативна енергетика: Нові цілі


Альтернативна енергетика: Нові цілі

Україна визначилася з новими цілями в розвитку енергетики з поновлюваних джерел. Відповідні зміни до Держпрограми енергоефективності Кабмін затвердив минулого тижня. Крім того, в документі більш детально прописані цілі щодо введення "альтернативних" потужностей і передбачено збільшення фінансування таких проектів за рахунок приватного сектора.

Нові стимули

Зміни до Держпрограми назріли давно. В Україні, як і в усьому світі, розуміють: щоб забезпечити енергетичну безпеку та конкурентоспроможність одних тільки заходів із енергозбереження недостатньо. Тому - паралельно з боротьбою за доступ до дефіцитних традиційних енергоресурсів - країни розгортають протистояння за якомога більш оперативне впровадження передових технологій виробництва енергії з поновлюваних джерел.

Україна намагається надолужити відставання від багатьох країн і в цій сфері. Зміни в Держпрограмі вперше фіксують середньострокову мету нашої країни - досягти 10% виробництва енергії з поновлюваних джерел до 2015 року (раніше лише проговорювалося, що до 2030 року цей показник повинен скласти 30%). Це означає, що вже в найближчі 3,5 роки підтримка інвестицій в "чисту" енергетику буде максимальною. Оновлена ​​програма передбачає встановити до 2015 року 5,61 ГВт генеруючих потужностей вітростанцій, 1,45 ГВт сонячних установок, 75 МВт малих ГЕС, 791 МВт установок на твердому біопаливі, 111 МВт установок на біогазі, 461,5 МВт потужностей з виробництва електричної та теплової енергії з біомаси і 200 МВт - з геотермальних джерел.

Ключовим інструментом стимулювання виробництва "чистої" енергії в світі на сьогоднішній день є "зелений" тариф, який дозволяє виробникам реалізовувати свою енергію в енергомережу з підвищеним коефіцієнтом. Саме завдяки йому в Україні за останній рік введені в експлуатацію перші сонячні і нові вітрові електростанції, а також масово реанімуються каскади малих ГЕС.

Розмір "зеленого" тарифу в Україні, відповідно до світової практики, поступово знижується. Це зумовлено як бажанням стимулювати інвестора швидше приходити в цю сферу, так і необхідністю уникнути зростання вартості електроенергії для споживачів з істотним зростанням частки поновлюваних джерел у загальному енергобалансі країни. Але найголовніше - стимулювати інвестора шукати нові технології, щоб до кінця дії пільгових тарифів "зелений" бізнес залишався ефективним. У ряді європейських країн зелені тарифи були введені ще на початку 90-х минулого століття (у Німеччині - в 1990 році, Данії та Італії - в 1992, Польщі - у 1993, Іспанії - в 1994). Тому десь - вони вже закінчили свою дію (як у Польщі), десь - тільки введені, а десь - вже знижені. В Україні ж вони почали реально функціонувати лише минулого року.

На сьогоднішній день у нас тариф отримали фактично всі підприємства, які вже побудували відповідні станції. На квітень Нацкомісія регулювання електроенергетики встановила "зелені" тарифи вже для 80 об'єктів 44-х компаній, серед яких 6 сонячних станцій, включаючи невелику станцію у Вінниці (встановлену на даху), 5 вітростанцій, 2 виробники енергії з біомаси та 67 малих ГЕС. Перелік тих, хто отримав "зелений" тариф щомісяця розширюється. За останній рік кількість виробників "зеленої" енергії подвоїлася. За словами члена НКРЕ Сергія Дунайла, відмов у видачі "зеленого" тарифу в НКРЕ не було - оскільки процедура його отримання прозора, а вся інформація про необхідні документи і ліцензіатів, які вже отримали тарифи, розміщена на сайті комісії.

Крім того, передбачені пільги для виробників альтернативної енергії і в Податковому кодексі. З початку дії цих норм вже десятки компаній отримали відповідні дозволи. Також у поточному році планується реалізувати програму компенсації кредитних ставок малим і середнім підприємствам, які впроваджують енергоефективні проекти та збільшують обсяги виробництва "альтернативної" енергії.

Крім цього закон "Про електроенергетику" містить обов'язкові вимоги до української частки матеріалів і обладнання, що використовуються для виробництва "зеленої" енергії: з 2012 року - не менше 30%, а з 2014-го - 50%. Ця норма повинна стимулювати іноземні компанії не тільки завозити імпортне обладнання, а й створювати нові виробництва в Україні. Сьогодні вона викликає критику у великих міжнародних гравців - вони хочуть отримати новий ринок збуту для своєї продукції, якій все складніше конкурувати з китайською. Проте саме завдяки захисту власних виробників устаткування, формування повного технологічного циклу свої провідні позиції у світі "зеленої" енергетики за останні кілька років отримали Китай та Індія.

Без цього внутрішній ринок буде наповнений імпортом, і шанси розвивати власні технології, виробляти якісні українські гідротурбіни, вітроагрегати або сонячні батареї будуть дуже малими. Звичайно, поки українське виробництво не забезпечує необхідного обсягу устаткування, і тому нам необхідно стимулювати міжнародних інвесторів створювати високотехнологічні виробництва саме на нашій території. На думку ряду експертів, якщо повністю відмовитися від цієї норми ефект від підтримки "чистої" енергетики для економіки буде набагато меншим.

Гарна копія < b>

На жаль, Україна поки що дуже далеко до того рівня підтримки альтернативної енергетики, який вона має в країнах-лідерах - у США, Китаї, Індії або в ЄС. Вже сьогодні, наприклад, тільки вітропарки Німеччини і Китаю в сумі могутніші, ніж вся енергосистема нашої країни. Навіть Росія витрачає чверть бюджету корпорації Роснано на впровадження альтернативних технологій видобутку енергії.

Запаси традиційних джерел енергії виснажуються, а вони самі з кожним роком дорожчають. Водночас з розвитком технологій вартість кіловата "зеленої енергії" стрімко знижується. За даними дослідження Bloomberg New Energy Finance, до 2025 року альтернативна енергія буде коштувати дешевше за традиційну. В деяких регіонах зі сприятливими умовами (наприклад, особливо сонячні) вартість "чистої" енергії вже практично зрівнялася з вартістю теплової.

Спеціально для "енергоскептиків" міжнародна компанія CMS нещодавно оприлюднила дослідження про заходи щодо підтримки альтернативної енергетики в країнах Європи. Висновки для України дещо оптимістичні: наші методи роботи в цьому секторі цілком відповідають світовим практикам. Втім, їх прямо порівнювати з діями інших країн досить складно. Наприклад, у Швейцарії, окремі "зелені" тарифи в 2 рази, а в Словенії - у 5-10 разів вищі, ніж в Україні. Розміри ж тарифу в тих країнах, де він перебуває на завершальній стадії свого існування, порівнювати з нашими некоректно - у них тариф вже неодноразово знижувався, а частка альтернативних джерел в енергобалансі вже достатньо велика.

В Іспанії, за розрахунками CMS, податкові пільги, надані державою, дають можливість інвестору заощадити до 10% вкладених інвестицій, а в Голландії - до 44%. Французький уряд надає "альтернативним" компаніям податковий кредит розміром 50% всього податкового навантаження. У Румунії вони отримують компенсацію до 50% "тіла" середньо-або довгострокових кредитів, залучених на ці цілі з держбюджету. Крім того, уряд може частково покрити вартість землі, обладнання, ноу-хау, ліцензій та інших витрат для підприємців, які збираються проводити альтернативну енергію. Не кажучи вже про програми прямої підтримки, які від країни до країни оцінюються від 150 мільйонів до 3 мільярдів євро щорічних вливань. Результати такої політики в наявності: Європа, швидше за все, досягне своєї мети в 20% альтернативної енергетики в енергобалансі до 2020 року раніше - приблизно в 17-18 роках.

Українські підходи до підтримки виробників "чистої" енергії можна назвати поки що досить стриманими. За словами глави Держагентства з енергоефективності та енергозбереження Миколи Пашкевича, держава вважає за необхідне лише створювати умови для приватного капіталу, але не здійснювати прямих інвестицій з бюджету. В ГАЕЕ розраховують на кожну бюджетну гривню залучити приблизно 14 гривень приватних вкладень. Окрім "зелених" тарифів і податкових пільг, акцент буде зроблений на будівництві нових мереж для підключення альтернативних станцій. Про необхідність вирішення цієї проблеми вже багато разів говорилося експертами. "Радянська система енергозабезпечення витіснила малі станції саме тому, що ґрунтувалася на великих енергооб'єктах. Зараз ми повинні повернути енерговиробників максимально близько до споживача. І це шанс для малих і середніх компаній, які можуть виробляти енергію з альтернативних джерел, легко отримуючи "зелений" тариф і маючи гарантованих покупців на місцях ", - говорить глава ГАЕЕ Микола Пашкевич.

Олександр Покровський

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua