0 800 307 555
0 800 307 555

Сигнальні прапорці


Сигнальні прапорці

Озвучене минулого уїк-енду Світовим банком попередження про загрозу повномасштабної кризи у світовій економіці не залишилося без уваги Києва, офіційна делегація якого саме перебувала у Вашингтоні. Оскільки українська економіка все так само надмірно залежить від зовнішньоекономічної кон’юнктури, а точніше - від динаміки міжнародних сировинних ринків, такі сигнали мали б стати для нас прямим керівництвом до дії. Проте наша макрополітика, як і раніше, розпливчаста, суперечлива і неконкретна.

Сам по собі факт існування загрози нової хвилі повномасштабної кризи у світовій економіці не став великою новиною для економістів, фінансистів і представників бізнесу, які давно обговорюють таку можливість. Серйозність же попередження пов’язана з тим, що пролунало воно з вуст президента Світового банку Роберта Зелліка. При цьому пан Зеллік перелічив давно і добре відомі ризики: зростаючі ціни на продовольство і нафту, а також нестабільність на Близькому Сході. При цьому, за словами глави Світового банку, для початку нової хвилі кризи "досить одного потрясіння".

Колега Роберта Зелліка, глава МВФ Домінік Стросс-Кан, зі свого боку, вказав і на не надто благополучну ситуацію в розвиненому світі, поставивши під сумнів сам факт завершення попередньої кризи. "Мабуть, було б перебільшенням сказати, що ми спостерігаємо вихід із кризи в умовах відсутності робочих місць", - сказав пан Стросс-Кан. Він також попередив, що через нинішнє високе безробіття серед молоді існує серйозний ризик того, що "це переросте у довічне ув’язнення, і ми одержимо нове втрачене покоління".

І все ж риторика керівництва міжнародних фінансових організацій, покликаних гасити осередки світової фінансової нестабільності, стосовно бюджетної та боргової дисципліни своїх головних акціонерів - США і країн Євросоюзу навряд чи відповідає рівню тамтешньої розхлябаності в цих питаннях. І саме звідти йдуть нині основні загрози тих потрясінь, яких, за словами пана Зелліка, достатньо, щоб спровокувати нову світову фінансову кризу.

Так, боргові негаразди на європейській периферії стали вже майже перманентним явищем. У переліку одержувачів коштів із фондів фінансової взаємодопомоги ЄС і МВФ, у якому вже є Греція й Ірландія, невдовзі з’явиться і Португалія, яка вже офіційно визнала таку потребу. Раніше офіційний Лісабон довго, запекло і наполегливо намагався упоратися зі своїми проблемами самостійно. На черзі, кажуть, і Іспанія, а далі ніхто не застрахований від ланцюгових реакцій і подібних негативних наслідків.

Не хочеться навіть думати про те, який хаос у світових фінансах спроможні спровокувати нові негаразди в США, попереджувальні сигнали про небездоганну платоспроможність яких почали звучати вже не тільки з вуст незалежних аналітиків. На початку нинішнього тижня Міжнародне рейтингове агентство Standard& Poor’s установило негативний прогноз щодо довгострокового кредитного рейтингу цієї країни, пославшись на брак політичного консенсусу в країні щодо програми бюджетної консолідації.

Так, поточного року Сполучені Штати стануть лідером за розмірами фіскального дефіциту серед розвинених країн (10,8% ВВП). При цьому тамтешнім законодавцям доводиться укотре підвищувати і так фантастичний граничний ліміт держборгу - 14,3 трлн. дол. Інакше вже до 16 травня ц.р. американське казначейство могло оголосити про дефолт за своїми зобов’язаннями, наслідки якого офіційні особи з президентської адміністрації охарактеризували не інакше як "катастрофічні" й "Армагеддон".

Не варто також забувати про те, що більш значущим чинником нинішньої дорожнечі сировини та енергоносіїв, ніж нестабільність у Північній Африці і на Близькому Сході, є надмірно щедра кредитно-грошова політика головних світових центробанків. Яка вже напевно спровокувала формування нових бульбашок у міжнародній фінансовій системі.

Серйозність нинішнього становища підтверджують наближені до влади вітчизняні експерти. Так, директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв заявив 20 квітня, що "друга хвиля кризи - не просто прогноз". "Глобальна фінансова система залишається „нездоровою“. Негативні тенденції другої хвилі кризи позначаться на головних світових гравцях - США, Європі, Китаї. І 2011 рік може стати переломним у розподілі негативних тенденцій. Основні гравці можуть зазнати великих втрат", - вважає пан Єрмолаєв.

Що це означає для України, фінансування якої з боку МВФ поки що зупинене?

Прем’єр-міністр Микола Азаров на зустрічі з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Томасом Міровим оптимістично заявив, що нині економічна ситуація в Україні, яка була критичною ще рік тому, має стабільну тенденцію до зростання. За результатами першого кварталу, всі галузі мають позитивну динаміку.

До честі прем’єра, він визнав, що спрощувати ситуацію не треба, світове зростання цін на нафту, енергоносії, бензин, продукти харчування стало випробуванням і для економіки України. "Однак незважаючи на це, останнім часом Україна вводить серйозні інвестиційні проекти, вкладає кошти в розвиток, зокрема інфраструктури", - заявив Микола Янович.

Тобто собака гавкає - караван іде, тим більше що нинішньому главі уряду не звикати до ролі антикризового менеджера. Правда, методи, які він схильний при цьому використовувати, зазвичай мають характер жорсткого адміністративного реагування, яке дає в основному короткостроковий позитивний ефект із далекосяжними негативними наслідками. Чого варта хоча б історія із запровадженням зернових квот. Та й спроби в наказовому порядку регулювати ціни на ринках і АЗС поки що складно назвати дуже успішними.

Чи є в уряду чітка стратегія антикризових заходів - теж запитання. У зверненні президента до парламенту міститься тільки загальний перелік напрямків і пріоритетів, без позначення як конкретних механізмів їхньої реалізації, так і критеріїв досягнення. Кабмін же нинішнього року взяв своєрідну програмну паузу, цілком утримавшись від публікації відповідних документів. Утім, не склалося і зі звітом про виконання урядової програми, яку парламент затвердив 15 квітня минулого року, а президент - 20 травня 2010-го. Діло обмежилося звітом про виконання торішнього бюджету, який парламенту представив міністр фінансів Федір Ярошенко, і помпезною презентацією успіхів уряду для народних мас, проведеною Миколою Яновичем у середині березня.

Парламент урядового звіту не заслуховував, хоча контроль за діяльністю Кабміну - його конституційна функція (ст. 85 Основного Закону України). Базуватися цей контроль має на раніше схваленій Верховною Радою програмі діяльності уряду. Щорічний звіт про свою діяльність Кабмін має надсилати до парламенту у 45-денний термін після закінчення календарного року і не пізніше, ніж за 15 днів до його розгляду на засіданні ВР. Поки що такі документи в базі парламентських законопроектів не значаться...

Презентувати текст програми на наступний, 2012-й, рік в уряді обіцяють до кінця нинішнього - середини наступного місяця. Можливо, тоді ми дізнаємося, що конкретно збираються зробити у владі, щоб таки провести обіцяну президентом модернізацію економіки. А заодно - скоротити її майже наркотичну залежність від ситуації на світових сировинних і енергетичних ринках. Чи доведеться, як і раніше, сподіватися на поступки з боку Москви щодо цін на газ в обмін на взаємність Києва в інших стратегічних питаннях?

І нехай нікого надмірно не заспокоюють нинішні показники зростання промисловості та бюджетних доходів. При перших же катаклізмах на світових ринках їх динаміка розвернеться назад, тоді як негативний зовнішньоторговельний баланс і інфляція, що знову рветься в дворозрядні показники, створюють очевидні загрози для майбутньої курсової стабільності.

Внутрішній ринок за нинішньої його динаміки зможе збалансувати зовнішні ризики тільки років через 10-20, попри всі інвестиційні й інфраструктурні проекти уряду. "Відновлення внутрішнього попиту поки що недостатнє для подолання стагнації", - констатують автори президентського звернення до парламенту. Торік харчова промисловість зросла тільки на 3%, легка - на 9, виробництво неметалевої мінеральної продукції - на 9, нафтопереробка - на 4%, тоді як будівельна галузь зафіксувала взагалі негативну динаміку.

Більш того, навіть такі не надто вражаючі показники внутрішнього споживання в майбутньому загрожують погіршитися. Привід для таких тверджень дають результати соціологічних і ринкових досліджень, які свідчать про триваюче зростання недовіри до влади і погіршення споживчих настроїв.

Успішність нинішньої державної політики викликає дедалі більші сумніви вже не тільки в політичних опонентів влади і сотень тисяч колишніх підприємців (в основному самозайнятих), які масово згортають ділову активність і закривають свій дрібний бізнес.

Зростаючу недовіру до влади зафіксували оприлюднені 20 квітня дані соціологічного дослідження Центру ім. Разумкова. Відповідно до результатів опитування понад 2000 респондентів (старших 18 років), проведеного з 1 по 5 квітня ц.р., 63,8% громадян вважають, що події в Україні розвиваються в неправильному напрямку (минулого місяця так вважали 58% опитаних).

На день раніше компанія GfK Ukraine опублікувала результати вимірів індексу споживчих настроїв українських громадян, які вона регулярно проводить. У березні показник зафіксував нове падіння, що у самій компанії охарактеризували як "вільне". Минулого місяця споживчі настрої українців погіршилися до рівня весни кризового 2009 року (61,3 пункту).

При цьому було зафіксовано зниження практично всіх складових індексу: оцінок як нинішнього стану, так і очікувань на майбутнє (стосовно змін особистого добробуту і очікувань динаміки економіки на нинішній рік і найближчі п’ять років).

У березні вперше за тривалий період зафіксовано істотне погіршення очікуваної динаміки безробіття.

На тлі збільшення вартості комунальних послуг, продтоварів і бензину знову погіршилися інфляційні очікування. "Поєднання непродуманих податкових змін, погіршення умов для бізнесу, підвищення цін і тарифів на всі нові групи товарів і послуг - усе це стає причиною погіршення споживчих настроїв уже четвертий місяць поспіль", - зазначають дослідники компанії GfK Ukraine.

За результатами опублікованих 15 квітня березневих досліджень цієї ж компанії, "індекс відчуженості" українців, що розраховується нею, перебуває нині на дуже високому рівні (83 пункти). При цьому влада найчастіше викликає в громадян роздратування і байдужність.

Показовими є значення окремих складових індексу. Так, 90% населення України віком старше 16 років переконані, що багаті стають багатшими, а бідні - біднішими. На думку 84% респондентів, людям при владі байдуже до інших. 83% опитаних згодні, що більшість людей при владі намагаються одержати вигоду за рахунок таких, як вони. 80% респондентів вважають, що їхня думка не має вагомого значення, а 78% - що вони ніяк не впливають на події, які відбуваються навколо.

Усе вищесказане зовсім не означає, що новий обвал в українській економіці неминучий. Проте очевидно, що в нинішній ситуації стає надзвичайно небезпечним і далі зловживати довготерпінням українців, намагаючись усі проблеми бюджету та економіки розв’язати тільки за рахунок пересічних громадян і бізнесменів. Без їхньої довіри всі зусилля влади щодо стимулювання і реформування економіки приречені на неминучий провал.

Юрій Сколотяний

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Опитування
В Контексті Finance.ua