0 800 307 555
0 800 307 555

Україна готує три таблетки від "Газпрому"


Україна готує три таблетки від "Газпрому"

Хоча в російській монополії кажуть, що Україні не вдасться звільнитися від російської газової залежності, все ж свою стурбованість їм приховати важко. Москва не зацікавлена у появі на українському ринку західних компаній, адже внаслідок видобування ними українського газу Київ потребуватиме менше російського палива.

Рік тому Україна і Росія підписали так звані харківські угоди. Зокрема, сторони домовилися продовжити перебування ЧФ РФ в Криму на 25 років з 28 травня 2017 року з подальшим автоматичним продовженням на наступні п'ятирічні періоди.

Натомість "Нафтогаз України" отримав право купувати газ із знижкою 100 доларів за тисячу кубометрів, але не більше 30% від ціни газу, яка буде поширюватися на 30 мільярдів кубометрів у 2010 році і 40 мільярдів кубометрів у наступні роки.

До укладання угод, до 21 квітня 2010 року, газ для України коштував 333 долари за тисячу кубометрів, після підписання - подешевшав на 100 доларів до 233 доларів.

З другого кварталу 2010 року до другого кварталу 2011 року газ подорожчав на 60 доларів до 293 доларів за тисячу кубометрів, а до кінця 2011 року його ціна зросте ще на 54 долари до 347 доларів за тисячу кубометрів через зміну цін на мазут і газойль. Ці продукти є основними компонентами формули, за якою розраховується ціна на газ.

Україна не раз заявляла про необхідність перегляду формули, але Росія твердо стояла на виконанні діючої угоди. Про дешевий газ Москва говорила лише за умови поглинання НАКу або приєднання Києва до Митного союзу.

Вочевидь, уряд Миколи Азарова розуміє, що Росія навряд чи піде на поступки у питанні газу, тому час від часу згадує про альтернативу російському імпорту - власний видобуток, термінал з прийому зрідженого газу і паливо з нетрадиційних джерел.

Власний газ нецікавий

Україна видобуває більше 20 мільярдів кубометрів на рік. На думку експерта Інституту енергетичних досліджень Юрія Корольчука, за нинішнього рівня інвестування у сектор через 15 років Україна видобуватиме максимум 30 мільярдів кубометрів палива.

"Якщо вкладати хоча б 1-1,5 мільярда доларів щороку, через 10-15 років ми зможемо отримувати 40 мільярдів кубометрів газу, максимум - 50 мільярдів", - каже він.

Однак аналітик ІК Concorde Capital Антоніна Давиденко вважає, що існуючі джерела на суходолі уже не дозволять суттєво збільшити видобуток блакитного палива.

Нерозвідані ж запаси в Україні становлять 4-6 трильйонів кубометрів. "Прогнозовані запаси у Чорному та Азовському морях - 0,7-1 трильйона кубометрів. На суші розвіданих запасів приблизно стільки ж - до 1 трильйона", - повідомив Корольчук.

За його словами, якби Україна протягом попередніх 20 років щороку вкладала хоча б по мільярду доларів у розвідування родовищ, в цілому відомі запаси зросли б до 2 трильйонів кубометрів.

Іншої думки економіст ІГ "Арт капітал" Олег Іванець. Він вважає розвідку нових джерел менш перспективною, ніж реалізація енергоефективних проектів.

"Розвідування - перспективний шлях, але менш ефективний, ніж зниження споживання газу. Проекти енергоефективності можна реалізувати протягом року-трьох, розробка ж нових джерел триватиме не менше п'яти років", - підкреслив економіст.

LNG-термінал стоятиме пустий

Інший спосіб послаблення залежності від російського газу - диверсифікація поставок. Зокрема, до 2016 року уряд хоче збудувати термінал з приймання зрідженого газу - LNG-термінал - потужністю 10 мільярдів кубометрів на рік.

У "Нафтогазі" кошторис проекту оцінюють 2,5 мільярда доларів. Уряд має намір залучити кошти іноземних інвесторів, визначитися з якими планує до 2012 року. Нині проект - на стадії оголошення тендеру на розробку техніко-економічного обґрунтування.

Місце будівництва стане відоме після перших висновків ТЕО. Наразі розглядаються три потенційні майданчики: Крим - околиці Феодосійського порту, Миколаївщина - район порту "Очаків" і Одеська область - акваторія порту "Південний".

Серед основних постачальників зрідженого газу уряд розглядає країни Північної Африки, Близького Сходу і Азербайджан. З останнім, до речі, Україна вже підписала меморандум щодо організації поставок газу.

Однак, за словами Корольчука, цей меморандум - фікція, бо через кілька років Баку не вистачатиме палива для виготовлення зрідженого газу для України. Іншими джерелами "рідкого" газу уряд Азарова похвалитися поки що не може. "Потрібно відразу домовлятися з постачальниками, а цього донині не зроблено", - додав Корольчук.

У світі будівництво заводів зрідження газу і LNG- терміналів прив'язують до конкретних країни-постачальника і країни-споживача. Більшість постачальників працюють за довгостроковими контрактами. "Почавши розробляти проект, уряд "забув" домовитися з головними постачальниками про довгострокові контракти", - резюмує Корольчук.

На думку Іванця, LNG-термінал - непоганий проект з точки зору диверсифікації джерел постачання газу. Однак він не може буде пріоритетним, бо передбачає диверсифікацію постачальника, але не вирішує проблеми залежності від імпорту палива.

Київ лякає Москву альтернативою

Ще одна альтернатива імпортному газу - видобуток палива з нетрадиційних джерел, зокрема, сланцевого газу та шахтного метану.

Дані про запаси сланцевого газу дісталися Україні від СРСР, після розвалу якого дослідження запасів звелися до мінімуму. За оцінками науковців, обсяги сланцевого палива в Україні становлять 2-32 трильйони кубометрів.

"В Україні не було реальних досліджень, а дані про запаси, скоріш за все, є цифрами, які свідчать про обсяг горючих сланців", - вважає Корольчук.

Грошей і технологій на розробку цих видів палива нема, тому країна запропонувала ці родовища світовим компаніям. Розробкою сланцевого газу вже зацікавилися компанії Exxon Mobil, PKN Orlen, Shell і Chevron. Тендер на укладення угоди з розподілу продукції на двох родовищах сланцевого газу уряд планує провести влітку 2011 року.

Зокрема, на конкурс виставлять два родовища: на Олеській площі на Львівщині і на Юзівській площі на кордоні Харківської та Донецької областей. Обробкою геологічної інформації щодо покладів сланцевого газу безкоштовно займаються США.

Запаси шахтного метану оцінюються 26 трильйонами кубометрів, проте відповідні дослідження в Україні ще не проводилися.

"Метан можна видобувати лише при умові паралельного видобутку вугілля. Запаси шахтного метану - від 3 трильйонів до 26 трильйонів - це знову ж таки загальні цифри, які не підкріплені дослідженнями", - переконаний Корольчук.

Поки що в Україні реалізується лише один такий проект на шахті імені Засядька. На підприємстві метан "відкачують", щоб запобігти виникненню аварій. Видобуток становить більше 150 мільйонів кубометрів метану за рік.

Промисловим видобутком шахтного метану в Україні найбільше цікавиться російсько-британська "ТНК-ВР". Цій компанії уряд вже дозволив видобувати метан на ділянках в Донецькій, Луганській і Дніпропетровській областях. Упродовж найближчих 25 років "ТНК-ВР" пообіцяла інвестувати в нетрадиційний газ 2 мільярди доларів.

"Навіть невідомо, скільки потрібно вкласти, щоб через десять років видобувати хоча б 2-3 мільярди кубометрів сланцевого газу і стільки ж - вугільного метану", - вважає експерт.

Скоріше за все, в уряді газ з нетрадиційних джерел розглядають і як інструмент впливу на Росію. Така позиція, звичайно ж, не подобається "Газпрому".

Хоча в російській монополії кажуть, що Україні не вдасться звільнитися від російської газової залежності, все ж свою стурбованість їм приховати важко. Москва не зацікавлена у появі на українському ринку західних компаній, адже внаслідок видобування ними українського газу Київ потребуватиме менше російського палива.

Юрій Віннічук

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
Весь ринок:Енергетика
Все, що ми знаємо про:Газпром
Опитування
Топ новини
Обговорюють

Читають

В Контексті Finance.ua